Популярні матеріали

10 July 2018, 13:19

In forensic we trust!

Згідно з даними останнього звіту ACFE «Report to the nations 2018» (ACFE – Міжнародна організація професіоналів з розслідування шахрайства), втрати від корпоративного шахрайства за зафіксованими кейсами зі 125 країн склали більше ніж 7 млрд доларів США (в середньому втрати для кожного підприємства склали 130 тис. доларів). Однак це лише ті випадки, які офіційно зареєстровані організацією. У більшості випадків компанії не бажають «виносити сміття з хати», тому можна здогадатися, що реальні втрати бізнесу набагато більші. Що ж робити бізнесу в таких ситуаціях? Як знизити ризики розкрадання та шахрайства на підприємстві до мінімуму? Для вирішення цих питань на основі аудиту, комплаєнсу та захисту бізнесу виникла нова практика – форензік.

Донедавна цей термін був незнайомим для українського ринку, але протягом останнього року спостерігається зростання інтересу до цього інструменту. Численні конференції та засідання правників для популяризації форензіку на вітчизняному ринку підтверджують цю тенденцію. Що ж він являє собою? Загалом, цей термін використовується для позначення сукупності заходів, які застосовуються для виявлення, розслідування, аналізу, врегулювання та запобігання шахрайським діям співробітників організації.

Чи є проблема корпоративного шахрайства такою розповсюдженою? Світова статистика показує, що ця проблема стоїть достатньо гостро. Згідно з дослідженнями, компанії втрачають близько 5% від прибутку на недоброчесних діях своїх працівників. Що стосується українського ринку, то експерти вважають, що ця цифра може сягати 20%, враховуючи загальну фінансову нестабільність в країні. Також це залежить від секторального спрямування діяльності компанії.

Дмитро Ануфрієв, партнер Deloitte, стверджує, що в будівельному секторі цей показник може сягати навіть 50% від бюджету. «В різних галузях по-різному, але сенс в тому, що втрати колосальні. З часом вони лише зростають. Відповідно до тих досліджень, які проводив Deloitte (їх результати дуже подібні до результатів досліджень, які проводили наші колеги з інших компаній), більше ніж половина компаній в Україні мають ризик шахрайства або вже мали факти шахрайства у своїй діяльності», – зазначив пан Ануфрієв на міжнародному практичному семінарі «Forensic expert talks».

Також цікавим є те, що середній розмір втрат великих компаній (100 і більше співробітників), за даними ACFE, складає близько 104 тис. доларів, тоді як для малих і середніх підприємств (менше ніж 100 співробітників) – 200 тис. доларів. Тобто для невеликих компаній такі ситуації можуть бути більш фатальними та призвести навіть до банкрутства і ліквідації.

Променем сяйва та надії у всій цій не надто оптимістичній картині експерти вбачають форензік, який свідчить про те, що з цим можна працювати й досягати позитивних результатів. Проте варто зауважити, що цей механізм являє собою дуже кропіткий процес зі збору, обробки, аналізу всіх даних компанії, що вимагає залучення багатьох експертів, а тому таке задоволення не з дешевих. Отже, таке внутрішнє розслідування доцільно проводити, лише якщо передбачувані втрати від можливих правовідносин є більшими, ніж вартість такого розслідування.

Де шукати? Що шукати?

За статистикою, найпопулярнішими типами шахрайства є незаконне привласнення активів (misappropriation of the assets), перекручення фінансової звітності (financial distortion), корупція та хабарі (bribery).

Звичайно, найчастіше випадки шахрайства трапляються у відділах, де відбувається найбільша акумуляція та розподіл коштів чи товарів. Тобто це закупівлі, фінансовий департамент, відділ продажів, клієнтський сервіс, упаковка та відправка товарів.

Окрім наявності цих коштів або товарів, форензік-експерти акцентують свою увагу ще й на певних умовах, за яких в особи виникає бажання та можливість здійснювати такі незаконні дії. Мова йде саме про класичний трикутник шахрайства. Сюди водить мотив (фінансові потреби, нестача коштів, жадібність, помста тощо), виправдання («Це нікому не зашкодить», «Я вартий більшого», «Компанія мене недооцінює») та сприятливі умови (низька трудова дисципліна, відсутність або слабкий внутрішній контроль).

Наявність цих умов не обов’язково призводить до шахрайства, але значно підвищує ризики його виникнення. Таким чином, щоб не перевіряти своїх працівників на сумлінність, першою рекомендацією для бізнесу має бути створення системи внутрішнього контролю та служби безпеки. Якщо служба безпеки не помічає того, що відбувається на підприємстві, то вона або некомпетентна, або залучена до цього процесу.

Також однією зі сприятливих умов є обіг готівки на підприємстві, оскільки з такими операціями легше проводити махінації. У форензік-експертів навіть є правило, що для того щоб знайти шахрайство, «Follow the green».

Як відбувається розслідування?

Приводом для проведення внутрішнього розслідування слугують різні чинники, але найчастіше шахрайство викривається після повідомлення на гарячу лінію (40% випадків), рідше в результаті проведення внутрішніх ревізій (15%), аналізу з боку управління (13%) та випадково (7%).

Якщо керівництво компанії відчуває, що «щось не так», кейси з форензіку зазвичай показують, що так воно і є. Дзвіночками, що «щось не так», є такі ситуації: відбувається нічим не обґрунтоване зниження прибутків; працівники погоджуються працювати на невигідних для себе умовах; починається саботування будь-яких оптимізаційних змін без вагомої на це причини; відмічається непрозорість схем (ціноутворення, логістики та ін.); будь-які відхилення від нормальної моделі поведінки в ризикових відділах.

Експерти наголошують, що всі кейси шахрайства різні, тому для їх розслідування застосовуються різні методики з використанням різних інструментів. Однак найчастіше застосовуються такі інструменти: інтерв’ю зі співробітниками компанії; інтерв’ю з контрагентами; аналіз даних всередині компанії (фінансових, бухгалтерських та ін.); залучення юридичних консультантів для збору належних і допустимих доказів; ІТ-форензік для аналізу даних з електронних носіїв, включаючи підтвердження їх достовірності та пошук тих, що були видалені, спеціальними методами.

Отже, спочатку відбувається повний і детальний збір всіх можливих даних усіма можливими способами. Потім починається аналіз, де існують розходження в цих даних, де вони є неточними чи суперечать одне одному, де в людей з’явилися незрозумілі та недоцільні повноваження, де є якість дивні історії. Всі ці «нестиковки» збираються по крихтах. Потім на їх основі експерти продумують сценарій, який має відповісти на питання: «Як би я вкрав, якби був на місці керівництва?». Адже для того щоб знайти шахрая, потрібно зрозуміти, як він думає. Вже на основі цих сценаріїв форензік-спеціалісти пропонують свої рекомендації для подальших дій щодо усунення цих проблем.

Тут також постає питання, як ця практика відрізняється від аудиту, комплаєнсу, захисту бізнесу тощо. Аудит має чіткий алгоритм перевірки, тоді як під час проведення форензіку застосовуються різні методи та інструменти, залежно від конкретного кейса, які відповідають одній меті – знайти шахрайство. Під час проведення аудиту застосовується презумпція достовірності інформації, фінансові звіти перевіряються на відповідність загальним принципам і стандартам ведення бухгалтерії, а форензік все піддає сумніву.

Стосовно практики захисту бізнесу, вона полягає в тому, щоб уберегти бізнес від посягань ззовні. Форензік, навпаки, прагне захистити бізнес зсередини, оскільки шахрайство відбувається всередині компанії на рівнях менеджменту між собою, менеджменту і співробітників або за попередньою змовою з третіми особами за межами компанії. Комплаєнс хоча і вибудовує систему, спрямовану на виявлення та усунення потенційних ризиків, але він є попередньою ланкою. Якщо шахрайство вже відбулося, потрібно звертатися до спеціалістів з проведення внутрішніх розслідувань.

Що ми маємо в результаті?

Після виявлених порушень і прописаних сценаріїв шахрайства потрібно розібратися, що з цим результатом робити. Оцінивши розмір завданої шкоди та упущеної вигоди, необхідно розробити стратегію вирішення цієї ситуації, що в результаті призведе до звернення до правоохоронних органів і судів або внутрішнього застосування дисциплінарних заходів до порушника.

Компанії, які проводили форензік-аудит, розробляють рекомендації щодо усунення можливих ризиків для шахрайства з метою недопущення таких ситуацій в майбутньому. «Якщо ви проводите розслідування, не пропонуючи змін, то ви лише зіпсуєте собі імідж. Якщо пропонуєте зміни, які неможливо реалізувати – зіпсуєте імідж. Якщо пропонуєте хороші зміни без належної подальшої підтримки для впровадження таких змін – це не зовсім етично щодо клієнта», – стверджує Олександр Тарасенко, директор Deloitte.

Окрім того, делікатним питанням є self report. Звітувати до правоохоронних органів про виявлене правопорушення чи ні? Карати порушника привселюдно чи просто відпустити з миром? Статистика показує, що в багатьох випадках компанії не звертаються до правоохоронних органів, тому що бояться зашкодити своїй діловій репутації. До того ж в Україні звернення до правоохоронних органів може викликати ще більше проблем. Тому юридичним радникам потрібно зорієнтувати клієнта, де він більше втратить, оскільки інколи відсутність self report може призвести до значних втрат.

«Більшість компаній воліють «не виносити сміття з хати». Це частина нашої ментальності. Проте останнім часом спостерігається інша тенденція, яка демонструє певне ментальне зрушення, тому що все більше компаній кажуть: «Я хочу, щоб був результат і максимально його розголосили. Я хочу, щоб про це дізналися не лише співробітники компанії, але й компанії на ринку». Поки що таких випадків небагато, але їх кількість зростає», – наголошує пан Тарасенко.

Для того щоб твердження в суді не звучали голослівно, оскільки більшість із прописаних сценаріїв звучить як «Це видається більш вірогідним, ніж невірогідним», залежно від першочергової мети замовника (покарати чи відпустити), ще на ранніх етапах залучаються юридичні радники, які допомагають збирати належну доказову базу. Тому разом з тим, як в українських компаніях укріплюватиметься усвідомлення необхідності проведення форензік-аудиту задля запобігання шахрайству, збільшуватиметься популярність цієї практики в юридичних компаніях. Західні та навіть російські компанії вже оцінили корисність проведення таких процедур, тому на часі – Україна.

Коментар:

Артем Ковбель Артем Ковбель,
партнер Kreston GCG, Голова департаменту фінансових розслідувань, член АПКБУ, ASIS

Для початку декілька слів про те, що таке форензік. Найбільш яскраво термін «форензік» ілюструє вислів з англійської мови, який звучить приблизно так: «Forensic – it’s а science of investigating people and money». В перекладі: «Форензік – це мистецтво розслідування людей та грошей».

Одним з головних правил форензік, як я завжди кажу своїм партнерам-замовникам, є правило, здобуте емпіричним шляхом. Воно стверджує, що гонорар, витрачений на процедуру форензік, не повинен бути більшим, ніж розмір знайдених активів чи сума завданого збитку компанії внаслідок недобросовісних дій третіх сторін. Керуючись такою ідеологією, ми з командою завжди знаходимо набагато більше активів, ніж коштують наші послуги. Щоб у замовника не виникало сумнівів щодо наших компетенцій та досвіду, достатньо часто, крім гонорару, ми узгоджуємо частку success fee – відсоток від повернутих активів у тій чи інший формі: гроші, активи (рухоме/нерухоме майно/корпоративні права тощо). Таким чином ми даємо зрозуміти, що налаштовані виключно на результат. Тому процедура форензік, з позиції витрачених коштів та отриманого ефекту, однозначно, є ефективним інструментом.

Варто зазначити, що саме власники у 95% випадків виступають замовниками послуг фінансових розслідувань, рідше керівники СБ (служби безпеки) чи in-house head of legal – голови юридичних департаментів. Останнім часом попит на послуги форензік значно виріс через низку причин. По-перше, через поглиблення кризової ситуації в країні. Як результат, у багатьох власників бізнесу з'явилося непереборне бажання оптимізувати кошти компаній, більш ефективно їх витрачати та заощаджувати кожну копійку.

По-друге, інструмент форензік все частіше й частіше згадується багатьма державними органами. Вони тепер не обмежуються проведенням простого аудиту фінансової звітності компаній, а замовляють саме процедуру форензік задля отримання більш повної інформації про об’єкт перевірки. Яскравим прикладом є проведення процедури форензік «ПриватБанку» на замовлення НБУ, яку виконувала компанія Kroll.

Форензік – це свого роду лакмусовий папірець, барометр прозорості компанії. Звісно, такі гучні кейси як «ПриватБанк» чи «Нафтогаз» або розслідування справ збоку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти акціонерів банків, до яких була введена тимчасова адміністрація, впливають на розповсюдження в інформаційному полі країни терміну «форензік» як дієвого інструменту викриття «сірих» схем. Як результат, бажання власників перевірити свій бізнес на предмет фактів шахрайства з кожним днем стає все більшим.

Серед найбільш розповсюджених причин запитів на проведення процедури форензік варто виділити такі: суперечки між акціонерами; захист інвестицій та контроль за їх цільовим використанням з боку західних інвесторів; пошук виведених активів за межі компанії топ-менеджерами; внутрішні розслідування в компанії у зв’язку з погіршенням фінансових показників; судові спори, де форензік використовується як засіб збору доказової бази.

Саме останній тип запитів є найбільш розповсюдженим з боку юридичних компаній. Вони таким чином збирають доказову базу для отримання судових експертиз у КНДІСЕ (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз). Адже саме юридична функція полягає у перекладі доказової бази, зібраної під час процедури форензік, в юридичну площину та її кваліфікації відповідно до статей чинного законодавства, ініціювання судових справ проти кола підозрюваних, пошуку/арешту та повернення раніше виведених активів. Вище описані процедури називаються asset tracing та asset recovery (пошук та повернення активів). Однозначно, практика форензік є перспективною для юридичних компаній. Часто вона є тією необхідною завершальною ланкою, що допомагає фіналізувати процедуру форензік.

Кожний кваліфікований спеціаліст із фінансових розслідувань (англ. certified fraud examiner, CFE) повинен мати знання з бухгалтерського обліку, фінансів та юриспруденції. Такі знання є необхідним базисом кожного успішного «fraud examiner». Серед рис, якими має бути наділений справжній спеціаліст з фінансових розслідувань, варто виділити наполегливість, креативність та аналітичні вміння аналізувати значні масиви інформації та компілювати їх в єдиний логічний причинно-наслідковий ланцюг подій з метою відтворення хронології дій шахрая. Недарма кажуть: «Щоб розкрити злочин, потрібно подумки його відтворити та скоїти»...

Також серед рис справжнього CFE варто виділити вміння критично оцінювати ситуацію. Він повинен все піддавати сумніву, навіть інформацію, отриману від замовника, тому що вона за певних обставин може виявитися необ’єктивною. Навіть виявивши шахрая, маючи 101% впевненості у тому, що саме ця людина вчинила протиправні дії, все одно не слід поспішати з обвинуваченнями. Адже форензік – це страва, яка подається холодною. Тому «витримка» – це найголовніша риса справжнього CFE!!!

Сергій Смірнов Сергій Смірнов,
партнер Sayenko Kharenko, адвокат

– Враховуючи витрати на залучення форензік-експертів, наскільки ефективним можна вважати цей механізм для бізнесу?

– Як зазначено у звіті «Report to the nations», який щорічно готує Асоціація сертифікованих спеціалістів з шахрайств (ACFE), загальна сума втрат, які компанії у світі зазнають внаслідок шахрайства, складає приблизно 7 млрд доларів США. Це приблизна сума, сюди не враховуються багато країн світу. Витрати на залучення форензік-експертів далеко не завжди є значними. Все залежить від правильної організації цього процесу від самого початку. Витрати можуть коливатися залежно від обраних експертів, розміру компанії, в якій проводиться розслідування, а також обсягу розслідування. Необхідно враховувати, що висновки, зроблені за результатами проведення форензік-розслідувань, дуже часто дозволяють не стільки визначити розмір вже завданих компанії збитків, скільки (що навіть важливіше) запобігти новим зловживанням, оптимізувати структуру ведення бізнесу та уникнути збитків на значно більші суми.

– Наскільки власники українського бізнесу наразі зацікавлені у проведенні таких перевірок? Чи збільшився попит на форензік в останні роки? З якими запитами найчастіше звертаються клієнти?

– З нашого досвіду можу зробити висновок, що сьогодні у форензік зацікавлені, насамперед, іноземні компанії або великі українські холдинги. Також варто зазначити, що у великих українських компаніях нерідко є власні департаменти, які займаються цим напрямком. Попит на послуги з форензік останнім часом почав збільшуватися, але він все ще залишається низьким, якщо порівнювати з іншим країнами світу, де форензік є достатньо затребуваним. Найчастіше до нас звертаються із запитами про проведення розслідувань шахрайства, повідомлення викривачів про порушення в компаніях (whistleblowers allegations), задля антикорупційних розслідувань та комплексних форензік-розслідувань діяльності компаній. Також нас часто залучають до проведення міжнародних форензік-розслідувань (Cross-Border Investigations), які ініціюються в інших країнах (найчастіше – в країнах знаходження штаб-квартири компанії).

– В чому полягає юридична функція під час проведення форензік? Які навички потрібні спеціалісту в цій сфері?

– Досвід професійних юристів, які мають експертизу у форензік, дуже важливий у процесі проведення розслідувань. Насамперед, такий досвід мають у юристи, які спеціалізуються на економічних злочинах (WhiteCollar Crimes) та мають чітке уявлення, в якому напрямку потрібно рухатися. В Sayenko Kharenko також є окрема практика White-Collar Criminal Defence, яка спеціалізується саме на економічних злочинах та форензік. Ми на власному досвіді пересвідчилися, що навички юристів на практиці дуже ефективно поєднуються з можливостями інших членів команди, які займаються форензік, що дозволяє досягти максимального результату.

– Наскільки юридичним компаніям доцільно розвивати таку практику, враховуючи необхідність залучення спеціалістів у сфері фінансів, ІТ тощо? Чи все ж таки ця практика є більш перспективною для аудиторських компаній?

– На нашу думку, це дуже перспективний напрямок для юридичних компаній, оскільки попит на вказані послуги невеликими темпами, але щороку зростає. Це також підтверджує різке збільшення обговорення питань форензік під час проведення профільних юридичних заходів протягом останнього року. Що стосується Sayenko Kharenko, обсяг замовлень за останні 6 років зріс приблизно у 10 разів. Наразі така динаміка зберігається.

Дмитро Ануфрієв Дмитро Ануфрієв,
партнер Deloitte

– Враховуючи витрати на залучення форензік-експертів, наскільки ефективним можна вважати цей механізм для бізнесу?

– Існує кілька передумов, які значно підвищили важливість форензік останнім часом. До внутрішніх чинників можна віднести зростання фінансової грамотності фродстерів, зростання їх впевненості у власних силах та безкарності, а також зростання апетитів. До зовнішніх – тривала економічна криза, через яку зменшуються можливості бізнесу заробляти та зростають очікування акціонерів. Згідно з дослідженням, проведеним Асоціа цією сертифікованих експертів з питань шахрайства (ACFE), втрати від шахрайства в усьому світі можуть сягати 7 трлн доларів США за рік. В межах окремої компанії ці витрати складають в середньому 5% від річного доходу.

Наші проекти на території України та країн СНД підтверджують, що втрати від шахрайства можуть досягати величезних розмірів. Наприклад, в одному з нещодавніх проектів ми знайшли перевищення витрат на будівництво на 114 млн доларів США (в еквіваленті), в другому – виявили несанкціонований продаж часток у компаніях та вивід коштів на суму 98 млн доларів США, в третьому – завищення вартості закупівлі матеріалів, а також оплату фіктивних послуг на суму 53 млн доларів США. В Україні досі існує дефіцит форензік-спеціалістів, незважаючи на зростання на них попиту. Витрати на форензік-експертів високого рівня кваліфікації можуть бути суттєвими. Однак враховуючи розміри потенційних втрат, на мою думку, залучення таких експертів є виправданим, а процес відбору – вкрай важливим.

– Наскільки власники українського бізнесу наразі зацікавлені у проведенні таких перевірок? З якими запитами найчастіше звертаються клієнти?

– На відміну від розвинених країн, культура проведення форензік-перевірок в Україні наразі слабо розвинена. Водночас за останні кілька років зацікавленість українських власників у цьому напрямку зростає. Найчастіше до нас звертаються з таких питань:

  • проведення розслідування щодо діяльності керівництва, яке було затверджено попередніми власниками або міноритарними власниками;
  • розслідування щодо транзакцій чи діяльності компанії загалом, коли це є предметом суперечок в міжнародних судах чи арбітражах;
  • проведення розслідування щодо виявлення порушень антикорупційного законодавства (насамперед, Закону США Про боротьбу з корупцією за кордоном – FCPA);
  • аналіз контрагентів на предмет їх репутації та надійності, а також інші напрямки корпоративної розвідки.

– Які навички потрібні спеціалісту в цій сфері? Могли б Ви надати практичні поради, як стати форензік-спеціалістом?

– Насамперед, форензік-спеціаліст повинен мати навички критичного й аналітичного мислення, розуміння фінансової звітності, бухгалтерії та бізнесу, а також комунікативні навички. Додатковою перевагою спеціаліста буде міжнародно визнана професійна кваліфікація типу CFE (certified fraud examiner), CFCS (Certified Financial Crime Specialist), CIA (Certified Internal Auditor) тощо. При цьому для масштабних розслідувань потрібно мати команду спеціалістів, які володіють різноманітними навичками. Серед критично важливих є навички, пов’язані з ІТ (зняття даних з комп’ютерних носіїв, їх обробка та аналіз), юридичні знання (законодавство щодо захисту персональних даних та комерційної таємниці, процесуальне законодавство, антикорупційні закони (локальні й міжнародні)), технічні та специфічні знання і навички, особливо в таких індустріях як будівництво, добувна промисловість, складні виробничі процеси, телекомунікації тощо.

0
0

Останні коментарі

Перелік сертифікованих фахівців ACFE http://www.acfe.com/findacfe.aspx

Додати коментар

Відмінити Опублікувати