Якщо зараз і є тема з міжнародних фінансів, яка цікава не лише самим фінансистам, а й значно ширшому загалу, то це, звичайно, перспективи отримання коштів із рахунків, що заморожені в банках Кіпру. Не секрет, що поряд з європейськими та російськими колегами, від банківського колапсу на острові постраждали і українські підприємці, які або зберігали гроші на Кіпрі, або використовували офшорні фірми в цій державі. Яким чином вони можуть захистити свої права? Після невеликого екскурсу в історію кризи на Кіпрі я запропоную можливі рішення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як відомо, криза на Кіпрі була переважно викликана надмірним інвестуванням кіпрських банків у грецьку економіку. Отримавши величезні кошти від інвесторів країн пострадянського простору, Балкан, Африки, кіпрські банки розміщали свої активи в основному в Греції, зокрема, у грецьких державних облігаціях. Економічна криза у Греції виявилася фатальною і для банків Кіпру – їхні збитки негайно сягнули мільярдів євро. Минулого року Laiki Bank лише на державних облігаціях Греції втратив 2,5 млрд євро, ще мільярд таким саме чином втратив Bank of Cyprus.
Виявилося (хоча аналітики, як завжди, звертали на це увагу і раніше), що оскільки активи банківського сектору Кіпру в декілька разів перевищують розмір ВНП держави, урятувати непропорційно великі банки за рахунок власних ресурсів держави неможливо. Довелося звертатися по допомогу до Європейського Союзу, який, у свою чергу, запропонував програму фінансового оздоровлення держави. Ця програма з самого початку передбачала, що щонайменше половину грошей, необхідних для оздоровлення банківської системи (тобто близько 10 млрд доларів), Кіпр віднайде з власних ресурсів, а другу половину отримає від ЄС.
З різних причин, які краще аналізувати економістам, урядом Кіпру було прийнято рішення, що основним джерелом коштів для плану оздоровлення стануть активи вкладників кіпрських банків.