У червні цього року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів». Документ скасовує обов’язок банку повертати строковий вклад на першу вимогу вкладника – фізичної особи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тому на виконання вимог Закону Правління Національного банку України прийняло постанову від 12.08.2015 №520 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами». Про це повідомляє прес-служба НБУ. Зокрема Постановою передбачено, що клієнти банку мають право отримати строкові вклади [зокрема залучені з видачею ощадного (депозитного) сертифіката] та нараховані за ними проценти після закінчення строку, визначеного договором. Дострокове повернення такого вкладу та нарахованих процентів за ним можливе виключно, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Також із Положення виключено норми щодо поділу ощадних (депозитних) сертифікатів на купонні, безкупонні та процентні, як такі, що не узгоджуються з визначеним Законом порядком повернення строкового вкладу та процентів за ним.
Коментарі:
Ростислав Кравець, старший партнер АК «Кравець і Партнери»
Пролобійована Національним банком України зміна до Цивільного кодексу щодо заборони на дострокове повернення вкладів несе в собі загрозу всій банківській системі. На тлі безсистемної і незрозумілої як простому громадянинові, так і фахівцям політики НБУ, пов’язана зі щоденним збільшенням кількості банків з введеною тимчасовою адміністрацією, та невиконанням своїх зобов’язань, безпричинних відмов у виплаті гарантованої суми – такий крок остаточно знищить довіру до банківської системи.
Крім того, НБУ в ручному режимі, порушуючи норми законодавства та Конституції, вже більше півтора року порушує права вкладників на повернення вкладів.Зараз же НБУ намагається під це порушення підвести законодавчу норму.
У зв’язку з цим, особам, які все-таки ризикнуть віднести свої кошти фінансистам, варто кілька разів подумати і дуже уважно вивчити депозитний договір щодо порядку та термінів повернення, а також можливості дострокового розірвання договору та умов повернення коштів.
Також я рекомендував би, наскільки би це не виглядало абсурдним, вимагати від представників фінустанов особистої поруки та твердої застави, що забезпечує повернення внесеної суми майном співробітників банку та самої фінустанови.
Щодо розробленої фінансистами схеми з повернення коштів через іменні депозитні сертифікати, вона також досить ризикована. Непередбачувана політика Нацбанку і можливість вводити обмеження в будь-який момент може призвести до неможливості отримати кошти навіть через сертифікати.
Слід зазначити, що і Верховний Суд України доклав до цієї недовіри чимало зусиль. Так, в одному з рішень ВСУ вказав, що навіть наявність договору і квитанції про внесення вкладу, однак не той штамп на квитанції, не будуть підтвердженням внесення вкладу та, відповідно, банк безкарно може не повертати отримані кошти.
Загалом хочеться зазначити, що безсистемність політики НБУ, прийняття подібних законопроектів і будь-яка відсутність програм підвищення довіри в недалекому майбутньому зробить вклади в українських банках чимось ексклюзивним і порушує загальну тенденцію зберігати гроші в панчохах і під матрацом.
Мартиненко Володимир, головний юрисконсульт АО «СК ГРУП»
Національне законодавство донедавна давало змогу вкладникам достроково знімати свої банківські вклади достроково, що, безсумнівно, позначалось на фінансовій стабільності таких банків. Адже «вдала» PR-кампанія, щодо того чи іншого банку, могли завдати йому чимало проблем. Наявність обмеження, щодо дострокового повернення вкладу, беззаперечно, матиме позитивний вплив на банківську систему, оскільки банки будуть застраховані від непередбачуваного та передчасного відтоку капіталу. Враховуючи непросту економічну ситуацію, посіяти паніку серед населення щодо недовіри до банківської системи доволі просто. Також масла у вогонь підливає і НБУ, запроваджуючи у багатьох банках тимчасову адміністрацію. З огляду на це, така норма закону набуває особливої актуальності та необхідності. У більшості економічно розвинутих країнах Європи та США така практика успішно існує протягом тривалого часу, та сприймається як банківським сектором, так і населенням, як за належне.
Наявність таких обмежень, на дострокове повернення вкладу навряд суттєво вплине на кількість та обсяги банківських вкладів серед населення, навпаки стане поштовхом для вкладників, бути більш обережнішими, та ретельнішими у виборі банку.
Банківський сектор, у будь-якому випадку буде змушений відреагувати на таку норму. І не варто думати, що банки не були готові до цього. Тому з великою вірогідністю можна сказати, що незабаром з’являться нові банківські продукти, це можуть бути як короткострокові банківські вклади, так і стандартні банківські вклади з можливістю дострокового зняття коштів, проте з значно меншими відсотками. Одне можна сказати напевне, що в найближчий час банки розгорнуть кампанію з реклами такого продукту.
Антон КОРОБЕЙНІКОВ, радник Sayenko Kharenko
Внесення змін до Цивільного кодексу України та іншого законодавства щодо скасування обов’язку банку повернути строковий вклад на вимогу фізичної особи достроково, загалом матиме позитивний ефект на банківську систему. Як зазначає Національний банк України, це справді надасть банкам більш передбачуваний механізм планування збалансованість строків погашення своїх активів та пасивів. До того ж необхідно зазначити, що зміни не застосовуються до договорів банківського вкладу, укладених до набуття ними чинності. Відповідно, ефект від цих змін буде виявлятися поступово із залученням нових депозитів до банківської системи, що з урахуванням поточного стану банківської системи може стати тривалим процесом (хоча вірогідно, що з метою отримання переваг від змін банки почнуть пропонувати клієнтам переоформлення вкладів з невеликим збільшенням процентної ставки).
Щодо змісту запропонованих змін, на наш погляд, їх необхідно було дещо доопрацювати з метою захисту фізичних осіб. Зокрема договори банківського вкладу зазвичай є договорами приєднання, тобто вкладник не має змоги запропонувати зміни до умов договору, які розробив банк. Отже, вкладник, як правило, є слабкою стороною у правовідносинах з банком. З урахуванням цього, на нашу думку, необхідно було залишити можливість вимоги дострокового повернення строкового вкладу в обмеженому переліку випадків крайньої необхідності (наприклад, смерть годувальника фізичної особи, необхідність лікування тяжкої хвороби і т.п.), не залишаючи такі випадки на сумлінність банків. Крім того, Національному банку України у своїх нормативно-правових актах необхідно враховувати невисокий рівень фінансової та юридичної обізнаності споживачів. Для уникнення ситуацій неправильного розуміння своїх прав щодо повернення вкладу, банки мають (принаймні протягом певного перехідного періоду) явно повідомляти клієнта, що запропонований йому вклад є строковим та що клієнт не матиме права вимагати його дострокового повернення (за винятком певних випадків, якщо такі передбачені договором).
Олексій Бороденко, партнер юридичної компанії «Бороденко і Партнери»
Погоджуюсь, що внесені зміни є одним із кроків на шляху до оздоровлення банківської системи. Слабкій банківській системі сьогодні справді потрібен дієвий правовий інструмент, який захищав би банки від такого явища, як «панічні настрої клієнтів» та інших суб’єктивних чинників. Проте, якщо банки зловживатимуть необізнаністю клієнтів щодо правових наслідків оформлення вкладу на умовах строковості, та не будуть проводити з клієнтами відповідну роз’яснювальну роботу на момент підписання договору, зазначені зміни можуть остаточно підірвати довіру людей до банківської системи. Клієнт повинен йти на такі умови договору свідомо, розуміючи всі ризики та переваги, наприклад, у вигляді підвищеної відсоткової ставки.