Нещодавно в Римі відбулась щорічна конференція Міжнародної асоціації юристів (IBA), яка вважається найбільшим професійним юридичним заходом міжнародної спільноти. «Юридична Газета» поцікавилася в учасників конференції, чим відрізнявся цьогорічний захід, що було цікавого та які враження вони отримали
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
(автор фото: Амінат Сулейманова)
Юлія Курило,
партнер, керівник судової практики і практики міжнародного арбітражу АО SK GROUP
Щорічна конференція IBA, яка цього року відбулась у Римі, для мене стала вже четвертою. Як досвідчений учасник я їхала з чітким уявленням про те, що потрібно робити, з ким зустрітися, що відвідати. Як завжди, постфактум все виглядає дещо в інших фарбах, у порівнянні з емоційним сприйняттям подій в реальності. Однак в результаті я змогла зробити для себе декілька важливих висновків.
По-перше, порівнюючи бізнес-клімат окремих країн Європи з Україною, я дійшла парадоксального висновку, що в Україні робити бізнес та отримувати доходи, сплачуючи з них повноцінні податки, набагато дешевше.
По-друге, уявлення про відсутність корупції у владі в Європейських країнах, її масштаби та глибину проникнення в правоохоронну систему є хибними. Україна не самотня у боротьбі з цим ганебним явищем, що гальмує інтенсивне зростання в багатьох сферах.
По-третє, українські суди неідеальні, у нас дуже слабо працює принцип Верховенства права, а тому примат буквального та формального тлумачення норм закону дуже помітно впливає на якість правосуддя. Водночас в Україні правосуддя доступне, швидке (це пізнається у порівняні) та соціально-орієнтоване.
На жаль, атака на незалежність судів відбувається в усьому світі. Спілкуючись з правниками з Польщі, я дізналася, як вони борються з цією проблемою. На щастя, в цій боротьбі польських юристів підтримує Європарламент, Єврокомісія, Європейський суд справедливості та суттєві важелі впливу на польський уряд. Однак всередині польської юридичної спільноти киплять чималі пристрасті.
Було дуже цікаво поспілкуватися з юристами з Португалії. Відчувається, що країна переживає тяжкі економічні часи, а тому стає більш відкритою для іноземних інвесторів, запроваджуючи різноманітні інвестиційні програми (зокрема, «Golden Visa») та формуючи пільгові податкові режими (за умови створення робочих місць для місцевого населення). Юристи зі Сполучених Штатів розповіли, що країна, яка бореться з тероризмом та відмиванням брудних грошей на чужих територіях, без зайвих питань відкриває банківські рахунки у своїх банках іноземцям, а також дозоляє повну анонімність у трастових структурах.
Також цікавим було спілкування з юристами з Великобританії. Вони зіштовхуються з упередженим ставленням до українців у Великобританії та обурені цим явищем. Передусім, це стосується банків та інших фінансових установ. Річ у тім, що у Великобританії дуже розвинений інститут third party funding судових та арбітражних процесів. Отримати фінансування для українського клієнта – завдання надскладне. Однак через відсутність належного фінансування розпочати судовий процес в англійських судах майже неможливо. Дороге правосуддя – ефективне правосуддя.
Теми сесій, якими найбільше цікавилися юристи (рідко побачиш таке, але люди слухали кілька годин стоячи, тому що не вистачало місць), стосувалися штучного інтелекту, обігу криптовалют, ICO, smart-contract, block chain. В контексті штучного інтелекту обговорювалась практична можливість розгляду окремих категорій спорів за алгоритмом, тобто без участі людини. Контроверсійна ідея вже не викликає подиву, а подається як сприяння доступу до правосуддя та ефективності судового захисту прав. Інша річ – smart contracts. Система не бездоганна, до того ж окремі правові системи взагалі її не визнають (зокрема, країни континентального права). Однак її поширення та практичне застосування вже не є поодиноким явищем, практика узагальнюється та обговорюється.
Багато про що юристи говорили в контексті власної кібербезпеки. Клієнти довіряють адвокатам сенситивну інформацію, наслідки втрати якої можуть бути нищівними як для клієнта, так і для адвоката. Водночас юридичні фірми, особливо невеликі, все частіше стають об’єктами хакерських атак, адже не можуть собі дозволити дорогі захисні системи. Як не втратити ринкову привабливість, якщо клієнти, хвилюючись про свою безпеку, нададуть перевагу більш великій юридичній фірмі, яка має ресурси для забезпечення конфіденційності клієнтів та інформаційної безпеки?
З доповідей колег я дізналася, що найбільшу кількість фінансових ресурсів (у тому числі запозичених) юридичні фірми усього світу спрямовують саме на забезпечення своєї інформаційної безпеки. Це питання номер один. Тобто наразі юридичні фірми інвестують саме в ці технології. На нашому ринку цінність інформаційного ресурсу ще не достатньо оцінена, а тому такі челенджі здаються дещо екстравагантними. Однак сьогодні це очевидний тренд, тому потрібно захищати інтереси клієнтів усіма можливими засобами.
Арбітражний комітет IBA обговорював поширення корупції. Спілкуючись у кулуарах з керівниками окремих постійно діючих арбітражів, я дізналася, що не існує чітких етичних норм для осіб, які залучаються як арбітри, проте не припиняють практики як адвокати, що є передумовою для постійних дебатів про упередженість. Тут справа не в прямому підкупі, все набагато складніше.
В окремих арбітражних установах арбітрам, які залучені до розгляду конкретної справи, заборонено брати участь в івентах, де вони можуть потенційно зустрітися з представниками сторін у спорі. Будь-яке особисте спілкування з представниками сторін у цей період також є забороненим. Окремо від арбітрів вимагають розкриття інформації про стосунки зі стороною у спорі та з представником сторони. Чи були випадки, коли арбітр або його фірма залучалися кимось зі сторін, учасником спору як представник, консультант? Ці декларації стосунків ретельно вивчаються, адже комерційний арбітраж – це комерційна послуга, довіра до якого з боку сторін є запорукою успішного існування цього способу позасудового врегулювання спорів.
Цікавим було обговорення методів ведення перехресного допиту свідків під час розгляду господарських спорів (зокрема, в арбітражі). Оскільки допит свідків у господарському процесі для України є новелою, було цікаво послухати про досвід колег з інших юрисдикцій. Як не дивно, але обговорюючи методи допиту, адвокати так чи інакше розповідали про те, як вони взаємодіють не зі свідком, а із судом. Оскільки від позиції суду залежить, як далеко може зайти адвокат під час з’ясування необхідної інформації. Також обговорювалося питання про те, що відсутність письмових пояснень свідка (depositions) не дозволяє повноцінно готуватися до перехресного допиту. Адже адвокат не знає, про що говоритиме свідок у судовому процесі. Поводитися агресивно чи загравати зі свідком, приголомшувати свідка під час допиту дискредитуючою інформацією чи приберегти козирі до судових дебатів? Аудиторія уважно слухала, як метри розповідали про свій досвід.
Окрім того, Annual IBA – це багато неформального спілкування. Прийоми та вечірки, коктейлі, сніданки, обіди та ланчі. Погода цими днями в Римі сприяла вечіркам на терасах та у парках. Чудові вілли, палаци, краєвиди… Від цього перехоплювало подих! Найбільше вразили прийоми, які влаштовували місцеві юридичні фірми. Офіси, які я відвідала, знаходилися в центрі старовинного міста в будинках, які за назвою та по суті є палацами – palazzo. Я вперше бачила такі розкішні офіси, хоча була не вперше на таких екскурсіях. Дорогі інтер’єри гідні найвищих погодинних ставок, секретарі, які більше схожі на моделей з подіуму, кімнати для перемовин величиною в половину мого теперішнього офісу! Все це викликає запитання: «Чи так все погано в італійській економіці?».
Цього року юридичні фірми з України також влаштовували коктейльні прийоми. Відгуки від іноземних колег були позитивними. Коли вони дізнавалися, що я з України, одразу згадували про українську вечірку, дівчат у пір’ях та шалені танці. Як завжди, Stikeman Elliott (канадська юридична фірма) влаштувала гучну дискотеку на відкритому повітрі. Взагалі, я ніколи не погоджувалася з думкою, що юристи занадто серйозні та не можуть відпочивати. На Annual IBA в цьому можна повністю переконатися. Адвокати співають, танцюють, весело спілкуються. Рим – чудове місто, яке додало особливого колориту цьому коктейлю бізнесу та феєричного свята.
Амінат Сулейманова,
співкеруючий партнер ЮФ AVELLUM
Конференція IBA в Римі – місце натхнення та протверезіння.
Першу конференцію IBA я відвідала у 2004 р. Я була приголомшена масштабом цієї події, кількістю людей, які беруть участь, а також різноманітністю івентів, що проходять одночасно. Спершу навігація на таких масштабних подіях здається складною, адже потрібно відвідати найбільш цікаві сесії, поспілкуватися зі знайомими, познайомитися та налагодити контакти з незнайомими, провести чимало бізнес-зустрічей. Звичайно, обов’язково має вистачити сил ще й на вечірки. Проте починаючи з третьої-четвертої конференції цей челендж перестає бути нездійсненим. Далі ти просто насолоджуєшся івент-слаломом, маневруючи між зустрічами.
Цього року в Римі організатори вирішили дещо ускладнити завдання і розмістили конференцію у конгрес-центрі поза межами центра міста, в якому відбувалися всі інші події. Звичайно, це вплинуло на розклад, тому два дні з чотирьох у мене просто не було можливості навіть відвідати конгрес-центр та основні сесії конференції. Натомість я зосередилася на ділових зустрічах і денних прийомах провідних фірм.
Яку найбільш важливу і цікаву інформацію я почула та які враження і рішення привезла з цьогорічної конференції?
По-перше, моральність, етика, різноманітність та високі професійні стандарти. Представники юридичної професії та консультанти повинні бути носіями цих цінностей в суспільстві. Великі транснаціональні клієнти хочуть бачити консультанта, який поділяє їхні цінності. Консультанта, який розуміє цінність гендерної, вікової, національної, культурної різноманітності. Консультанта, який формує команди, в яких є люди з різними позиціями, завдяки чому клієнт отримує більший спектр знань і досвіду. При цьому мораль та етика виходять на перший план. Великий глобальний бізнес в жодному випадку не може собі дозволити бути асоційованим з компанією, яка має сумнівну репутацію.
По-друге, рейтинги правлять світом. У глобалізованому світі бездоганних навігаторів пошуку партнерів немає, проте клієнт має чимось керуватися, коли шукає консультанта. Значення рейтингів важко переоцінити. Особливо, якщо потенційний клієнт – це юридична фірма, яка шукає радника в інший юрисдикції. Всі дорікають на недосконалість досліджень, не завжди зрозумілі висновки. Однак навіть якщо фірму прямо рекомендує її клієнт потенційному клієнту, останній має пересвідчитися, що ця фірма також високо рейтингується. В іншому випадку вона просто може не пройти політику залучення зовнішніх консультантів. Такий собі «хвіст, що виляє собакою».
По-третє, я була здивована побачити, що юридична спільнота не дуже цікавилася лігалтехом. Я очікувала, що це буде центром конференції. Лігалтеху було присвячено чимало сесій в останній день, проте порівняльний аналіз податкових режимів для особистої релокації зібрав набагато більше народу.
Загалом, конференція мені дуже сподобалася, а головне, що зробило її особливою – це Рим. Величне, вічне місто, що дивує, приголомшує, зачаровує! Місто Федеріко Фелліні, Паоло Соррентіно. У Римі навіть дивні люди у костюмах та з бейджами 24/7 виглядали художньо і кінематографічно.
Костянтин Соляр,
партнер Астерс, адвокат штату Нью-Йорк
Я не вперше відвідую міжнародну конференцію, де кількість учасників сягає 10 тисяч осіб, але вперше був учасником такого заходу в Європі, а не в Америці чи Азії. Тепер я розумію організаторів, як важко знайти відповідне місто в Європі, інфраструктура якого дозволяла б організовувати соціальні івенти такого масштабу. Наприклад, для того щоб потрапити на урочисте відкриття конференції, потрібно було їхати майже годину двома автобусами у передмістя Риму в старовинну садибу, яка могла вмістити всіх учасників.
Раніше у форматі IBA я відвідував лише спеціалізовані конференції для податкових юристів та адвокатів, які ведуть практики приватних клієнтів (private clients). Цей загальний з'їзд був для мене першим. Наша податкова практика і практика приватних клієнтів часто структурує інвестиції та веде особисті справи осіб з накопиченим капіталом, а також їхнього бізнесу в ЄС та США, тому для мене було дуже важливо зустрітися з нашими партнерами в ключових іноземних юрисдикціях для обговорення останніх тенденцій та робочих питань.
Під час обговорення загальних світових тенденцій на ринках юридичних послуг (як у кулуарах конференції, так і під час деяких офіційних сесій) мені сподобався акцент наших іноземних колег на тому, що багато хто з них вже не намагається продавати юридичні послуги та не робить з юридичних послуг мас-маркетові продукти («commodity»). Сьогодні вони фокусують свої зусилля на завоюванні довіри клієнта та створенні спеціалізованих практик не за галузями права, а виключно за індустріями та розумінням юристами лише одного типу бізнесу (до того ж з позиції бізнес-процесів). На одній із сесій, присвяченій управлінню юридичною фірмою, нам презентували італійську фірму, юристи якої спеціалізуються виключно на питаннях роботи корпорації з мас-медіа.
Маючи запрошення на прийом Chambers, одного з найавторитетніших міжнародних рейтингових агентств юристів та юрфірм у світі, мені пощастило поспілкуватися з головним редактором, який розповів про дослідження щодо того, чим керуються міжнародні корпорації, обираючи юридичних радників. Хоча тренди трохи різноспрямовані, він окремо акцентував увагу, що багато хто хоче працювати з фірмами, які розуміють їхній бізнес і говорять з ними однією мовою.
Родзинкою цієї конференції для мене стала зустріч з моїм науковим керівником та улюбленим податковим професором з Гарвардського університету Стівеном Шей. Стів багато років був податковим партнером у відомій юридичній фірмі Ropes & Gray, а також заступником міністра фінансів США з міжнародної податкової політики. Будучи на Капітолійських пагорбах у Вашингтоні, ця людина відбудувала міжнародну податкову політику Америки, готувала доповідь Конгресу США у справі Apple. Ми пили з ним каву і майже годину говорили про кращі практики побудови податкової команди в юридичній фірмі. Він ділився досвідом побудови деяких міжнародних політик розвинених податкових юрисдикцій. Звісно, ми говорили також і про Україну. Враховуючи, що Стів є визнаним експертом МВФ, я просив його в межах місії МВФ для України прокоментувати нашу податкову систему для нашого уряду, використовуючи свій досвід для прискорення змін в нашій країні.