26 листопада 2013, 11:22

Відносини між банком і вкладником у рамках договору банківського вкладу

Деякі питання правового регулювання

Опубліковано в №48 (390)

Ігор Александров Приватна юридична практика

Договір банківського вкладу, в якому вкладник – фізична особа, є публічним договором, умови якого встановлюються однаковими для всіх споживачів (згідно зі ст. ч. 21058; ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України); і як наслідок вкладник позбавлений права на внесення змін, доповнень чи уточнень до змісту договору, який пропонується банком йому на підпис у безальтернативній формі.

Водночас окремі банки у своїх Типових договорах банківських вкладів, які розробляються та затверджуються відповідними структурами банку, часто ігнорують основні принципи та положення Цивільного кодексу України, зокрема в частині порядку нарахування процентів на строковий вклад, посилаючись на відсутність імперативності норм цих положень та на «свободу договору».

«Свобода договору», яка регламентується п. 3 ч. 1 ст. 3; абз. 1 ч. 3 ст. 6; ст. 627 ЦКУ, не передбачає фінансового свавілля банківських структур, що має місце в діяльності деяких банків у рамках неправомірних, недобросовісних щодо вкладників договорів строкових вкладів (у яких, зокрема, не констатуються однозначно та прозоро основні обов’язкові умови договору).

Засади чинного цивільного законодавства гарантують рівноправність суб’єктів договорів, що зобов’язує банки до добросовісних взаємовідносин із вкладниками в рамках правомірних змістів договорів банківських вкладів, «свобода» яких має зазначені в ЦКУ межі:

 «справедливість, добросовісність та розумність» (п. 6 ч. 1 ст. 3);

 «вимоги ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту; вимоги розумності та справедливості» (ст. 627);

у абз. 2 ч. 3 ст. 6 зазначається, що «сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо… обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».

Порядок нарахування процентівна банківський вклад визначається положенням ч. 5 ст. 1061 ЦКУ: «Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав», що підтверджується:

Постановою Правління Національного банку України № 212 від 06.06.2013 р. «Про внесення змін до деяких нормативно­правових актів Національного банку України», згідно з якою в пункті 1.7 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 р. (зі змінами), повністю цитуються положення вищезазначеної ч. 5 ст. 1061 ЦКУ щодо порядку нарахування процентівна банківський вклад;

а також Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.05.2013 р. по справі ­№ 6­39цс13, згідно з якою безперечним зобов’язанням банків є нарахування та виплата по договору строкового вкладу процентів на вклад за ставкою строкового вкладу за фактичний строк користування банком коштами вкладника (вищезазначені «неробочі дні» на початку і в кінці строку вкладу безумовно є днями фактичного користування банком коштами вкладника).

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати