Популярні матеріали

03 жовтня 2018, 18:32

Вирок по ст. 205 – ще не фінал. Як захистити підприємство?

2 жовтня 2018 р. Комітетом АПУ з податкового та митного права було проведено круглий стіл на тему: «Чи є судова перспектива в оскарженні податкового повідомлення-рішення за наявності вироку відносно учасника/директора контрагента за ст. 205 Кримінального кодексу України». «Хоча цю тему багато разів підіймали, вона все одно залишається болючою», - зазначила модератор заходу Тетяна Лисовець, голова комітету з податкового та митного права, старший партнер АК «Соколовський і партнери».

UBA_1907

Суть проблеми полягає в тому, що в більшості випадків притягнення до відповідальності відбувається через підписання особою угоди про визнання винуватості і сплати штрафу за ст. 205 ККУ (фіктивне підприємництво) - навіть якщо насправді підприємство дійсно працювало. Однак, після отримання обвинувального вироку, особа, як підприємець, втрачає своє право на податковий кредит і не може надалі нормально вести підприємницьку діяльність, внаслідок чого почуває себе несправедливо ошуканою, в першу чергу, з боку держави. Відтак правники зібралися обговорити цю проблему і ймовірні шляхи її вирішення.

«Чому ця зустріч важлива зараз? Тому що ми знаходимося на етапі, коли змінюються моделі поведінки, коли всі аргументи не відкидаються, і до нас вже почали дослухатися. На жаль, старі підходи до кінця ще не зникли, але, сподіваймося, що той зворотній зв’язок, який зараз є, допоможе сформувати новий справедливий підхід, що є вкрай важливим. Адже в першу чергу будь-яке рішення суду має бути справедливим», - зазначив Олександр Мінін, старший партнер КМ Партнери.

Першим основним моментом, на який потрібно звертати увагу суду, є ситуація, коли ДФС надає в якості доказу в адміністративній справі протокол допиту директора контрагента в рамках кримінального провадження за ст. 205 КК України. За словами Антоніни Городецької, голови Комітету податкового права ААУ, адвоката КМ Партнери, сам протокол не може бути доказом в адміністративній справі, адже в кримінальному процесі протокол є лише формою фіксації, а доказом будуть показання, які мають бути досліджені судом безпосередньо в залі судового засідання. Це видається справедливим, оскільки є ризик, що під час допиту на особу могли здійснювати тиск.

З цього приводу Олександр Марков, радник, керівник податкової практики та практики податкової справи Redcliffe Partners, наголосив: «Часто-густо докази визнаються недопустимими, оскільки невідомо, звідки ті докази в податкової з’являються». В таких ситуаціях Віктор Дума, адвокат, юрист кримінальної практики ЮФ Астерс, радить:

UBA_1874

- звернутися до ДФС з питанням: яким чином вони отримали цей протокол, оскільки це може бути порушенням таємниці слідства, а також розголошенням даних досудового розслідування;

- звертати увагу суду на те, що цей протокол дійсно міг бути отриманий під час катувань;

- процедура проведення допиту могла бути порушена, тому потрібно отримати доступ до цих документів, детально проаналізувати цей протокол і шукати розбіжності (відсутність відомостей про місце, час його складення, відсутність підписів учасників, складення неуповноваженим слідчим);

- не слід виключати ймовірність підробки працівником органу досудового розслідування протоколу допиту свідка. Відтак необхідно перевіряти його почерк;

- доречним буде витребування оригіналу протоколу допиту, адже якщо оригінал доказу не поданий, а учасник справи наголошує на його недостовірності, то такий доказ не береться судом до уваги.

За словами Єгора Краснова, судді Верховного Суду, Члена Ради суддів України, практика ВС йде таким шляхом, що наявність фіктивного підприємництва доводять лише в кримінальному порядку. Тобто внесення до Єдиного державного реєстру протоколів допитів і т.д. не є підставою для визнання фіктивного підприємництва, що є несумісним з підприємницькою діяльністю. Тільки вирок суду є такою підставою.

Відтак другим моментом і завданням підвищеної складності є вже отриманий вирок суду. Проте правники закликають до того, що і це ще не кінець, адже все буде залежати від того, як будуть подані аргументи. «В угоді про визнання винуватості немає необхідності надавати правдиві дані, як дає свої покази свідок під присягою, відтак там вказують, що хочуть», - стверджує Олександр Мінін. До цього Олександр Марков додає: «Боротися з вироками: а) можна; б) потрібно!».

З приводу практичних кейсів податкових адвокатів ситуацію прокоментував Віталій Оджиковський, член Ради комітету з податкового та митного права, радник Sayenko Kharenko. «Законодавство у нас динамічне, адже змінюється в кращу сторону на користь платників податків, а от практика - антидинамічна. Суди повинні нарешті читати закони в цій сфері і зрозуміти цілі цього закону, інакше податкова буде себе почувати абсолютно безкарною». 

Відтак за результатами проведеного круглого столу буде підготовано звернення Комітету до ВС про перегляд підходу до ст. 205. І як закликав славетний Кобзар: «Борітеся - поборете!».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати