Проблеми, з якими малий і середній бізнес зіштовхуються кожного дня, здійснюють значний негативний вплив на економіку нашої країни. Для того, щоб обговорити найболючіші питання цієї сфери, 26.06.2018 р. відбувся «Національний Форум Розвитку МСБ 2018: час зростати!», організований Торгово-промисловою палатою України, на якому зібралося близько 500 представників малих та середніх підприємств, організацій підтримки бізнесу, уряду, а також міжнародного співтовариства донорів та фінансових установ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На відкритті заходу Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, зазначив: «Малий і середній бізнес – це не лише 2 млн підприємців, що складають 90%, це не просто подушка безпеки під час кризи. Малий і середній бізнес – це те, що завжди стосується інновацій. У Південній Кореї для підтримки бізнесу створили Міністерство з діджиталізації. В цій країні зрозуміли, що стартапи – це не лише мода, це майбутнє, це сфери діяльності. Я не агітую зараз створювати Міністерство для малого і середнього бізнесу, але ми повинні розуміти, що потрібно бути на одній хвилі з малими та середніми підприємствами. Якщо ми будемо допомагати одне одному, наша країна зростатиме швидше».
Максим Нефьодов, Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (ТВС), додав: «Про важливість малого бізнесу не потрібно багато розповідати. Це ті люди, які створюють більшість робочих місць у країні. Однак я хотів би підкреслити, що малий бізнес нам потрібен для того, щоб «розбавити» великий бізнес. В Україні класичною є проблема з олігархами не тому, що вони у нас «самозародилися», а тому що наша структура економіки залишилася нам у спадок від Радянського Союзу. СРСР – це підприємства-гіганти, які не передбачали якоїсь конкуренції, тому їх не можна поділити на 100 середніх підприємств. Відповідно, власники таких компаній завжди будуть великою рибою в малому акваріумі. Все, що ми можемо зробити – це збільшити розмір цього акваріуму завдяки зростанню малого бізнесу».
Проте, на його думку, ідея створювати Міністерство стартапів є абсурдною, оскільки це фактично заява малого бізнесу: «Ми не знаємо, як розпорядитися своїми податками, тому найміть більше держслужбовців, які це за нас зроблять». Водночас, пан Нефьодов зазначає, що Мінекономрозвитку вбачає стратегію, що базується на таких практичних речах:
- Допомога у відкритті бізнесу. Це стосується усього, що починається від інформаційних пакетів до електронних послуг, необхідних для підприємця. Він сподівається, що колись держава зможе видати кожному підприємцю довідник, який буде написаний нормальною людською, а не формально-юридичною мовою, де буде пояснено, як сплачувати податки, як займатися експортом, імпортом та найбільш розповсюдженими видами діяльності. Також це охоплює дерегуляцію, тому що будь-які важкі та обтяжливі регуляції для великого бізнесу – це витрати, а для малого бізнесу – різниця між життям і смертю.
- Полегшення доступу до фінансування. Виключаючи утопічні популістичні ідеї, держава може полегшити доступ до банківського фінансування через інструмент часткових портфельних гарантій, якщо держава надаватиме банкам гарантію на часткове покриття витрат малого бізнесу не конкретних кредитів, а портфелів кредитів, щодо яких можна зробити якийсь статистичний прогноз. Це зменшить вимоги щодо застави та банківські ризики, а отже, зменшить вартість такого кредитування.
- Побудова мережі доступу до малого бізнесу. Проблема в тому, що іноді дуже важко зрозуміти його потреби, оскільки у великого бізнесу є і лобісти, і юристи, а в малому бізнесі кожен сам за себе, тому достатньо часто його не чують. Ця проблема може бути вирішена шляхом залученням ЦНАПів, щоб розуміти статистичні проблеми. В цьому аспекті є ідея підтримати також інклюзивний бізнес. Це стосується внутрішньо переміщених осіб, людей, які демобілізувалися з українського війська, жіночого підприємництва, людей з інвалідністю та ін.
Також на проблемах доступу до фінансування акцентував увагу Кирило Шевченко, голова правління ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»: «Колись на такому ж поважному зібранні як сьогодні було порушене питання про те, коли ж нарешті банки дадуть довгі та дешеві кредити? Один з корифеїв банківської системи України відповів, що тоді, коли підприємці дадуть нам довгі та дешеві депозити». Водночас пан Шевченко вбачає за доцільне запровадження на державному рівні для малого та середнього підприємництва мінімального відсотка в держзакупівлях. Так, якби на державному рівні запровадили, щоб малі та середні підприємці обов’язково постачали б товарів і послуг для держави щонайменше на 20%, це надало б поштовх для розвитку бізнесу, а банкам – можливість фінансування таких підприємців, тому що банки розумітимуть, звідки будуть кошти на погашення кредитів.
Максим Нефьодов також не підтримав цю ідею, стверджуючи: «Ми дуже погано ставимося до таких ініціатив, тому що в результаті у кожного великого заводу з’явиться мережа з ФОПів, які будуть перепродавати його продукцію». Натомість світова теорія державних закупівель свідчить про те, що малому і середньому бізнесу від державних закупівель потрібен легкий доступ до них, а саме низька вартість реальної участі.
Статистичні дані проблемних запитів від малого та середнього бізнесу представив бізнес-омбудсмен Альгідрас Шемета. За його словами, Рада Бізнес-омбудсмена працює в Україні вже 3 роки. Її метою є захист інтересів бізнесу у відносинах з державними органами. Зокрема, з усіх запитів ¾ були саме від малого та середнього бізнесу, проблеми яких полягали у блокуванні податкових накладних, податкових перевірках, діях контролюючих органів, діях органів місцевого самоврядування з приводу видачі дозволів, укладення договорів про оренду, з інвестиційних спорів, а також у процедурних порушеннях правоохоронних органів.
Окрім того, на Форумі експерти обговорювали питання про те, як стати конкурентоспроможним, як долучитися до європейських програм та проектів розвитку МСБ, які є інструменти підтримки МСБ від фінансових установ та платформ, як стати експертом з експорту до ЄС та ін.