18 березня 2014, 16:00

Підстави визнання недійсними договорів іпотеки

Судова практика

Опубліковано в №12 (406)

Валентина Стоян
Валентина Стоян Здобувач ступеня к.ю.н. КНУ імені Тараса Шевченка

Аналізуючи судову практику 2014 року, доходимо висновку, що в судах усіх інстанцій України розглядається дедалі більше справ, у яких оскаржується дійсність договорів іпотеки. Зазвичай такі договори укладаються практично одночасно з кредитними договорами, які надаються банками. Дійсність кредитних договорів також доволі часто оскаржується. Разом з тим, вважаємо, що питанню недійсності кредитних договорів варто присвятити окрему публікацію.

Навіть у судовій практиці наявна точка зору, відповідно до якої договір іпотеки неможливо визнати недійсним, але її швидко спростовує судова практика вищестоящих судів. Така правова позиція обґрунтовується тим, що правова природа договору іпотеки характеризується не наявністю сукупності ознак, які дозволили б його віднести до категорії правочинів, а визнанням його одним з непоіменованих способів забезпечення виконання зобов’язань. Разом з тим Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй ухвалі від 29 січня 2014 року в справі № 6-43347св13 спростовує наведені аргументи тим, що в іпотеку можуть передаватися також і майнові права. При цьому робиться посилання на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, які передбачають зміст правочину та можливість визнання його недійсним.

Підстави визнання недійсними договорів іпотеки будуть проаналізовані на основі тих помилок, яких зазвичай припускаються у таких договорах. А на їх виправлення та попередження аналогічних спорів у майбутньому будуть надані відповідні пропозиції. Зважаючи на різноманітність підстав для визнання договорів іпотеки недійсними, варто розглянути деякі з них окремо, проаналізувавши узгодженість судової практики та чинного законодавства.

Найчастіше підставами для визнання недійсними договорів іпотеки є вчинення окремих дій, передбачених законодавством чи договором, без згоди іпотекодержателя. Наприклад, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року в справі № 6-43347св13, оскільки позивачем сплачено 100% вартості об’єкта інвестування, а ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія» розпорядилось її майновими правами, передавши в іпотеку майнові права на квартиру без відповідної правової підстави, позбавляється можливості володіти та розпоряджатися майновими правами на квартиру. Разом з тим, вважаємо, що сторони договору могли між собою спільними зусиллями погодити і віднайти таку правову підставу для укладення договору щодо майна, яке перебуває в іпотеці. Отже, відсутність правової підстави у цьому разі зумовлена виключно відсутністю згоди іпотекодержателя, тобто порушенням порядку застосування зазначеної правової підстави для володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати