01 лютого 2018, 18:21

Як вивести лотерейний ринок з тіні?

Після детального дослідження проблемних питань, які виникають на ринку випуску та проведення лотерей, 1 лютого 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) були презентовані результати, на основі яких сформується звіт. Ці результати констатують досить велику кількість проблем, що унеможливлюють створення сприятливого середовища для ведення лотерейного бізнесу в Україні, і як наслідок - отримання бажаних надходжень до бюджету України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


bb289116f32e9fcc59f955f28222de1c

Історія проблематики

Перш за все, необхідно зазначити, що на українському ринку державних лотерей працюють три компанії: “УНЛ” (Українська національна лотерея), “Патріот” і “М.С.Л.” (Молодьспортлото). Ліцензію на здійснення такої діяльності ще мав «Ощадбанк», проте відповідної діяльності не здійснював.

У 2012 році був прийнятий Закон України «Про державні лотереї в Україні», відповідно до якого на Мінфін було покладено зобов’язання розробити та затвердити нові ліцензійні умови, проте вони ще досі не затверджені. Відсутність таких умов викликана тим, що у 2014 році закінчився термін дії ліцензій всіх лотерейних компаній, а можливості отримати нові без затвердження ліцензійних умов не було.

Окрім того, що діяльність на ринку випуску та проведення лотерей продовжувалася без чинних ліцензій і відповідних регуляторних актів, у 2015 році вступили в силу зміни до ПК України щодо оподаткування лотерейної діяльності. Водночас Указом ПУ щодо застосування санкцій мало відбутися блокування активів “Патріот” і “М.С.Л.”, тобто двох з трьох діючих учасників цього ринку. Так, за словами Агії Загребельської, Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, все це призводить до різкого спаду податкових надходжень - з 321 млн грн у 2013 році до 26.5 млн грн у 2015 році, - а також переходу до тіньового ведення бізнесу й розквіту гральних клубів під виглядом лотерей.

Отож, у 2017 році Мінфін нарешті запропонував проект ліцензійних умов для операторів ринку лотерей. Проте критерії, відповідно до яких можна отримати необхідну ліцензію, викликали багато сумнівів щодо дискримінації деяких учасників - особливо враховуючи те, що у оновлений РНБОУ список компаній, до яких будуть застосовуватись санкції, знову потрапили “Патріот” і “М.С.Л.” за їх ймовірну причетність до російського бізнесу.

Суть проблеми

АМКУ, вбачаючи можливість встановлення необґрунтованих, дискримінаційних умов доступу на ринок потенційних учасників, які фактично закривають ринок для нових учасників та низку інших правових норм, що сприяють тінізації азартного ринку, розпочав своє дослідження. У ньому він проаналізував міжнародний досвід та ситуацію, яка склалася в Україні, виділивши основні проблеми та запропонувавши можливі шляхи їх вирішення.

Серед основних проблем було названо:

  • наявність у розроблених Мінфіном ліцензійних умовах дискримінаційних положень, що унеможливлюють появу нових гравців на ринку, а саме вимога про досвід роботи більше 10 років на ринку України;
  • присутність на ринку лише одного реального учасника, який може безперешкодно здійснювати відповідну діяльність, а саме “УНЛ”;
  • проведення азартних ігор під виглядом лотерей;
  • доступ до таких ігор неповнолітніх та людей з лудоманією - гральною залежністю;
  • відсутність чіткого контролю та обліку лотерейних білетів, що сприяє тінізації бізнесу та ін.

Що ж робити?

Перш за все, АМКУ пропонує встановити чіткі, об’єктивні та недискримінаційні вимоги до учасників ринку випуску та проведення лотерей та критерії, які забезпечать прозорість процедури їх відбору. Якщо “Патріот” і “М.С.Л.” не зможуть повноцінно продовжувати свою діяльність, а єдиний на сьогодні учасник ринку прийме рішення про припинення діяльності, то існуючі та запропоновані проектом постанови КМУ вимоги не дадуть можливості входження на ринок іншому суб’єкту господарювання, насамперед, через наявність критерію щодо досвіду роботи. Аргумент щодо можливого входження державних банків в цей бізнес нівелюється через надто низьку зацікавленість банків в такій діяльності. Про порушення антимонопольного законодавства, за словами пані Загребельської, говорити ще зарано, оскільки необхідно аналізувати результати впровадження таких ліцензійних умов.

В баченні АМКУ критеріями, що забезпечать прозорий, об’єктивний та недискримінаційний відбір, є наступні:

  • прозора структура власності та органів управління;
  • досвід у лотерейній сфері оператора та/або досвід, освіта, особисті якості, професійний рівень і ділова репутація топ-менеджменту, отримані незалежно від територіальної ознаки;
  • фінансова стабільність та платоспроможність;
  • обов’язок сплати частини прибутків на «хороші цілі» (good causes);
  • визнання та дотримання принципів соціально відповідальної гри та професійної етики.

Варто зазначити, що, на думку представників АМКУ, це може навіть привести в Україну іноземні компанії.

Ще однією пропозицією АМКУ стало обмеження доступу певних осіб до гри в лотерею, оскільки цей вид розваг вважається «аддиктивним», тобто таким, що здатен викликати залежність. Тому необхідно захистити тих, хто більш за все піддається такій залежності й не може самостійно з цим впоратися. Саме обмеження полягає у встановленні певних вимог, таких як:

  • віковий ценз;
  • майновий ценз;
  • частота та обсяг споживання;
  • вимоги щодо місця розташування об’єктів, призначених для проведення лотерей та ін.

Досить спірним питанням є можливість контролю, для провадження якого АМКУ пропонує ввести індивідуальні картки всіх гравців. Саме для цього буде необхідна реєстрація. Однак чи потрібна тоді перевірка на наявність психологічних залежностей від гри, щоб огородити людей з лудоманією, залишається питанням.

Важливо звернути увагу і на такі проблеми, як проведення азартних ігор під виглядом лотерей та відсутність чіткого контролю та обліку лотерейних білетів, у результаті чого оператори самі на свій розсуд зазначають, скільки лотерейних білетів було використано, що з високою вірогідністю не завжди відповідає дійсності.

За попередніми прогнозами АМКУ в тіні знаходиться 60-80% лотерейного ринку. Одним з можливих варіантів вирішення цих проблем є встановлення чітких критеріїв, а саме:

  • що таке лотерея для відокремлення її від азартних ігор;
  • вимоги до лотерейних квитків, що дозволить контролювати їх обіг.

Такі дії, на думку АМКУ, дозволять вивести лотерейний ринок з тіні та отримати очікувані надходження до бюджету.

Отже, на сьогодні ринок випуску та проведення лотерей ускладнений багатьма факторами - як зовнішніми, що проявляються в прогалинах законодавчого врегулювання, так і внутрішніми, що виражаються у приховуванні реальних доходів та зловживанням доступності таких розваг для населення, в тому числі й дітей. АМКУ у свої презентації намагався розкрити ті підводні камені, які найбільше заважають розвитку цій галузі в позитивному для держави напрямі, та головне, що можна в такій ситуації виправити.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати