 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Інновації на ринку юридичних послуг, у відповідь на актуальні виклики бізнесу, обговорювали на пресс-ланчі з партнерами юридичної фірми «Aequo». Під час зустрічі партнери та радники фірми розповіли про основні тенденції на юридичному ринку в 2015 р., а також про знакові інновації на ринку, зокрема про нові типи угод, що з’явилися на фінансовому ринку країни в 2015 р., та надають можливість залучити інвестиції в неплатоспроможні банки. Крім того, експерти фірми окреслили, які істотні зміни відбулися та мають відбутися у правових засадах корпоративного управління, що стануть поштовхом до залучення інвесторів в український бізнес. Окрема увага була приділена питанням реформування галузі інтелектуальної власності, найбільш резонансним кейсам і розвитку практик вирішення спорів конкурентного й антимонопольного права. У прес-ланчі взяли участь представники «Aequo»: керуючий партнер Денис Лисенко, партнери Анна Бабич, Юлія Кирпа, Олександр Мамуня та радники Павло Бєлоусов і Сергій Денисенко.
Тенденції юридичного бізнесу
За словами Д. Лисенка, у 2015 р. обсяг українського ринку юридичних послуг у гривні залишиться на рівні минулого року. Поява нових юридичних стартапів, попит на інноваційний підхід в інвестиційних угодах, дефіцит кадрів – це ключові тенденції на українському юридичному ринку в 2015 р. «Зараз найбільш популярними юридичними послугами зовнішніх консультантів в Україні є представництво в судах України, консультації з оподаткування та антимонопольного права», – зауважив керуючий партнер «Aequo».
За його словами, сьогодні компанії воліють співпрацювати зі своєю основною юридичною фірмою, з якою вже є довірливі відносини. «У той же час є попит на інноваційний, креативний підхід до виконання клієнтських завдань, тому іноді компанії готові залучати нових партнерів для вирішення нестандартних ситуацій. Цього року на «Aequo» супроводжувала три унікальні угоди для українського ринку – з продажу іноземним та українським інвесторам неплатоспроможних фінансових установ: банку «Астра Банк» і перехідного банку «Омега Банк», а також консультування Європейської Комісії щодо надання макрофінансової допомоги Україні в розмірі 1,8 млрд євро. Ці угоди, згідно з рейтингом «Financial Times Innovative Lawyers», були відзначені серед найбільш інноваційних в Україні у2015 р. Ми прогнозуємо, що подібні угоди відбуватимуться і в наступному році, оскільки вони необхідні для того, щоб стабілізувати фінансову систему країни, перезапустити роботу банківського сектора та залучити до нього нових, у тому числі іноземних, інвесторів», – прокоментував Д. Лисенко.
За словами пана Лисенка, 2015 р. став роком структурних змін на юридичному ринку. Великі міжнародні юридичні компанії частково реорганізовують бізнес в Україні, а саме здійснюють de-branding, таким чином оптимізують витрати, намагаючись зберегти присутність в країні через локальну юридичну фірму, що працює за принципом «bestfriends».
У той же час Д. Лисенко зауважив, що це здійснюється через відповідну реструктуризацію, яка відбувається у низці випадків. Це ми бачимо на прикладі «Clifford Chance», які до кінця року підуть з ринку, а також на прикладі реструктуризації, яка очевидно очікується в київському офісі «Gide Loyrette Nouel», частина команди якого де-факто перейшла до української юридичної фірми. «В цілому, напевно, можна констатувати, що на юридичному ринку України місцеві гравці на сьогодні виглядають більш стійкими та пристосованими до українського ринкового середовища, більш гнучкі у роботі з клієнтами та пропонують не такі стандартні рішення, які менше зв'язані глобальної політикою роботи з клієнтами», – зазначив Д. Лисенко.
В цілому, керуючий партнер «Aequo» вважає, що в 2016 р. частка українських фірм на вітчизняному ринку зросте. Можливі зміни в позиціях тих чи інших гравців, пов'язаних з переходом команд. Це тенденція створення нових спеціалізованих фірм, які фокусуються на одній чи декількох практиках, тобто які не пропонують повний спектр послуг, але намагаються надавати послуги в рамках своєї ключової компетенції. «Зараз ми бачимо нових гравців у секторі вирішення спорів у судовій практиці, в першу чергу, які є вихідцями або з великих українських юрфірм або з міжнародних», – прокоментував Д. Лисенко.
На питання, чому іноземні юридичні фірми йдуть з України Д. Лисенко відповів, що частково причиною цього є те, що їхні клієнти йдуть з України. В той же час він зауважив, що рішення про вихід з ринку приймаються не швидко і, очевидно, фінальне рішення про закриття офісу або реструктуризацію офісу, які ми бачимо в 2015 р. або можемо бачити ще в 2016 р., пов’язано з тою негативною динамікою, яка відбувалась з прибутковістю фірм протягом минулих років. «Це, скоріш за все, реакція на наслідки, і ми думаємо, що зниження прибутковості у доларовому вираженні на українському ринку підштовхнуло глобальні офіси до перегляду своєї політики в регіоні, до переходу більше на оптимізацію видатків через співпрацю з великими місцевими гравцями, які є незалежними, і, відповідно,– зменшення витрат. При цьому вони зможуть зберегти досить високу якість обслуговування тих стратегічних глобальних клієнтів, які міжнародні фірми продовжують обслуговувати в Україні, але тепер вже із залученням місцевих компаній», – зазначив Д. Лисенко.
У той же час, на ринку продовжують з'являтися нові юридичні фірми. «Якщо раніше юридичні компанії для того, щоб успішно конкурувати, укрупнювалися, то зараз ми спостерігаємо протилежний тренд – поява нових юридичних стартапів, зокрема у практиці вирішення спорів. Деякі з нових гравців, а також і наша юридична фірма, вже зі старту мають злагоджену професійну команду. При цьому за рік, з моменту створення «Aequo»,кількість наших співробітників збільшилася більш ніж на 50%. Ми працюємо з клієнтами з 450 із 21 країни, пропонуючи послуги в 10 індустріях», – наголосив пан Лисенко.
У 2015 р. юридичні фірми зіткнулися з певним дефіцитом кадрів у зв'язку з тим, що частина юристів, включаючи висококваліфікованих, перейшла на державну службу або зайнялася соціальними (волонтерськими) ініціативами. У результаті юристи, які працюють в юридичних фірмах, поглиблюють спеціалізацію в суміжних практиках, щоб ефективно покривати кілька напрямів. Ця тенденція також дозволяє гнучкіше вирішувати питання ефективного завантаження юридичного персоналу фірм в умовах нестабільного попиту на послуги зовнішніх консультантів.
Коментуючи Перспективи 2016 р., Д. Лисенко зазначив, що продовжить збільшуватися попит на окремі юридичні послуги у сферах вирішення спорів, антимонопольного та конкурентного, а також фінансового права. До того ж,покаже зростання практика злиттів і поглинань. Перш за все, експерт очікує збільшення угод на аграрному та банківському ринках, у секторах ІТ та FMCG.
Банківські справи
Про досвід роботи в банківському секторі розповіла Ю. Кирпа. За її словами, у2015 р. ми мали можливість спостерігати заходи НБУ, направлені на стабілізацію банківської системи України в цілому. НБУ продовжував працювати над розкриттям бенефіціарних власників банку, зниженням кредитування пов’язаних осіб, і ми побачили, що багато непрозорих структур банків стали прозорими. НБУ зобов’язав акціонерів банків подати документи та отримати дозвіл на купівлю участі в банку і розкрив структури на сайті НБУ. У протилежному випадку багато банків через непрозорість структури власності визнавались неплатоспроможними та були направлені під управління Фонду гарантування вкладів. Подальша робота в цьому напрямі ведеться.
Ю. Кирпа зазначила, що факторами, які призвели до неплатоспроможності банків також є недостатність капіталу банку та неможливість проводити банківські операції, а також участь банка в схемах, які не підпадали під критерії фінансового моніторингу, тобто непрозора чи ризикована банківська діяльність.
Основна діяльність, за словами партнера «Aequo», у2015 р. була зосереджена на врегулюванні та виведенні з ринку різними способами неплатоспроможних банків. Останні мали попит у інвесторів. «Ми бачили декілька реалізованих угод у2015 р. як шляхом купівлі неплатоспроможних банків в цілому, так і шляхом купівлі перехідного банку, яким передається певна сума обов’язків та частина активів, що кореспондується, а також шляхом відчуження банківських активів як таких. Наша фірма змогла взяти участь у першому в Україні проекті щодо купівлі неплатоспроможного банку іноземним інвестором, йде мова про продаж Фондом гарантування вкладів «Астра Банку» американському фонду приватних інвестицій», – зауважила Ю. Кирпа.
Ринок злиттів і поглинань
«Рік тому ми допускали, що ближче до кінця 2015 р. ринок M&A почне відновлюватися і буквально в кінці осені, на початку робочого сезону, ми насправді бачимо таку тенденцію. Зокрема, я б назвала окрему індустрію, яка є унікальною для нашої економіки – це агросектор, де простежується активність M&A. Друга індустрія, що позиціонує нас як більш інноваційну державу з потенціалом не лише сировинним, а й інтелектуальним – це TMT (телекомунікації, медіа й ІТ), зокрема в телекомунікаціях та ІТ секторі ми бачимо декілька M&A угод, у яких ми брали участь (але я поки не можу їх коментувати), які показують, що є багато достойних ІТ компаній в Україні, що насамперед залучають фонди приватних інвестицій. Більш сміливими зараз виглядають американські фонди, які дивляться на українські активи. Деякі угоди вже в процесі та їх будуть наслідувати, на нашу думку,європейські фонди приватних інвестицій в ІТ сектор. Це хороший знак, початок хорошої динаміки, яка буде збільшуватися», – зазначила А. Бабич.
Щодо корпоративного законодавства, то, за її словами, важливо не просто обслуговувати клієнтів, а щось зробити для бізнесу та для держави в цілому.
«Важлива прогалина в українському законодавстві досі не вирішена – у нас немає окремого закону про товариства з обмеженою відповідальністю, хоча це та бізнес-одиниця, яка є основою нашої економіки», – заявила партнер «Aequo». За її словами, те законодавство, яке існує – закон 1991 р. – застарілий і давно не відповідає потребам ринку, не дозволяє інвесторам реалізовувати бізнес рішення, які вони б хотіли бачити в Україні. Як наслідок, вони не можуть ввести відповідні захисні механізми й через це не йдуть в Україну. «Тому ми виступили ініціатором підготовки такого закону. Разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі ми входимо в робочу групу з підготовки цього законопроекту, і зараз він знаходиться на етапі доопрацювання на рівні міністерства. Після цього, маємо надію, що спільними зусиллями ми будемо подавати це як законодавчу ініціативу через Міністерство економічного розвитку і торгівлі», – зауважила А. Бабич.
Інтелектуальні перспективи
О. Мамуня розповів про тенденції у практиці інтелектуальної власності. Сьогодні багато іноземних клієнтів, особливо американські компанії, стали доручати більше роботи в інших юрисдикціях українським радникам. «Фактично,ми здійснюємо роботу над цілою низкою проектів через Україну в інших державах пострадянського простору, наприклад, таких як Казахстан, Російська Федерація. Тобто Україна починає брати на себе об’єм тих послуг, які могли б взяти російські чи казахські колеги», – наголосив О. Мамуня.
Ще одна тенденція – перенесення центрів управління портфелями прав інтелектуальної власності, які раніше базувалися в Росії, до інших держав східної та західної Європи. Через це акценти комунікації з клієнтами також переносяться. «Якщо раніше з багатьма клієнтами ми комунікували, отримували інструкції, й управління здійснювалося з Російської Федерації, як правило з Москви, то зараз ми комунікуємо з нашими колегами в Польщі чи Німеччині», –зазначив О. Мамуня.
Найбільш важливі реформи у сфері інтелектуальної власності – законопроект Про порядок реєстрації знаків для товарів і послуг. «Ми брали участь у його розробці. Зараз цей законопроект знаходиться на розгляді комітетів парламенту. Суть його полягає в тому, щоб докорінно змінити процедуру реєстрації знаків для товарів і послуг тавідійти від тієї процедури, яку ми успадкували ще з радянських часів, де регулятор грає основну роль і практично сам вирішує,надавати правову охорону тому чи іншому знаку чи ні, до змагальної процедури, коли треті особи, гравці на ринку, зацікавлені у використанні відповідних знаків, також можуть брати участь у реєстрації та процесі проходження реєстрації поданих заявок, подавати свої заперечення проти реєстрації, висловлювати свої сумніви щодо можливості його правової охорони. Також у законопроекті пропонується процедура адміністративного оскарження щодо заявок для товарів і послуг. В цілому, це певна революція в позитивному напрямку у процесі реєстрації, яку давно очікував український бізнес і українське суспільство», – вважає партнер «Aequo».
Також розроблено законопроект Про захист авторських і суміжних прав у мережі інтернет, який нещодавно був зареєстрований у парламенті. За словами О. Мамуні, для того щоб підвищити ефективність захисту в мережі, захистити права інтелектуальної власності в законопроекті пропонується залучати до процесу захисту тих, хто має фізичний доступ до зберігання інформації. Зокрема, інтернет сервіс-провайдерів, а саме хостинг-провайдерів, тобто тих, хто на своїх носіях містить інформацію.
Ще одна реформа стосується патентного тролінгу. Розробляється законопроект, який не дозволив би зловживати правами та реєструвати всім відомі об’єкти. Вводяться додаткові критерії, такі як патентоздатність, механізми адміністративного оскарження.