11 червня 2013, 11:54

Проблематика конкурентного права

Огляд останніх нововведень та очікувані зміни

Опубліковано в №24 (366)

З кожним роком кількість виявлених та припинених органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, зростає. Із прийняттям норми ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі – Закон) у грудні 2008 року, передбачене відповідною статтею порушення стало найпоширенішим з усього блоку порушень у вигляді недобросовісної конкуренції. Відповідно до офіційної статистичної інформації АМКУ за 2012 рік, порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, становило 91% від загальної кількості порушень у вигляді недобросовісної конкуренції.

У чому ж полягає причина виявлення такої кількості порушень? По­перше, слід визнати, що рівень культури в підприємницькій діяльності, пов’язаний саме з поширенням інформації про власну продукцію, товари та послуги, на жаль, залишається досить низьким. На практиці це нерідко призводить до ситуацій, коли за своєю формою та способом поширення інформація відповідає діючому законодавству, однак за своєю суттю може бути неоднозначно сприйнята споживачем і створювати у споживача неправильне уявлення про відповідний товар або послугу. По­друге, норма ст. 15 Закону сформульована достатньо широко і не містить виключного переліку відомостей, які можна кваліфікувати як інформацію, що вводить в оману. Як наслідок, відповідна норма надає АМКУ досить широкі дискреційні повноваження щодо визначення відповідного порушення та оцінки самого факту введення споживача в оману. Третім фактором, який теж не сприяє зменшенню порушень, є відсутність будь­яких системних роз’яснювальних документів, які б містили підходи до визначення чесних правил під час поширення відповідної інформації. Так само відсутній і перелік випадків поширення інформації, які за своєю суттю є такими, що вводять споживача в оману та віддають перевагу в конкуренції суб’єкту, який поширює таку інформацію.

У європейській практиці питання поширення інформації, що вводить в оману, врегульовані більш системно. Так, зокрема, Директива 2005/29/ЕС від 11 травня 2005 року «Про недобросовісну комерційну практику», метою якої є попередження створення хибного враження щодо природи продукції, що реалізується суб’єктами господарювання, містить конкретний перелік способів повідомлення інформації про продукцію, які є недобросовісними за своєю природою. Є приклади регулювання відповідних питань і на галузевому рівні, наприклад, Директива 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 року «Про маркування, презентацію та рекламу продуктів харчування», яка направлена на уніфікацію відповідних правил серед країн – членів ЄС та сприяння встановленню однакових правил конкуренції.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати