Незважаючи на формальну рівність кредитора та боржника згідно з вітчизняним законодавством, фактично у боржника є достатньо широкий арсенал інструментів для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов’язань. Вважаючи, що питання захисту прав кредиторів з кожним роком стає все більше актуальним, а законодавець не може запропонувати достатньо ефективних кроків щодо вирішення цього питання, спробуємо проаналізувати найбільш ефективні механізми захисту прав кредиторів, які наразі є актуальними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звичайно, судова практика, яка в нашій країні формується досить активно, вирішує чимало колізійних питань правозастосування, в тому числі щодо балансу інтересів кредиторів та боржників. Щоправда, сьогодні боржники мають чимало інструментів, завдяки яким цілком можливо уникнути необхідності виконувати основні зобов’язання за договором кредиту або позики, а також фактично припинити похідні зобов’язання, якими забезпечується реальність повернення боржником отриманих кредитних ресурсів (зокрема, поруку та іпотеку). Механізми захисту прав споживачів, визнання договорів недійсними, проведення економічних експертиз для обґрунтування невідповідності кредитних договорів вимогам чинного законодавства, керованого банкрутства, застосування строків позовної давності, припинення юридичної особи-поручителя активно використовуються боржниками для уникнення необхідності виконувати зобов’язання перед кредиторами. В результаті ефективної роботи юридичних радників, боржникам вдається уникати відповідальності за неповернення багатомільйонних кредитів, що має наслідком неплатоспроможність кредитора та виведення з ринку майже сотні банківських установ.
Масове неповернення проблемних кредитів потребує певних дій, які дозволять кредиторам отримати гарантії забезпечення їхніх інтересів та повернення наданих ними боржникам коштів. Запровадження таких механізмів потребує комплексного підходу кредитора до взаємовідносин з його боржником та постійного моніторингу за діяльністю такого боржника.
Розпочинати такі взаємовідносини потрібно з належного документального оформлення та реального забезпечення виконання зобов’язань боржника. Так, кредитний договір повинен передбачати, серед іншого, можливість кредитора здійснювати постійний моніторинг за діяльністю боржника. Зокрема, в будь-який момент на вимогу кредитора отримувати звітність щодо господарсько-фінансової діяльності боржника та за результатами аналізу такої звітності вимагати дострокового погашення заборгованості. Водночас кредитний договір не повинен містити положень, які можуть зашкодити інтересам кредитора (наприклад, щодо спливу строку користування кредитом у разі прострочення виконання зобов’язань), але може містити положення щодо повноважень кредитора достроково вимагати повного погашення заборгованості або звернення стягнення на майно, надане на забезпечення зобов’язань боржника.
Також кредитору доцільно встановити в кредитному договорі збільшені строки позовної давності та постійно аналізувати співмірність вартості забезпечення кредитних зобов’язань розміру заборгованості боржника. З цією метою кредитор може зобов’язати боржника з певною періодичністю (наприклад, раз у квартал) надавати оцінку вартості майна, що перебуває у заставі або іпотеці. Проаналізувавши релевантність наданої боржником оцінки, у разі прострочення виконання зобов’язань зі сторони боржника кредитор матиме реальну можливість оперативно реагувати на необхідність захисту своїх прав.
Належне документальне оформлення кредитних відносин між кредитором та боржником, здійснене з урахуванням наявної судової практики та найбільш тонких нюансів законодавства, постійний моніторинг за фінансово-господарським станом боржника (поручителя), а також вартість предмета застави або іпотеки та її співмірність з розміром заборгованості дозволять ефективно захистити права кредитора в судовому порядку. При цьому залучення приватних виконавців до виконання судових рішень, прийнятих на користь кредитора, також значно сприятиме захисту прав кредиторів.
Окрім того, достатньо ефективними інструментами захисту прав кредиторів може бути кримінально-правове переслідування боржника в межах кримінального провадження щодо шахрайства, фіктивного підприємництва або вчинення боржником інших господарських злочинів, а також банкрутство. Арешт в межах кримінального провадження майна боржника, обмеження можливості його вільного пересування, постійні обшуки, виклики на допит та проведення інших процесуальних дій на стадії досудового розслідування стимулює чимало боржників до погашення заборгованості. Водночас обмеження господарської діяльності боржника через ініціювання кредитором процедури банкрутства не сприяє нормальній господарській діяльності боржника.
Таким чином, ефективний захист прав кредиторів потребує висококваліфікованої системної роботи юридичних радників, які здатні знайти унікальне рішення для кожної конкретної ситуації.