16 April 2013, 13:36

Комунікативні проблеми у великих і маленьких юридичних фірмах

Чого ліпше не робити, якщо Ви – керуючий партнер?

Опубліковано в №16 (358)

Не секрет, що питання внутрішньої комунікації поставлено на широку ногу хіба тільки в найбільших українських юридичних компаніях. Якщо ж говорити про середній сегмент і про так звані юридичні бутіки, легко виявити, що там внутрішні комунікації найчастіше нікому не ставлять у функціональні обов’язки. Тим часом, багато експертів у сфері юридичного бізнесу, включаючи Ірину Нікітіну, вважають, що підтримувати і розвивати бренд без уваги до внутрішніх комунікацій неможливо.

Як мінімум, внутрішні комунікації мають дві мети. І насамперед це маніпулятивний інструмент насадження вашому колективу нових ідей і думок керівництва. Ні для кого не секрет, що є певне бачення партнерами-власниками того, що фірма повинна із себе представляти. І співробітник або в цій системі працює, або в цій фірмі не затримується. Водночас існує й інший, демократичний підхід до вирішення питань, за якого думка співробітників заслуховується обов’язково, і навіть якщо це відбувається спочатку «для галочки», у деяких випадках керівник може навіть переглянути своє рішення, дослухавшись до розумних контраргументів або хоча б відкласти вирішення того чи іншого питання і ще раз добре подумати над ним, зважаючи на висловлені співробітниками думки.

Оскільки порівняльна характеристика зазначених підходів не є темою цієї статті, наведу лише вдалий, на мій погляд, вислів пані Нікітіної, яка підбиває риску під всіма можливими бесідами на цю тему: «Головне, щоб правила гри були очевидні, щоб керівник не розповідав, що він великий демократ, коли насправді він цар, і навпаки».

Друга мета внутрішніх комунікацій не настільки впадає в око і не так вигідна партнерам-власникам, однак, якщо подумати, саме вона носить для фірми доленосний характер.

Не секрет, що у великих фірмах менеджери іноді, як то кажуть, створюють додаткове спотворення, і, щоб збалансувати можливість дезінформації, внутрішні комунікації знадобляться як ніколи. Саме вони допоможуть тримати керівництво в курсі подій. Англійці називають такий стан справ coffee shop, оскільки там поширена ситуація, коли крамниця розташована на першому поверсі, її власник мешкає на другому і не завжди знає, що в цю хвилину відбувається в кавовому магазині в безпосередній близькості від нього. Чомусь про цей момент усі забувають: на великих фірмах відбувається спотворення інформації, коли те, що вважається страхіттям знизу, нагору може дійти у вигляді анекдоту. Ось чому відповідальні власники не терплять посередників у внутрішніх комунікаціях між собою і своїм колективом.

 

Два портрети партнера

Щоб проілюструвати зазначені внутрішні комунікації, поговоримо про фірми маленьких і середніх розмірів. Там партнер, проходячи коридором, вітається з усіма особисто; у працівника, який щойно вийшов з відпустки або закрив лікарняний, він запитає, як той відпочив або як почувається. Якщо вчора хтось відпрошувався, тому що дитина занедужала, партнер поцікавиться її здоров’ям, і тоді співробітник знатиме, що такий керівник переймається життям свого колективу.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати