Популярні матеріали

11 квітня 2017, 13:24

Антимонопольні спори: останні тенденції

Наразі система оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України (далі – АМК України) побудована таким чином, що остання крапка у спорі щодо оцінки дій суб’єкту господарювання залежить саме від господарського суду. Саме тому правові позиції судів мають суттєвий вплив на правозастосовну практику антимонопольного законодавства. АМК України вимушений враховувати такі позиції при здійсненні своє діяльності щодо виявлення та доведення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (далі – порушення ЗЗЕК).

Проаналізуємо основні тенденції вирішення спорів у сфері конкуренції, відображені в судових рішеннях за останній час у межах основних категорій порушень ЗЗЕК на прикладі найбільш гучних справ, які розглядалися органами АМК України.

1. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання

1.1. Фармацевтичні ринки

АМК України прийнято два рішення, за якими виробників та оптових дистриб’юторів ліків притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом встановлення таких умов дистриб’юторських договорів, які дозволяли:

  • завищувати ціни на лікарські засоби,
  • встановлювати контроль над ринками,
  • здійснювати розподіл ринку за територіальним принципом, колом споживачів.

Ці рішення оскаржуються на рівні першої інстанції. Наразі ухвалено 2 рішення, за якими у задоволенні позовів було відмовлено.

Скаржники стверджували, зокрема, що АМК України не доведено (1) антиконкурентний характер узгоджених дій, (2) причинно-наслідковий зв’язок між умовами дистриб’юторських договорів щодо знижок та обмеженням конкуренції, (3) можливість негативного впливу на ринок у вигляді встановлення контролю за товарними потоками шляхом звітування дистриб’ютором про продаж продукції.

Судом такі аргументи відхилено та зазначено, що «будь-які узгоджені дії між суб'єктами господарювання, що мають прямий або непрямий вплив на ціноутворення, якщо між цими цифрами не було концентрації, підпадають під дію ЗЗЕК».

Суд погодився з рішенням АМК України та його висновками щодо антиконкурентного характеру дій позивачів та зазначив, що механізм надання знижок призводить до необґрунтованого збільшення цін, які в кінцевому результаті сплатить споживач або держава, особливо в умовах існування державного регулювання цін шляхом застосування граничних рівнів торгової надбавки. Втім, остаточне рішення за цими справами ще буде прийматися судами вищих інстанцій.

1.2. Ринок роздрібної реалізації пального

Рішення АМК України від 28 жовтня 2016 р. №480-р, яким накладено штрафи на великих нафтотрейдерів за вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій, які призвели до обмеження цінової конкуренції, оскаржується поки що у першій інстанції. На цей час задоволено два позови, та одному скаржникові відмовлено у задоволенні позову.

У випадку із задоволеними позовами судами прийняті до уваги такі недоліки наведеного рішення АМК України:

  • неправильно визначено товарні (АМК України звузив межі ринку до стандартних бензинів та видів дизельного палива) та територіальні межі ринку;
  • не доведено, що дії суб’єктів господарювання-порушників не є «простим співпадінням думок», а є саме результатом узгодженої поведінки на ринку;
  • не наведено належного економічного аналізу ринку задля того, щоб спростувати наявність об’єктивних причин для такої поведінки;
  • не враховано фактори, які впливають на вибір споживача (якість нафтопродуктів, місце розташування АЗС тощо), а конкуренція зведена лише до цінової конкуренції;
  • не наведено аналіз програм лояльності, оцінку їх складності та зрозумілості.

У рішенні про відмову в позові господарський суд погодився з висновками АМК України та зазначив, що товарні та територіальні межі ринку визначені правильно, а схожі дії нафтотрейдерів щодо встановлення і підтримання роздрібних цін на однаковому рівні можуть бути пояснені лише вчиненням суб'єктами господарювання узгоджених дій та свідчить про їх відмову від цінової конкуренції між собою. Втім, остаточне рішення за цими справами буде прийматися судами вищих інстанцій.

1.3. Ринок ритейлу

Доля рішення №182-р від 29 квітня 2015 р. вирішувалася судами майже два роки, і загалом можна визнати, що судовий розгляд вирішився скоріше позитивно для представників ритейлу. За висновками судів, АМК України не довів наявність факту обміну між конкурентами інформацією, яка є чутливою для ринку. Раніше суди також зазначали, що АМК України не доведено, що схожість поведінки торгових мереж є наслідком узгодженості їх конкурентної поведінки, та вказували на відсутність належного економічного аналізу ринку з боку регулятора.

1.4. Змова на торгах, аукціонах, тендерах

Справи щодо антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення тендерів у межах законів «Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі», є тією категорією справ, які розглядаються судами найчастіше, а тому напрацьована стала практика оцінки доказів у таких справах.

При розгляді таких справ суди звертають увагу на те, що АМК України: (1) не може доводити змову, ґрунтуючись виключно на зовнішніх ознаках обміну інформацією, (2) має досліджувати обставини формування розрахунку цінової складової пропозиції та ринкову ціну на товар, який закуповується, та (3) повинен оцінювати потенційну можливість реального виконання кожним з учасників зроблених пропозицій.

2. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем

2.1. Ринок електроенергетики

Найчастіше предметом розгляду таких судових спорів є зловживання операторами ринку розподілу (передачі) електроенергії місцевими електромережами монопольним (домінуючим) становищем на ринку, яке полягає у створенні перешкод для доступу на оптовий ринок електричної енергії постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом. Особливо актуальною ця практика є з огляду на прийняття тимчасовою колегією АМК України рішення про порушення ЗЗЕК ПАТ «Київенерго» та накладення на нього штрафу у розмірі 17 млн грн.

Суди погоджуються з висновком АМК України про те, що дії обленерго у частині відмови у погодженні запланованих обсягів закупівлі електричної енергії на оптовому ринку є порушенням ЗЗЕК, а тому залишають рішення АМК України у силі.

2.2. Ринки телекомунікаційних послуг

У цій категорії, з огляду на анонсоване дослідження операторів ринку телекомунікаційних послуг, суттєвою є справа щодо ТОВ «ЗеонБуд», якого було притягнуто до відповідальності за зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження у цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм шляхом встановлення таких цін на послуги, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції.

Це рішення АМК України було визнано недійсним у зв’язку з тим, що Комітетом було допущено неправильне застосування норм матеріального права стосовно визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку. Так, Вищим господарським судом України зазначено, що у цьому рішенні не міститься інформація стосовно товарних меж досліджуваного ринку, аналізу та формування групи взаємозамінних товарів тощо.

Відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

Законодавством передбачене право особи, якій завдано шкоди внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на відшкодування такої шкоди у подвійному розмірі.

На відміну від європейської практики судового відшкодування антимонопольних збитків, яка вимагає суттєвого економічного аналізу наслідків порушення ЗЗЕК для особи, якій завдано шкоду, практику розгляду таких спорів українськими судами навряд чи можна назвати сталою.

У постанові від 21 березня 2017 р. у справі №910/4425/16 Вищий господарський суд України зазначив, що у такій категорії справ необхідно доводити факт порушення ЗЗЕК, як і завдання шкоди у зв’язку з цим. При цьому треба враховувати, що рішення органів АМК України не мають преюдиційного значення.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати