26 лютого 2019, 14:41

Реструктуризація боргу фізичної особи: нові можливості, нові обов'язки

Опубліковано в №9 (663)

Іванна Артемович
Іванна Артемович «Arzinger» молодший юрист практики банкрутства
Анастасія Іващенко
Анастасія Іващенко «Arzinger» юрист практики банкрутства

Як показують українські реалії, громадяни все частіше накопичують значну кількість боргів, проте не можуть самостійно їх обслуговувати. Тому якісно новим і необхідним для українського конкурсного процесу є впровадження інституту банкрутства фізичних осіб. Очікується, що новий механізм зможе уберегти громадян, які переживають скрутні економічні часи, від боргової ями. Однак питання про те, чи дозволить цей інститут повернутися боржнику до звичного легального життя, залишається відкритим, оскільки це перевірятиметься найефективнішим критерієм — судовою практикою.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Однією з новел нещодавно прийнятого Кодексу з процедур банкрутства є інститут реструктуризації боргу фізичної особи, який здійснюватиметься під контролем професійного арбітражного керуючого та суду. Безперечно, це позитивна ініціатива, що дозволить списати частину боргів боржника, а решту — сплатити кожному з кредиторів за конкретним графіком погашення. Однак тут є деякі нюанси.

Куди звертатися

Опція звернення до суду про порушення справи про банкрутство фізичної особи буде доступна виключно для боржника. Таким чином, кредитор, якщо на це немає згоди боржника, не зможе почати відповідний процес, що значно обмежує його у правах, якщо порівнювати з ініціюванням банкрутства юридичних осіб.

Боржник має право звертатися до суду із заявою про банкрутство у виняткових випадках:

  • заборгованість становить не менше ніж 30 МРЗП;
  • боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань впродовж останніх 2‑х місяців;
  • відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (є постанова у виконавчому провадженні);
  • існує загроза неплатоспроможності (наявність обставин, що підтверджують реальність можливого невиконання боржником своїх грошових зобов'язань).

Така категорія справ обов'язково розглядається за участю арбітражного керуючого, послуги якого має оплачувати боржник окремо та щонайменше за 3 місяці його роботи. Однак Кодекс допускає ймовірність зловживань з боку Комітету кредиторів щодо арбітражного керуючого. Будь‑якої миті, без належних підстав та пояснень, Комітет може замінити арбітражного керуючого на іншого, більш для них прийнятного.

Нові можливості

Врегулювати питання банкрутства фізичних осіб, які опинилися у скрутному фінансовому становищі, можна через реструктуризацію боргів та реалізацію майна боржника. Реструктуризація як один з можливих сценаріїв розвитку банкрутства фізичних осіб є новим і достатньо прогресивним підходом для України та пропонує низку можливостей:

  • реалізацію майна за принципом системи ProZorro, продажі (окрім реалізації єдиного житла — квартири площею до 60 кв. м чи будинку площею до 120 кв. м);
  • відстрочку, розстрочку або списання боргу;
  • зміну термінів та розміру боргу, можливість повернути борг третьою стороною.

Звісно, тут не обійшлося без обмежень. Не реструктуруються борги, які виникли з кредитів на відпочинок і розваги, а також борги, що стосуються аліментів. Таким чином, Кодекс мінімізує можливі зловживання з боку кредиторів та забезпечує контрольованість процесу, щоб жоден з кредиторів не зміг розривати боржника на частини в пошуках та зборі своїх боргів.

Не менш важливими залишаються строки погашення кредитів. Протягом 5‑ти років, а у разі погашення боргів за кредитами на житло — протягом 10‑ти років, боржник має виплатити всі свої заборгованості. Повторно відкрити справу про неплатоспроможність ФО буде неможливо щонайменше протягом 5‑ти наступних років.

Нові обов'язки

Також реструктуризація не обійшла проблемні валютні іпотечні кредити. Введений у 2014 р. мораторій на стягнення квартир у боржників спричинив безкомпромісну ситуацію, коли позичальники перестали обслуговувати свої кредити та повертати численні борги. Відсутність прямої заборони примусового стягнення квартир за несплату за кредитами перетворили багатьох сумлінних позичальників у недобросовісних.

Кодекс вперше запроваджує новий механізм боротьби з недобросовісними позичальниками, що дозволить їм закрити питання з проблемними боргами та надалі вести легальний спосіб життя. Однак скасування мораторію на звернення стягнення на іпотечні квартири зовсім не означає повне прощення боргу позичальникам. Для цього Кодекс пропонує найбільш дієву альтернативу: за підтримки суду сісти за стіл перегорів з банками та домовитися про 5‑річний особливий режим реструктуризації, коли частина боргу буде розстрочена, а частина — списана. Звісно, єдине житло у родини не заберуть, але виплати за нього мають бути предметом реструктуризації чи мирової угоди.

Такий 5‑річний період пільгових умов реструктуризації боргів стартує за умови, що валюта конвертується у гривню за курсом Національного банку України на день відкриття справи. Отже, боржник має повернути весь іпотечний кредит (100% від несплаченої ринкової вартості квартири за незалежною оцінкою).

Якщо загальна площа іпотечної квартири не перевищує 60 кв. м (іпотечного житлового будинку — 120 кв. м), то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12‑місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 п.п. У такому випадку план реструктуризації займе 15 років. Якщо площа нерухомості більша, то процентна ставка встановлюється на рівні індексу UIRD, збільшеному на 3 п.п. Тоді план реструктуризації займатиме 10 років.

Отже, в результаті Україна матиме контрольований процес погашення боргу, зафіксованого у гривні на гнучких умовах. Скасування мораторію не означає масове стягнення заставного майна банками, це стимулюватиме платіжну дисципліну громадян та досягнення ними згоди з позикодавцями‑банками.

Висновки

Безперечно, основною перевагою реструктуризації є реальна можливість для боржника не лише розрахуватися з більшістю кредиторських вимог, але й списати частину боргів та розстрочити залишок. Якщо боргів занадто багато, а активів боржника замало, то відбуватиметься розпродаж таких активів та розподіл виручених коштів між кредиторами. Такий розподіл відбуватиметься у пропорціях, що визначить суд та арбітражний керуючий. Саме до цього зводиться банкрутство громадянина.

Загалом, процес реструктуризації боргів звичайних громадян нагадує мирову угоду в попередньому законі про банкрутство. Однак у разі невиконання плану реструктуризації та закриття справи про банкрутство розстрочені або списані борги відновлюються в первісному вигляді, які існували до плану реструктуризації. Таким чином, для боржника перспектива полегшеного режиму оплати та сумлінного виконання плану реструктуризації виглядає найбільш сприятливим варіантом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати