25 лютого 2019, 15:45

Валютна реформа: капітальна перебудова чи косметичний ремонт

Опубліковано в №9 (663)

Катерина Олійник
Катерина Олійник «Asters, ЮФ» старший юрист
Юлія Приходько
Юлія Приходько «Asters, ЮФ» юрист

07.02.2019 р. набув чинності Закон України «Про валюту і валютні операції», а також були введені в дію постанови НБУ, покликані реформувати систему валютного регулювання в Україні. З легкої руки Національного Банку України реформа отримала назву «валютна лібералізація».

Новий Закон, що замінив вже архаїчний Декрет про систему валютного регулювання і валютного контролю 1993 р., докорінно змінює систему та філософію валютного регулювання. Відбувся перехід від принципу «заборонено все, що прямо не дозволено» за Декретом до принципу «дозволено все, що прямо не заборонено» за Законом, від адміністративних методів до ринкових інструментів регулювання, від дозвільної системи (індивідуальні ліцензії) до повідомчого порядку. Отже, у прогресивності Закону годі й сумніватися. Проте низка обмежень та вимог, що діятимуть на постійній основі відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, не дозволяють говорити про повномасштабність змін та лібералізацію.

Чого ж торкнулася так звана лібералізація? За якими правилами діятиме ринок найближчим часом?

Зовнішньоекономічна діяльність

Граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту на суми понад 150 тис. грн подовжено з 180 до 365 днів. На транзакції менше ніж 150 тис. грн вимога граничних строків відтепер не поширюється. Також для певних видів операцій (зокрема, експорту/імпорту) дозволено хеджування валютних ризиків за допомогою валютних деривативів.

Окрім того, скасовано спеціальні санкції, що застосовувалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі за ст. 37 Закону про зовнішньоекономічну діяльність (зокрема, за порушення строків розрахунків). Однак на практиці вже помітні проблеми в контексті скасування спеціальних санкцій, які діяли на момент набрання чинності Законом, а також неузгодження державними органами своєї діяльності з новими правилами.

Інвестиції за кордон

Як і раніше, резиденти можуть відкривати рахунки за кордоном, однак тепер для перерахування з України коштів на такий рахунок не потрібно отримувати індивідуальну ліцензію НБУ. Індивідуальна ліцензія на інвестування за кордон також більше не потрібна. Проте очікувати широкомасштабного розширення бізнесу за межі України ще зарано. Ліцензії скасовано, але натомість існують е‑ліміти — ліміти на суми коштів, які можна перерахувати з тією чи іншою метою за кордон. Фізичні особи можуть інвестувати за кордон або перерахувати на іноземний рахунок до 50 тис. євро на рік. Для юридичних осіб та підприємців е‑ліміт становить 2 млн євро на рік. Однак навіть у межах е‑лімітів існують обмеження на дозволені операції. Зокрема, юридичні особи можуть перераховувати кошти з України на свої закордонні рахунки лише з метою утримання представництв/філій або для виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Кредити від нерезидентів

Можливість для сторін на власний розсуд обрати дату набрання чинності кредитним договором — очевидна перевага довгоочікуваного скасування вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів. Проте для взяття на обслуговування та внесення інформації про позику в інформаційну систему банк і надалі вимагає низку документів, таким чином відтворюючи в новій системі майже всі старі процедурні вимоги.

Варто відзначити, що нарешті було скасовано заборону на дострокове погашення кредитів, а також обмеження за максимальною процентною ставкою. Відтепер позичальник і кредитор мають право на власний розсуд визначати процентні ставки, не обмежуючись, як раніше, граничними значеннями, що встановлювалися НБУ для зовнішніх запозичень (9,8%, 10% або 11% річних залежно від строку, на який надається позика, та Libor 3m + 750 b. р.).

Водночас банки тепер мають аналізувати кредитні договори на предмет «відповідності вартості позики ринковим умовам». З цього приводу НБУ надав банкам роз'яснення і навіть навів приклади такої «відповідності» та «невідповідності» для ілюстрації. Однак чи дійсно цей підхід буде настільки ж ефективним на практиці, як він виглядає на папері? Час покаже, але не будемо сподіватися на блискавичний ефект. Роз'яснення НБУ не рятує банк від необхідності надати власну кваліфікацію позики на підставі оціночного судження. Банки поки що сприймають це достатньо обережно та з недовірою.

Іноземні інвестиції

Обмеження на повернення інвестицій залишається чинним і становить 5 млн євро на місяць (раніше — 5 млн доларів США); обмеження на репатріацію дивідендів становить 7 млн євро на місяць (раніше — 7 млн доларів США). Також дозволене повернення дивідендів, нарахованих за будь-який період, включаючи за 2018 р.

Відтепер нерезиденти можуть відкривати в українському банку поточні рахунки та зараховувати на них кошти відповідно до е‑лімітів. Інвестиційні рахунки залишаються та функціонуватимуть у звичному режимі, але в майбутньому НБУ планує їх скасувати. Варто зазначити, що на інвестиційні рахунки не поширюються перелічені вище е‑ліміти. Зарахувати 6 млн євро від продажу корпоративних прав — не питання! 10 млн євро дивідендів — готово! Проте зачекайте, розігнатися не вдасться, адже подальші перерахування з інвестиційного рахунку вже будуть обмежені, в тому числі е‑лімітами. Отже, здійснюючи будь-яку операцію з отримання чи перерахування коштів, потрібно враховувати нові тонкощі регулювання.

Ризик-орієнтований підхід

З поняттям свободи волі тісно пов'язане поняття відповідальності, що мають відносини прямої залежності. Такий принцип стосується також ризик-орієнтованого підходу: банки мають більше повноважень, що супроводжується більшим рівнем відповідальності. Та чи готові до цього банки? Перші результати тестування нового підходу свідчать про певну неготовність банків до прийняття самостійних рішень і відповідальності. Дотримання бюрократичних формальностей, вимога надавати повний пакет документів — далеко не єдині традиції, які мали б відійти в минуле, але поки що пліч‑о‑пліч супроводжують ризик-орієнтований підхід. Така ситуація неминуче призводить до гальмування втілення нового підходу на практиці.

Будемо сподіватися, що настане час для нових традицій і правил гри, а ризик-орієнтований підхід запрацює та набуде рис клієнт-орієнтованості. Нове законодавство дозволяє банкам стати самостійними гравцями ринку та створювати для роботи ринкові конкурентні умови, при цьому не виходячи за межі вимог валютного регулювання.

Нове валютне майбутнє не за горами

Немає межі досконалості… Новий Закон передбачив низку прогресивних принципів і правил та заклав міцне підґрунтя для встановлення в майбутньому свободи здійснення валютних операцій, але обмеження, вимоги та ліміти значно сповільнюють рух за траєкторією лібералізації. Сподіваємося, що нові уявлення і традиції валютного регулювання в Україні поступово замінять старі, недієві та неринкові механізми, що сприятиме побудові сучасного ефективного валютного майбутнього.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати