Популярні матеріали

01 грудня 2017, 19:21

Як покращити функціонування інституту присяжних в Україні?

Експерти відзначають, що участь присяжних у процесі відправлення правосуддя забезпечує досягнення багатьох цілей, зокрема:

  • суспільство через своїх представників має змогу переконатися, що правосуддя відбувається прозоро, неупереджено та, головне, справедливо;
  • суддя захищений від негативного сприйняття суспільством при винесенні непопулярного рішення у резонансній справі;
  • громадськість безпосередньо набуває знання про правові процедури через просування процесуальної справедливості і залучення громадськості.

Оскільки Конституція і національне законодавство нашої держави містять відповідні положення про участь народу у відправленні правосуддя, то саме ці положення мають посилити гарантії справедливості у галузі українського правосуддя. Проте інститут присяжних в Україні потребує удосконалення - як шляхом внесення змін до законодавства, так і донесення до суспільства важливості ролі цього інституту.

24297448_1518494348228868_3433520764921277671_o

Про це йшлося на круглому столі «Участь присяжних у процесі відправлення правосуддя в Україні: досвід та перспектива», що відбувся 30 листопада за ініціативи Програми USAID «Нове правосуддя» у співпраці з Державною судовою адміністрацією України. Актуальна тема об’єднала собою адвокатів, суддів, науковців, чиновників державного та регіонального рівнів, представників міжнародних донорських організацій.

Учасники мали можливість обговорити законодавчо визначені підстави для участі присяжних у певних категоріях справ у процесі відправлення правосуддя, обсяг законодавчих прогалин у регулюванні процедур добору присяжних; ознайомитися із досвідом органів місцевого самоврядування у формуванні списків присяжних по регіонах країни, а також із досвідом інших країн щодо функціонування інституту присяжних.

За словами Наталії Петрової, заступника керівника проекту USAID «Нове правосуддя», кожен свідомий член будь-якої цивілізованої громади має відчути відповідальність за те, як функціонує правова система його країни, а покращення функціонування системи можливе через почесну місію участі присяжних у процесі відправлення правосуддя.

Саме тому дуже важливо, щоб на третьому етапі судової реформи (коли у Конституційної комісії дійде до опрацювання розділу ІІ Конституції України) судді, що мають досвід роботи у складі суду із присяжними та справах, у яких обвинувачені можуть клопотати про слухання їх справи із залученням присяжних, висловилися і допомогли збалансувати бачення держави із тим, як хочуть, щоб працював інститут присяжних. «Ці положення треба втілити у законах. Українські науковці також мають долучитися до процесу ґрунтовними дослідженнями означеної тематики», - зазначила експерт.

Під час першої сесії було представлено огляд процесу та результати добору присяжних в Україні. Також учасники поділилися своїм баченням причин відсутності інтересу у громадян бути залученими до корпусу присяжних.

Володимир Куценко, начальник територіального Управління Державної судової адміністрації в Одеській області виділив дві основні проблеми інституту присяжних: добір присяжних і перебування присяжних в суді.

За словами пана Куценка, успішний добір в Україні відбувся лише у декількох областях (наприклад, успішним був добір присяжних у Чернігівській області). «В  Одеському регіоні добір відбувається так само, як відбувався у 2013-2014 рр. Голова районної ради телефонує голові суду з проханням знайти людей, затверджуючи списки. Законодавець не доопрацював механізм добору присяжних. Враховуючи те, що у нас є багато баз, реєстрів, це можна використовувати при формуванні списку присяжних. В Одеському регіоні на розгляді у суді за участі присяжних перебуває 270 справ. Ми виплатили близько 100 тис. грн присяжним, які беруть участь. Охочі громадяни, що перебувають зараз у затверджених списках, не представляють репрезентативної вибірки та зрізу суспільства», - зазначив чиновник.

На заході також було продемонстровано фрагменти документального фільму про те, як:

  • відбувається добір присяжних на кожну справу в США;
  • з присяжними розмовляють судді;
  • адвокати можуть заявляти відводи присяжним;
  • громадяни США пишаються участю в судових справах на відміну від українських присяжних, які часто лише формально приходять до зали суду без ясної позиції і бажання розібратися в проблематиці.

Окрім цього, було представлено результати опитування адвокатів щодо суду присяжних.

Найбільш поширеними вадами в роботі присяжних, на думку адвокатів, є:

  • підтримка позиції головуючого та необізнаність про можливість висловлення окремої думки;
  • пасивність, формальне ставлення до своїх обов’язків;
  • нерозуміння своєї ролі, прав та обов’язків;
  • судді не ставляться до присяжних як до рівних;
  • присяжні через правову необізнаність не дають належної оцінки доказам, що впливає на результат розгляду справи, та керуються емоціями;
  • порушують обов’язки щодо конфіденційності та спілкування з учасниками судового розгляду поза процесом;
  • демонструють упередженість до та під час судового засідання;
  • легко піддаються тиску зі сторони;
  • недосконалий склад корпусу присяжних (колишні працівники правоохоронних органів, які тяжіють до обвинувального вироку).

Під час другої сесії також було обговорено питання ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування інституту присяжних в Україні, включно з навчанням і адміністративним забезпеченням.

Учасники круглого столу разом прийшли до чи не найголовнішого висновку, що потрібно формувати правову культуру громадян з фокусом на тому, що бути присяжним, – це почесний громадський обов’язок.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати