Популярні матеріали

05 квітня 2016, 18:11

Україна – не суверенна, тому український суд не буде задовольняти заяви російських осіб

Олександр Бірюков
Олександр Бірюков «LCF, ЮГ» радник, д.ю.н., професор

Представник Російської Федерації зробив заяву про те, що Україна не є суверенною державою (Голова Комітету з міжнародних справ Державної думи РФ Олексій Пушков заявив, що Україна не є суверенною державою (див.: Украина не суверенна, и Крым не будет её частью, – А. Пушков). Чи це має якийсь стосунок до банкрутства? Так, прямий.

Презентуючи свою доповідь на IV Міжнародному судово-правовому форумі «Судова реформа: стан та напрями розвитку» (який відбувся 17-18.03.2016 р.) на тему «Транскордонні справи про банкрутство: шляхи удосконалення вітчизняного законодавства», я звернув увагу учасників форуму на досить широке визначення публічного порядку, надане у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство) в редакції, прийнятій у 2012 р. Мається на увазі Розділ ІХ «Процедури банкрутства, пов’язані з іноземною процедурою банкрутства».

Дійсно, Закон про банкрутство, який не є спеціальним для регулювання правових відносин з іноземним елементом, виклав важливу у зазначеній сфері регулювання правову конструкцію в іншому, ніж у спеціальному законі (Законі «Про міжнародне приватне право»), формулюванні:

Ст. 119. Застосування процедур банкрутства, пов’язаних з іноземним провадженням

4. Господарський суд відмовляє у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету та основним принципам законодавства України (виділено автором).

Учасникам конференції було надано аргументи щодо того, що у такій редакції Закон про банкрутство недостатньо аргументовано розширює підстави для відмови у застосуванні норм іноземного права. Зокрема, доповідач звернув увагу на те, що поняття «публічний порядок» у згаданому законі містить додаткову підставу для відмови у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства – порушення суверенітету. Було висловлено побоювання, що така конструкція без наведення юридичних ознак і критеріїв навряд чи ефективно застосовуватиметься у зв’язку з тим, що зазначена категорія буде доволі вільно трактуватись судом. Крім того, автор висловив сумнів щодо того, що у конкретній судовій справі можна буде знайти підтвердження порушення суверенітету країни.

Однак не пройшло й кілька днів після наведення критики наведених вище положень Закону про банкрутство, як було отримано підтвердження того, що ці положення достатньо ефективно можуть бути застосовані у суді. Голова Комітету з міжнародних справ Державної думи РФ Олексій Пушков заявив, що Україна не є суверенною державою. Враховуючи статус особи, яка зробила таку заяву, це можна вважати офіційною позицією Російської Федерації.

Таким чином, в Україні з’явились підстави не застосовувати положення про так звані транскордонні банкрутства Закону про банкрутство у справах про банкрутство, які можуть бути пов’язані з провадженнями, порушеними в Російській Федерації. Отже, усі заяви про застосування положень щодо визнання проваджень у справі про банкрутство, порушених на території Росії, допуск до справи російських арбітражних керуючих, надання судової допомоги російським судам й арбітражним керуючим, виконання судових доручень та здійснення координації дій у порушених на території обох країн процедурах банкрутства на підставі зазначеної норми можуть бути залишені без задоволення.

Хто б міг подумати, що у 2012 р. український законодавець передбачив посягання сусідньої країни на суверенітет України!

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати