Наскільки важливе конкурентне середовище для економіки країни? Як знайти баланс між саморегулюванням ринку та регуляторними обмеженнями? Як підвищити ефективність органів у сфері конкуренційної політики? На ці та інші питання 15 березня 2018 року намагалися відповісти учасники VІІ Щорічного міжнародного форуму з конкуренційної політики, організованого Антимонопольним комітетом України спільно з Фондом розвитку конкуренції. Щорічний міжнародний форум з конкуренційної політики є ключовим заходом для обміну міжнародним досвідом у сфері захисту та розвитку економічної конкуренції і напрацювання пропозицій стосовно вдосконалення конкурентної політики в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами Юрія Терентьєва, голови Антимонопольного комітету України, в рейтингу конкурентоздатності Україна посідає 81 місце, і хоча наявний суттєвий прогрес, але це далеко не те місце, на якому ми хочемо себе бачити. То що ж потрібно, щоб змінити такий стан речей?
Відкриваючи форум, Андрій Іванчук, народний депутат України і голова комітету ВРУ з питань економічної політики, відмітив позитивні зміни за останній рік. «Працюючи в комітеті економічної політики, я зрозумів, наскільки важлива злагоджена співпраця з антимонопольним комітетом, і як це впливає на економіку країни. За останній рік АМКУ веде дуже активну нормотворчу роботу з розвитку свого профільного законодавства в Україні і приведення його до європейських норм. Також сотні нормативно-правових документів різних міністерств і відомств опрацьовуються в АМК, що призводить до того, що в окремих галузях економіки впроваджуються конкурентні норми, що дає дуже великий розвиток і поштовх», - зазначив пан Іванчук.
Фредерік Жені, голова Комітету з питань конкурентної політики та законодавства ОЕСР, розповів про те, які є світові практики для розвитку конкуренційної політики в Україні. Так, пан Жені зазначив: «Причина, яка нас всіх зібрала тут, - це не стільки ті міжнародні зобов’язання України щодо створення законів про конкуренцію, скільки ознака того, що ринкова економіка України демонструє сумісність між певними економічними ініціативами окремих бізнес-структур. Отже, нам треба разом працювати над тим, щоб економіка була більш чутливою до таких ініціатив і сприяла подальшому розвитку конкуренції».
Пан Жені також наголосив на аспектах з міжнародного досвіду, які є основними для становлення нормальної конкуренції:
1) для того, щоб забезпечувати конкурентне середовище, необхідно, щоб окремі ініціативи відповідали принципам добробуту. Для створення конкурентного ринку одного закону недостатньо. Потрібна відкрита політика міжнародної торгівлі і регуляторні реформи;
2) боротьба з корупцією, бо це відхилення від нормальної конкуренції;
3) захист кінцевих споживачів;
4) принцип нейтралітету конкуренції, щоб всі конкуренти отримували однакове ставлення з боку регуляторів.
В свою чергу Білл Ковачич, почесний професор з питань конкуренції The George Washington University, акцентував увагу на пріоритетах, як побудувати ефективну систему захисту конкуренції та ефективну систему реалізації економічної політики. «Якість вашого проекту істотно залежить від того, наскільки якісні у вас процеси прийняття рішень про напрямок діяльності та про те, як ви будете це робити», - наголосив пан Ковачич. Щоб обрати найбільш пріоритетний проект, за його словами, необхідно спершу відповісти на наступні питання:
- що ви можете отримати/ чого можете досягти?
- які є ризики?
- хто буде реалізовувати цей проект?
- яка буде тривалість проекту?
- скільки це буде коштувати?
- як це буде співвідноситися з існуючою діяльністю?
- як ви дізнаємося, що проект спрацював?
На тому, наскільки важливо передбачити баланс проконкурентних і регуляторних заходів для забезпечення ефективного економічного розвитку держави та добробуту суспільства, наголосив пан Терентьєв: «Зараз в світі ми бачимо багато випадків, коли з одного боку декларується вільна конкуренція як основа економічного розвитку - як окремої держави, так і цілих регіонів, - а з другого боку є протилежні тренди самоізоляції, протекціонізму, закриття ринків і обмеження конкуренції. Іноді подібні думки ми чуємо в Україні, коли повністю слушно йде мова про те, що давайте обмежимо конкуренцію задля підтримки певних українських виробників. При цьому це іноді може прямо суперечити міжнародним зобов’язанням України, коли Угода про асоціацію сфокусована на тому, щоб вільна конкуренція, вільний рух товарів всесторонньо підтримувалися і розвивалися».
Наступний блок питань стосувався політики ОЕСР для покращення рівня життя в Україні. За словами пана Терентьєва, основний напрямок співпраці з ОЕСР – це запозичення найкращих стандартів формування економічної політики, законодавства і того, як повинні робитися речі у відповідній країні.
Україна співпрацює з ОЕСР з 1991 заради вдосконалення державного управління і розвитку економіки. Так, у 2014 році був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОЕСР щодо поглиблення співробітництва, а у 2015 році підписано відповідний План заходів з реалізації Меморандуму, що включає такі компоненти:
- боротьба з корупцією;
- державне управління і верховенство права;
- інвестування та бізнес-клімат.
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна також наголосила на тому, що ОЕСР для України – це джерело досвіду і знань. «Регуляторна реформа дуже споріднена до прагнення до підвищення конкуренції, оскільки саме до цього веде дерегуляція, а зняття зайвих бар’єрів - до зменшення корупції. Якщо немає бар’єру, то немає необхідності його долати, а відтак немає підстав для корупції, тому дерегуляція залишається для України у фокусі уваги. Але як це зробити так, щоб не втратити багато моментів, які потребують регулювання? Відповідно до нашої Угоди з ЄС, ми маємо побудувати сучасну, конкурентну, зрозуміло прозору систему регулювання, яка не містить зайвих витрат і бар’єрів, і в той же час врегульовує відносини так, що бізнес почувається захищеним у країні. Це і є наше амбітне завдання, для якого нам і потрібен досвід ОЕСР», - зазначила пані Ляпіна.
Разом з цим на форумі відбулася презентація Звіту Антимонопольного комітету України про результати роботи за 2017 рік, що був затверджений Комітетом 28 лютого 2018 року. Пан Терентьєв розповів про основні досягнення Комітету за звітований період, наголошуючи на тому, що кількість припинених порушень зменшилася (3072 – у 2016 році, 2435 – у 2017), проте це надає надію, що якість відповідних процедур збільшилась.
Детальніше зі звітом можна ознайомитися тут.