16 лютого 2018, 16:21

Закон про ТОВ та ТДВ: чи дійсно ми готові до нього?

Вчора, 15.02.2018 р., Комітет АПУ з корпоративного права та фондового ринку спільно з Офісом Національної інвестиційної ради при Президентові України презентував прийнятий Верховною Радою Закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю» (далі – Закон), який має вдосконалити врегулювання відносин, пов’язаних з діяльністю товариств.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


af13728b15dceb67dbed893e69716828

Шлях від законопроекту до його остаточного прийняття був досить непростим і тернистим та тривав роками. Перша спроба врегулювати ці відносини була здійснена ще у 1998 р., але так і не досягла успіху. Прийнятий законопроект був внесений у 2015 р. За весь цей час він зазнавав певних змін та вдосконалень. Наразі Закон чекає лише на підпис Президента України. Маємо сподівання, що Президент його все ж таки підпише.

Ідеологічні міркування

Анна Бабич, голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер ЮФ Aequo, даючи певні рекомендації щодо того, як потрібно аналізувати відповідний Закон, вказує, що слід починати з перехідних положень. Це надасть змогу одразу відповісти на багато питань. Також необхідно враховувати філософію корпоративного управління. Водночас багато норм викладені так, що містять базове правило і вказівку на те, що можна зробити інакше. Це дає можливість малому бізнесу врегульовувати свої відносини за загальним правилом, не ускладнюючи собі життя, а великим компаніям надається можливість диспозитивно підлаштуватися під свої потреби, залежно від масштабів бізнесу.

«Було бажання написати Закон як інструкцію, адже ми так звикли. А чому ми так звикли? Тому що ми з радянського минулого і жили за інструкцією. Можна лише те, що написано. Ми звикли до таких нормативно-правових актів, де не потрібно думати, проте там було багато того, що не є регулюванням по суті. Тому цей Закон містить лише те, що потребує врегулювання. Тут юристи можуть повністю розкрити свій потенціал, оскільки  потрібно розрізняти, що врегульовано, що – ні , і наскільки необхідно вмикати диспозитивність», – наголосила пані Бабич.

b734466a93800467202126759d9d5a0f

З цим погоджується Андрій Іванчук, народний депутат України, вказуючи: «25 років тому, коли я був студентом 2-го курсу юридичного факультету, у мене була юридична фірма, в якій ми займалися юридичною практикою. Дуже великий шмат доходів був від того, що ми реєстрували товариства з обмеженою відповідальністю. Тоді були типові статути, у які ми завжди намагалися для своїх клієнтів щось дописати, щоб передбачити певні ситуації. Проте у нас не було таких інструментів».

Марія Орлик, заступник голови Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz, наголошує, що у процесі розробки положень відповідного Закону була спроба врахувати саме складну природу товариств. «З одного боку, це чийсь актив, а з іншого – це трудовий колектив і компанія, що має працювати. Тому ми шукали ті формули, які дозволили б зробити товариство робочим, надали йому змогу заробляти, вкладати, сплачувати податки, працювати на економіку нашої держави загалом. Можливо, не все вдалося передбачити в цьому Законі, проте на практиці все відшліфується», – стверджує пані Орлик.

Анна Зоря, заступник голови Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер ЮФ Arzinger, додала: «Раніше ми не могли повною мірою використовувати наше законодавство, оскільки воно було незрозумілим для іноземних інвесторів. Було велике бажання його змінити., тому ми намагалися зробити його більш прийнятним та ефективним для бізнесу загалом».

11eda00927a4afce49c6d66da6c5c886

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду, підкреслює: «Всі розуміють, що те, що ми хотіли вкласти, має значення, поки ми просуваємо цей Закон. Коли він вже прийнятий, то наші побажання вже втрачають значення. Тоді набуває значення лише те, що вийшло. Однак, щоб вийшло краще, ми повинні допомогти людям належним чином зрозуміти всі ці положення, а особливо - роз’яснити можливості їх застосування. Адже лише судова практика та життя цих норм зможуть продемонструвати, чи насправді ця реформа була успішною».

Що ж все-таки змінилося?

Презентувала Закон Юлія Ковалів, голова Офісу Національної інвестиційної Ради при Президентові України, акцентуючи увагу на найбільш суттєвих змінах, що стосуються таких аспектів:

  • вдосконалення корпоративного управління (наприклад, через можливість запровадити наглядові ради та делегувати їм значну частину повноважень); скасовано такий архаїчний орган як ревізійна комісія, який існував ще у пострадянському минулому;
  • зменшення ризику рейдерства та захист прав міноритарних учасників, що проявляється в тому, що виключити учасника можливо лише у судовому порядку;
  • захист прав кредиторів та прозорість;
  • врегулювання корпоративних договорів, які з набуттям чинності Закону стануть реальністю (вони можуть бути між усіма або між певними учасниками);
  • фактичне запровадження механізму безвідкличної довіреності, який дозволить реалізувати механізм drag along/ tag along rights;
  • спрощення вимог до статутів, тобто більше вноситься питання диспозитивності учасників домовитися між собою і про органи управління, і про наглядові ради; диспозитивність статуту також може передбачати різні строки внесення вкладів учасників, можливість внесення додаткових вкладів, можливість збільшення за рахунок нерозподіленого прибутку учасників, тобто є дуже багато положень, де учасники можуть між собою домовитися;
  • можливість передбачити відмову від переважного права на частку (особливо це важливо у разі застави корпоративних прав, тому що однією з причин, чому банки серйозно не розглядали заставу корпоративних прав як нормальну заставу, є те, що таку заставу важко реалізувати);
  • скасування штучного обмеження кількості учасників ТОВ.

Змінено також те, що найбільше болить практикуючим юристам, а саме обіг часток. Марія Орлик зазначила, що Закон, на думку розробників, зробив частки більш придатними для обігу. Це проявляється в тому, що ними буде легше розпоряджатися, відчужувати їх та набувати. Тобто відтепер використовуються нові підходи до застосування переважного права у разі відчуження частки; вводиться диспозитивність у встановленні правил набуття та відчуження часток; спрощується процедура входу до ТОВ; врегульовуються питання спадкування частки; обмежується можливість набуття частки товариством.

b9aca231ff31bee0bd0caa7cb6265c95

На ще одній проблематиці закцентувала увагу Анна Зоря: «Вихід з ТОВ – це ще одна болюча точка. Що таке вихід? Якщо будь-якому учаснику надати можливість вийти, тоді незрозуміло, що буде з товариством. Водночас, якщо закрити учасника в товаристві, то це вже буде схоже на рабство. Ми намагалися знайти варіант, який зможе задовольнити інтереси як учасника, так і товариства. Так, якщо частка учасника складає менше ніж 50%, він може вийти без будь-яких перешкод, а якщо більше, то лише за письмовою згодою інших учасників».

Важливо звернути увагу також на прикінцеві та перехідні положення, а саме на такі моменти:

  • Закон набуває чинності через 3 місяці з дня опублікування;
  • протягом перехідного періоду статут має переважну силу протягом року, але це зберігається до перших змін в цьому статуті;
  • не обов’язково приводити у відповідність наявний статут, але він діятиме в частині, що не суперечить Закону;
  • Закон «Про господарські товариства» втрачає чинність у частині регулювання ТОВ та ТДВ;
  • вилучаються положення, що дублюють норми ГК та ЦК, а також суперечать прийнятому Закону.

Анна Бабич зазначає, що Статут в нинішній редакції на момент прийняття цього Закону має переважну силу над спеціальним Законом, але якщо протягом цього перехідного року до такого Статуту були внесені зміни, то очікується, що якщо представник ТОВ вже дійшов до реєстратора, то нехай вносить вже всі зміни, які хотів би внести у зв’язку з новим Законом. Проте не очікується, що всі ТОВ мають одразу ж привести у відповідність свої статути. Зміни потрібно вносити, лише якщо є бажання скористатися перевагами, які пропонує новий Закон.

a232ecc6943380cc0be353c6148b7301

Юрій Попов вважає оптимальним варіантом виключення всіх норм до ГК і ЦК, які суперечать новому Закону, без спроб їх підлашування. Внаслідок цього з’явилися навіть певні «побічні» бонуси, а саме зняття заборони на обмін боргів на частки та зняття заборони на внесення кредитних коштів і векселів.

Правову спільноту бентежить, що в тексті нового Закону немає згадки про те, що учасники товариства не несуть відповідальності за зобов’язаннями товариства - при тому, що з ГК і ЦК мають вилючити всі дублюючі та суперечливі норми, виникають певні побоювання з цього приводу. Проте спікери стверджують, що це логічно витікає з назви Закону. Також виникає багато питань з технічною реалізацією нових положень. Зокрема, вбачається необхідність внесення відповідних змін до процесуальних кодексів, але, як було зазначено, необхідний час, щоб їх нова редакція запрацювала належним чином, тоді вже зміни можна буде вносити. Аналогічні питання виникають щодо реєстрації, оподаткування та ін.

Отже, можливо, новий Закон стане можливістю для реалізації потенціалу наших креативних юристів або, навпаки, викличе небувалу кількість проблем з його реалізацією. Можливо, розробники цього Закону передбачають появу статут-ботів чи тов-ботів, які візьмуть всю рутинну роботу на себе. Тоді еліта юриспруденції за допомогою цього Закону, як чарівної палички, зможе підлаштовуватися під всі потреби бізнесу майбутнього. Проте відповіді на ці питання ми зможемо отримати лише через кілька років, проаналізувавши результати впровадження цього Закону.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати