Популярні матеріали

17 вересня 2014, 19:25

Режим збереження енергії: нові виклики національному енергетичному сектору

Оксана Іжак
Оксана Іжак спеціально для "Юридичної газети"

Стан української енергетичної сфери на сьогодні досить неоднозначний: у зв’язку з суспільно-політичної ситуацією в країні вітчизняна енергетики отримала чергові виклики, і поки що невідомо, наскільки вдало вона може з ними справитися. У цій статті «Юридична газета» намагається зафіксувати окремі специфічні моменти в існуючому законодавчому регулюванні енергетичної сфери

«Як, на Вашу думку, можна досягти зменшення споживання природного газу в Україні?» – відповісти на таке запитання пропонує на своєму офіційному сайті Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Серед пропонованих відповідей – встановлення дієвого обліку і контролю за використанням енергоресурсів; збільшення коштів, які спрямовуються на фінансування заходів щодо підвищення енергоефективності; стимулювання енергоощадливості, передусім у ЖКГ; використання альтернативних джерел енергії.

Вивчивши відповіді на таке досить непросте чиновницьке запитання, «Юридична газета» отримала цікаві дані (див. Малюнок 1): 7% з 556 опитаних вважають за необхідне встановити дієвий облік і контроль за використанням енергоресурсів, 11% нагадують про стимулювання енергоощадливості, передусім у ЖКГ, 12% висловлюються за збільшення власного видобутку природного газу, а 47% (тобто майже половина) – за використання альтернативних джерел енергії.

Наскільки репрезентативність вибірки цього дослідження відображає реальні настрої українського суспільства, встановити важко, але зважаючи на нещодавні законодавчі нововведення у сфері електроенергетики, актуальність режиму енергозбереження та пошуку альтернативних джерел енергії надзвичайно висока. Але про все по порядку.

Надзвичайний режим в енергетиці та можливі графіки відключення електроенергії

Нещодавно на сайті Міністерства енергетики з’явилася інформація про введення графіків обмеження споживання електричної енергії. Згідно з повідомленням, у зв’язку з недостатньо ефективним введенням графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності Міненерго погодило застосування з 29 серпня 2014 р. графіків аварійних відключень у необхідних обсягах. Таке рішення прийнято відповідно до Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики №456 від 23.11.2006. Українців попередили, що такі відключення проводитимуться за графіками аварійних відключень під час ранкових і вечірніх пікових навантажень, орієнтовно о 9.00–11.00 та о 20.00–22.00. При цьому в повідомленні йдеться, що відключення окремих груп споживачів триватиме не більше двох годин.

Скажемо відверто, люди не в захваті від такої міністерської ініціативи: одразу ж після публікації цього повідомлення стрічки соцмереж та сайти ЗМІ почали рясніти висловлюваннями на зразок: «А сейчас уже не 90-е, нет?», «Что за …?», «Згадаємо 90-ті… От тільки я не вірю у відключення лише на 2 години – тоді це тривало набагато довше», «Ось ще один крок наближення до Європи!»

Пізніше міністерство роз’яснило, що відключення зачеплять тільки населення і не стосуватимуться промислового сектору, але наскільки такі інформація відповідатиме дійсності у зв’язку з катастрофічним розвитком ситуації на Сході, ніхто не береться прогнозувати. За деякою інформацією, забезпечити ТЕС вугіллям власного видобутку на даний момент практично неможливо через бойові дії на Сході країни, де розташована більша частина діючих шахт. А оскільки близько половини всієї електроенергії у нас виробляють ТЕС шляхом спалювання газу й вугілля, неможливість повноцінної роботи шахт поряд з загальновідомою проблемою з російським газом і викликали дефіцит електроенергії.

Нагадаємо, що незадовго до того, а саме 26 серпня набула чинності постанова КМУ №372 від 13.08.2014 «Про затвердження Порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії» (далі – Порядок №372). Того ж дня було прийнято відповідне урядове розпорядження №764-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», яким в Україні фактично введено надзвичайний режим в енергетичній сфері.

Документом визначено критерії порушень нормальної роботи ринку електричної енергії, у разі виникнення яких вживатимуться тимчасові надзвичайні заходи. Серед них – перевантаження мережевих елементів, зниження резерву енергогенеруючих потужностей об’єднаної енергетичної системи України нижче допустимого рівня протягом 3 діб, критичний стан забезпечення паливом тощо. Зазначеним Порядком передбачені можливі тимчасові надзвичайні заходи на ринку електричної енергії, серед яких і встановлення учасникам ринку особливих умов купівлі-продажу електроенергії, її експорту або імпорту тощо.

Таким чином, Міністерство енергетики та вугільної промисловості попередило про можливе відключення електроенергії у побутових споживачів на основі уже діючої постанови Кабміну. Адже цим урядовим документом передбачені тимчасові обмеження виробництва електроенергії, зокрема виробникам з альтернативних джерел енергії; забезпечення дотримання встановлених лімітів потужності; встановлення тимчасових обмежень по пропускній спроможності міждержавних електричних мереж України, а також визначення умов здійснення та обсягів міждержавного перетікання електричної енергії.

Крім того, урядовим розпорядженням №764-р від 13.08.2014 «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» сформульовано наступне зобов’язання: з метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об’єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд погодитись з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо вжиття на ринку електричної енергії таких тимчасових надзвичайних заходів (серед іншого):

1) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості – забезпечення:

- коригування тарифів на виробництво електричної енергії, зокрема виробникам, які працюють за ціновими заявками (шляхом встановлення обмеження граничної ціни системи, показників, що використовуються для визначення цін за маневреність та робочу потужність тощо), та величин «зеленого тарифу»;

- встановлення додаткових платежів (надбавки, знижки) виробникам електричної енергії.

2) Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, виходячи з наявних запасів палива для виробництва електричної енергії тепловими електростанціями енергогенеруючих компаній залежно від марок вугілля, стану електричних мереж та іншого енергетичного обладнання:

- визначення допустимого рівня зниження резерву енергогенеруючих потужностей;

- забезпечення дотримання встановлених лімітів потужності;

- забезпечення контролю за виконанням завдань з обмеження споживання електричної енергії та потужності із залученням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

3) Державним підприємством «Енергоринок»:

- розробка разом з державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» з урахуванням графіків та обсягів виробництва електричної енергії графіків навантаження енергетичної системи України.

Виходячи з цього, можна констатувати, що в нормах розпорядження №764-р фактично закріплене «ручне» регулювання енергетичної галузі, що саме по собі не є позитивним сигналом як для цілої галузі, так і для окремих її гравців.

Здавалося б, якщо взяти до уваги неспокійну ситуацію у східних регіонах і пов’язаний з цим дефіцит паливних ресурсів для електростанцій, такі урядові ініціативи можна зрозуміти. Проте наскільки адекватно такі дії КМУ відіб’ються на розвитку галузі в цілому і виробництві електропотужностей зокрема, прогнозувати складно, адже розпорядження просто вказує не певні аспекти «ручних» повноважень, не конкретизуючи правила такого регулювання і обмеженість таких дій у часі. При цьому той же Порядок №372 також носить здебільшого загальний регулятивний характер, не конкретизуючи етапи/особливості впровадження надзвичайного режиму та деталі застосування тих чи інших заходів надзвичайного характеру.

На нашу думку, така «загальність» вказаних урядових документів може свідчити про те, що на сьогодні уряд поки ще не до кінця визначився з тим, як потрібно діяти, але вже прийняв кілька декоративно-загальних документів, щоб обґрунтовувати дії державних енергетичних компанії по «ручному» управлінню вітчизняною енергетикою. Таке наше твердження ні в якому разі не є критикою урядових ініціатив – воно лише констатує той факт, що розглянуті енергетичні документи з правової та управлінської точки зору мають загальний характер і фактично передбачають можливість ручного регулювання української енергетичної системи. В такому разі виникає тільки одне запитання: як такі дії позначаться на стані та розвитку самого енергетичного сектору?

Створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

27 серпня на сайті глави держави з’явилося декілька указів (№692/2014, №693/2014, №694/2014, №695/2014), якими Президент ліквідував Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, і створив єдину Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та призначив уповноважених осіб по здійсненню передачі повноважень.

Зокрема, голову новоствореної Комісії зобов’язано, серед іншого, у двотижневий строк внести проект положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також пропозиції щодо граничної чисельності її працівників. При цьому Кабінету міністрів України, відповідно до президентських указів, необхідно у двомісячний строк забезпечити вирішення в установленому порядку питання передачі Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, бюджетних призначень на виконання відповідних функцій державного регулювання.

На сьогодні положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ще не затверджено, тому зважено говорити про те, чим буде займатися «новий» урядовий орган, немає можливості. Проте, зважаючи на впровадження надзвичайного режиму в енергетиці та підвищення актуальності збереження енергоресурсів з огляду на суспільно-політичну ситуації в країні, можете прогнозувати, що Комісія буде реалізувати збірні повноваження комісій-попередників. Крім того, вона отримає нові сфері повноважень на підставі урядового розпорядження №764-р, що само собою підвищує її «вагу» як чергового уповноваженого регулятора на ринку вітчизняної енергетики. Правда, поки що не зовсім зрозуміло, як це відіб’ється на його гравцях.

Енергетичний сектор України: окремі особливості

Нинішня ситуація в енергетичному секторі досить непроста: частина вітчизняних енергопотужностей залишилася в окупованому Криму, окремі електростанції переживають брак енергоресурсів через ситуацію з російським газом на військові дії на Сході, альтернативна енергетика на даний момент ще не здобула широкого поширення. Тож ситуація, в якій опинилася вітчизняна економіка, в т.ч. українська енергетична система, частково безвихідна. Залежність енергосистеми від електроенергії, що виробляється ТЕС, досить велика – майже 50% (див. Таблицю 1). І що роботи Україні у зв’язку з таким розвитком подій, на жаль, наразі сказати важко.

За даними НЕК «Укренерго» щодо роботи ОЕС України за 23–25 серпня ц.р., опублікованими на сайті компанії, станом на 25.08.2014 покриття електроспоживання в об’єднаній енергетичній системі України (18469 МВт з середньодобовою температурою по Україні +18,0оС) забезпечували АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС, ВЕС та СЕС. При цьому в роботі перебували 32 вугільних енергоблоків ТЕС генеруючих компаній потужністю 6120 МВт. З 23 серпня ц.р. призупинено введення:

- графіка обмеження енергії з 10.00 11.08.2014 до 24.00 31.08.2014 на величину 39,351 млн кВт.год на добу;

- графіка обмеження потужності щодня з 12.00 до 17.00 і з 21.00 до 22.00 в період з 11.08.2014 до 31.08.2014 – на 689,246 МВт;

Через перевищення максимально допустимого графіка перетоку потужності ОЕС Україна–Крим в Кримській ЕС було введено графіки аварійних відключень, в т.ч.: о 9.50 величиною 150 МВт, о 13.36 – 100 МВт, о 18.10 – 80 МВт. О 23.57 включення згідно графіка.

Також НЕК «Укренерго», зазначає, що запаси вугілля на складах електростанцій станом на 25.08.2014 складають 2162,43 тис. т, мазуту – 103,68 тис. т.

Тут варто зазначити, що міжнародна спільнота під егідою Євразійського центру ім. Діну Патрічіу Атлантичної ради США, за даними Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», протягом квітня-червня 2014 р. здійснювала розробку рекомендацій для нової влади України за участі міжнародних та українських експертів. Увесь комплекс оцінок та рекомендацій отримав назву «Дорожня карта для України».

Зокрема, у рекомендаціях для Кабінету міністрів України зазначено, що «кроки, які будуть вжиті для реформування енергетичного сектору країни протягом наступних 100 днів, будуть мати вирішальне значення, перш за все, для зниження залежності України від РФ і наведення порядку в корумпованій та неефективній енергетичній системі». При цьому новому українському керівництву рекомендовано негайно зробити наступні кроки:

Пріоритет 1: прозорість.

Пріоритет 2: лібералізація енергетичного сектору.

Пріоритет 3: диверсифікація енергопостачання та інтеграція в європейський енергетичний ринок.

Пріоритет 4: стабілізація газових відносин з РФ.

Визначені також середньо- і довгострокові завдання для України і Трансатлантичної спільноти. Зокрема, середньо- і довгострокові пріоритети для енергетичних програм України мають включати:

  • розвиток видобутку природного газу з нетрадиційних джерел та на шельфі Чорного моря шляхом залучення провідних американських і європейських енергетичних компаній;
  • збалансоване розширення використання відновлюваних видів енергії (біомаса, вітрова і сонячна енергетика) на прозорій основі;
  • посилення безпеки критичної інфраструктури відповідно до кращих практик ЄС і НАТО;
  • створення стратегічних запасів палива у співпраці з сусідніми країнами ЄС;
  • завершення імплементації енергетичних пакетів ЄС в контексті зобов’язань у рамках договору про створення Енергетичного співтовариства;
  • модернізація української ГТС у тісній взаємодії з ЄС;
  • перехід на європейську систему обліку природного газу за допомогою якісних індикаторів (теплової здатності);
  • модернізація національної електричної системи з її паралельною синхронізацією з ЄС;
  • створення стратегічних резервів нафти і нафтопродуктів відповідно до вимог ЄС і МЕА.

Як би там не було, всі ми розуміємо, що деякі з окреслених пріоритетів є надзвичайно важливими, але такі значні для української економіки кроки потребують часу та ресурсів. Хоча перші кроки наче б то вже зроблено: 2 вересня Україна почала реверс газу з Словаччини.

Тож напевне, єдиним виходом в умовах АТО, дефіциту бюджетних коштів на покриття енерговитрат та незрозумілості щодо того, що робити з постачанням енергоресурсів у Криму, державні органи бачать впровадження надзвичайного стану енергетики, що прямо веде за собою і економію енергоресурсів. Тому на порядку денному зараз, на жаль, тільки режим збереження енергії.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати