21 серпня 2014, 18:56

Вплив Угоди про Асоціацію на антимонопольну практику України

Опубліковано в №13-14 (407-408)

Вікторія Пташник
Вікторія Пташник «Дроіт ЮФ» партнер, адвокат

Конкуренція є запорукою розвитку ринкових відносин та економіки в цілому. Сторони Угоди про асоціацію з ЄС розуміють, що одну з вагомих ролей у розвитку взаємовигідного економічного співробітництва відіграє застосування антимонопольних механізмів на принципах прозорості, своєчасності та недискримінаційності. Тому один з розділів Угоди присвячений вимогам до конкуренційного законодавства.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Забезпечення принципу прозорості неможливе без прийняття та оприлюднення документу, що встановлював би принципи калькуляції та застосування штрафних санкцій до порушників законодавства. Наразі, як відомо, передбачена лише гранична межа штрафних санкцій (до 1%, 5% чи 10% річного доходу суб’єкта господарювання в залежності від виду порушення), що можуть бути накладені органами АМКУ.

Відсутність нормативно закріплених принципів калькуляції штрафних санкцій призводить до того, що відповідачі не можуть у повній мірі реалізувати своє право на захист у справах про порушення. Це пояснюється тим, що вони не розуміють, які фактори можуть пом’якшити їхню відповідальність, та не мають гарантій зменшення розміру можливого штрафу в разі, наприклад, визнання порушення, усунення його наслідків, сприяння розслідуванню тощо.

Поява методики розрахунку штрафних санкцій може запустити в дію й процедуру leniency – механізму звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій особи, що раніше за інших учасників таких дій добровільно повідомила про це органи АМКУ та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі. В країнах ЄС така процедура є одним із основних засобів розслідування картелів. В Україні ж вона хоча й передбачена законодавчо, однак на сьогоднішній день не знайшла активного застосування.

Однією із причин непопулярності даної процедури в нашій країні є, на наш погляд, відсутність методики калькуляції штрафних санкцій за порушення конкуренційного законодавства. Суб’єкти господарювання, що вчинили антиконкурентні узгоджені дії, не можуть виважено оцінити потенційний штраф, що їм загрожує, й порівняти його з тими негативними наслідками, що можуть настати в разі звернення до АМКУ із заявою про звільнення від відповідальності й викриття своїх «партнерів» по картелю. Безумовно, це не єдина проблема, що заважає застосуванню процедури leniency, однак хочеться вірити, що її розв’язання дасть поштовх до вирішення й інших.

Ще одним із документів, запровадження яких прямо вимагається Угодою, є принципи оцінки горизонтальних угод. Ні для кого не секрет, що саме вони можуть мати найбільш суттєвий вплив на конкуренцію на відповідних ринках, тому поява єдиної політики оцінки таких угод також є важливим кроком у забезпеченні прозорості застосування конкуренційного законодавства.

Крім того, Угода передбачає забезпечення процесуальної справедливості та права на захист відповідачів у справах про порушення. Так, стороні, що обвинувачується у порушенні конкуренційного законодавства, має бути гарантоване право бути заслуханою особами, які розслідують справу, надавати будь-які докази, заявляти клопотання. Держава також має забезпечити існування незалежної системи оспорювання рішень АМКУ.

Безумовно, Угода не конкретизує, які саме зміни мають бути внесені у законодавство з метою удосконалення процедури розгляду АМКУ справ про порушення – це має бути вирішено законодавцем на власний розсуд. У той же час, ми розуміємо, що процедура розгляду справ Антимонопольним комітетом носить квазісудовий характер, тому в цих справах варто проводити певну аналогію з судовим процесом. Так, відповідачі у жодному випадку не можуть бути обмежені у праві давати пояснення, знайомитися з матеріалами справи, подавати клопотання, отримувати роз’яснення від АМКУ тощо. На сьогоднішній день відомі випадки, коли відповідачі дещо обмежуються у своїх правах. Наприклад, досить часто їм не дозволяється фотографувати матеріали справи під час ознайомлення, або не забезпечується їхнє право бути заслуханими під час участі у слуханнях.

Наразі багато громадських активістів, серед яких і представники громадянської платформи «Нова країна», працюють над удосконаленням процедури розгляду справ про порушення конкуренційного законодавства. Сподіваємось, що в майбутньому разом із представниками АМКУ буде сформовано єдину команду, об’єднану спільною метою – приведення конкуренційного законодавства у відповідність до вимог Угоди, запровадження принципів прозорості та недискримінації у його застосуванні.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати