Популярні матеріали

30 березня 2018, 14:56

Законопроекти у сфері ІВ: слабкі місця

Для перегляду законодавства у сфері інтелектуальної власності є багато передумов:

- законодавство щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності не зазнавало суттєвих змін більш ніж десятиліття;

- вступ в силу Угоди про асоціацію України з ЄС;

- невдоволеність Європейського Союзу реформами інтелектуальної власності та погрози Трампа позбавити Україну торгових преференцій тощо.

Тому 29 березня 2018 р. Комітетом з інтелектуальної власності Асоціації правників України було проведено круглий стіл на тему: «Що сталося з реформою інтелектуальної власності та де її шукати? Обговорення законопроектів №4614, №5699, №7538». Захід був присвячений обговоренню законопроектів, покликаних захистити права інтелектуальної власності під час переміщення товарів через кордон та вдосконалити правову охорону винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок.

На обговорення було винесено 3 законопроекти:

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей (реєстр. №7538 від 01.02.2018 р.), поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та готується до обговорення Комітетом;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності (реєстр. №5699 від 23.01.2017 р.);

- про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (реєстр. №4614 від 06.05.2016 р.).

Перший законопроект щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей, поданий КМУ до ВРУ, презентував Олександр Козирєв, юрист Patents & Compliance Bayer HealthCare Pharmaceuticals Bayer Ltd (Ukraine) з позицій впливу цього законопроекту на інноваційні лікарські засоби.

Так, за словами пана Козирєва, однією з цілей цього законопроекту була імплементація норм, які знаходяться в європейських директивах та мають, відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, бути імплементованими до нашого законодавства.

Позитивними моментами Олександр Козирєв називає:

- впровадження ефективного механізму боротьби з патентним тролінгом;

- введення норми, що об’єктом корисної моделі може бути лише пристрій;

- введення Інституту сертифікатів додаткової охорони;

- можливість подання заперечень проти заяв на винахід протягом 6-и місяців.

Моментами, які, на думку доповідача, так чи інакше погіршать ситуацію, є:

- п. 3 ст. 6 проекту, де визначається, що не є об’єктом;

- п. 5 ст. 31, де встановлюється, які дії не визнаються порушенням прав на патент, а саме можливість використання для дослідження без дозволу власника патенту.

З приводу останнього, експерти пропонують викласти його в такій редакції: «Не визнається порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу, засобу захисту тварин, засобу захисту рослин не раніше ніж за один календарний рік до закінчення строку дії патенту та винахід (корисну модель) та/або сертифікату додаткової охорони за умови, що таке використання не буде комерційним».

Другий обговорюваний законопроект стосувався вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності і, на думку Олександра Мамуні, голови Комітету з інтелектуальної власності АПУ, партнера, керівника практики вирішення спорів та інтелектуальної власності ЮФ AEQUO, адвоката, є дуже прогресивним, оскільки законодавчо закріплює обов’язок публікувати дані по поданих заявках після встановлення дати її подання, а також передбачає можливість подавати вмотивовані заперечення проти поданої заявки третіми особами, які зможуть її побачити в доступі.

Серед моментів, які викликають певні дискусійні питання, за словами пана Мамуні, є такі:

- стосовно реєстрації - відсутність можливості оскарження рішення за заявкою до апеляційної палати третіми особами, тобто в цій частині залишається статус-кво як і сьогодні;

- питання публікації заявок - публікація відбувається в обсязі, встановленому органом, що формує політику у галузі інтелектуальної власності. На думку доповідача, це питання має врегульовуватися лише законом, щоб воно було більш сталим і непорушним;

- щодо захисту порушених прав інтелектуальної власності - відповідно до ч. 5 ст. 19 законопроекту, за спливом 5–и років, як знак був зареєстрований, ніхто не може звернутися з вимогою визнати цей знак недійсним з будь-якої підстави, окрім порушення прав третіх осіб;

- можливість звернення до суду з вимогою визнання свідоцтва на знаки для товарів і послуг тільки на підставі використовуваної торгівельної марки.

Третім законопроектом щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, на думку експертів, звужуються можливості охорони і захисту прав на митному кордоні. За словами Юлії Кольченко, члена Ради Комітету з інтелектуальної власності АПУ, старшого юриста Baker McKenzie, законопроектом пропонується ввести такі обмеження:

- механізм гарантій від правовласника;

- зупинення товарів, що порушують права інтелектуальної власності не тих, які підозрюються у порушенні, а тих, що саме порушують;

- достроковий випуск товарів, митне оформлення яких зупинено за підозрою порушення прав інтелектуальної власності за зверненням декларанта і рішенням органу доходів і зборів, тобто виходить, що такий орган може достроково випустити товари;

- виключається спрощена процедура знищення товарів, яка наразі відбувається за згодою сторін і є досить корисним механізмом.

Отже, обговорення законопроектів на цьому не завершується, оскільки до єдиного консенсусу ще далеко. Тому будуть розроблюватися рекомендації, які на сьогоднішній день можливо направити до ВРУ, яка приймає зворотній зв’язок від громадських організацій з приводу таких ініціатив.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати