04 березня 2019, 14:12

Валютний контроль помер, хай живе валютний контроль!

Опубліковано в №10 (664)

Володимир Присяжнюк
Володимир Присяжнюк «Axon Partners» юрист

Експерти проводять конференції, круглі столи та інші заходи на тему «Лібералізація валютного законодавства». Юристи-експерти-новелісти стирають пальці об «ctrl+c/ctrl+v» (в цьому місці відчуваю себе героєм гри «Де Воллі?», якого шукають на заповненому схожими людьми ландшафті), описуючи новели валютного послаблення. Однак ваш клієнт зі щирістю та відчайдушністю Сізіфа завтра збирається отримати позику від нерезидента «у два кліки, без реєстрації та в HD», а післязавтра — оплатити акції Амазону за допомогою Apple Pay.

Лібералізація — це добре, тому що валютний контроль — #зрада

Перш ніж звинувачувати «валютний контроль» в усіх смертних гріхах, пропоную розібратися з тим, чому і для чого він існує. Валютний контроль (він же нагляд) є інструментом НБУ, який закладений, зокрема, у ст. 7, 15, 44, 56 Закону про НБУ та у ст. 11, 14, 15 нового валютного Закону. Місія НБУ, якщо коротко, полягає у «забезпеченні цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України» (підгледів на офіційному сайті НБУ, у його Стратегії та ст. 6 Закону про НБУ). Виходить, що НБУ законно «породив» валютний контроль.

Для того щоб зрозуміти, чи були в НБУ для цього причини, достатньо проаналізувати графік зведеного платіжного балансу України за роки незалежності. Спойлер — причини, очевидно, були, адже цей графік нагадує кардіограму. Так, Україна не єдина, у кого є таке. Не лише ми можемо похизуватися нестабільністю (рекомендую ознайомитися зі звітом МВФ 2018 р. «A Decade after the Global Financial Crisis: Are We Safer?»). Інші країни також мають свій валютний контроль, суворість якого залежить від економічної ситуації. Виходить, що НБУ мав також передумови.

Якщо все це вас не переконало, то спробую зануритися ще глибше. 3 вересня 1992 р. Україна приєдналася до Статуту МВФ. З одного боку, ст. VIII Статуту МВФ країнам-учасницям заборонено обмежувати платежі та трансферити, запроваджувати обмежувальну дискримінаційну практику, але водночас їх зобов'язано підтримувати вільну конвертованість іноземних авуарів, отриманих за поточними розрахунками, в їхню валюту. З іншого боку, ст. XIV Статуту МВФ дозволяється запроваджувати тимчасовий режим для підтримки обмежувальних заходів, до яких призвела війна або рівень розвитку. Окрім того, Статутом МВФ у багатьох випадках дозволено вводити валютні обмеження щодо руху капіталів в умовах нестабільності економіки. До слова, однією з цілей МВФ є створення багатогранної системи розрахунків за поточними операціями та усунення обмежень валютного обміну. Виходить, що зради немає, тому що валютне регулювання — світова практика. Це я ще не згадував про асоціацію з ЄС.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати