Популярні матеріали

02 квітня 2018, 14:18

Виконання судових рішень: із теорії в практику

Минулого тижня Міністерством юстиції України спільно з Асоціацією приватних виконавців України і Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя», Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ юстиції і правосуддя в Україні (PRAVO-Justice)» і Центру комерційного права (Україна), було проведено науково-практичну конференцію «Реформа виконавчого провадження: сьогодення та перспективи». Результатом цього заходу були не лише дискусії, але і збірка наукових праць, присвячених виконавчому провадженню, реформуванню виконавчої служби і створенню інституту приватного виконання.

29749367_1636826549728980_7627562742861588829_o

Відкриваючи захід, Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду, звернула увагу на те, як представники судової гілки влади дивляться на реформування виконавчої служби. «Я думаю, всі ми розуміємо, як це сказав Європейський Суд, що судовий захист був би примарним і є примарним, якщо судові рішення не виконуються. Судова реформа, у т.ч. створення нового Верховного Суду, мала на меті відновлення довіри суспільства до судової влади. Якщо в країні немає справедливого суду, то немає і демократичної держави. Тому ми, як суд, є дуже залежними від того, чи вдасться зробити прорив під час реформи системи виконання судових рішень. Я не тільки бажаю успіхів у вашій роботі, я вимагаю, щоб ви стали успішними, інакше не станемо успішними ми всі – і судова система, і держава в цілому», - наголосила пані Данішевська.

Також Голова Верховного Суду закликала аналізувати причини невиконання тих чи інших рішень, щоб зрозуміти, де є проблеми в законодавстві; де стають на заваді проблеми майнового стану певних осіб; де є проблеми в самих судових рішеннях, оскільки, обираючи спосіб захисту порушеного права, потрібно враховувати, що він має бути ефективним і дійсно може бути виконаним з боку іншої сторони.

У свою чергу Сергій Ніколаєв, Голова Ради приватних виконавців України, зазначив: «Виконання судового рішення є важливою частиною судового процесу, оскільки, якщо рішення не буде виконано, воно буде залишатися «мертвим» і права не будуть відновлені. На даний час, дякуючи Міністерству юстиції України, партнерам і донорам, рушила з місця і триває реформа виконання рішень, а саме створений інститут приватного виконавця».

Сама конференція складалася з чотирьох сесій, які були присвячені аналізу поточного стану реформи, питанням взаємодії виконавців із судами та іншими органами, інституційним питанням та очікуванням з приводу наступних кроків. Першим з оглядом стану реформи системи виконання судових рішень та рішень інших органів виступив Олексій Воробйов, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Так, пан Воробйов виділив основні напрями, яких стосувалося реформування, а саме:

- відхід від основного строку виконання судового рішення, встановлення чітких строків для виконання певних виконавчих дій;

- виплата винагороди виконавцям, запровадження приватних виконавців;

- запровадження системи електронних торгів арештованим майном.

29351918_1636825603062408_5542498679841485216_o

Про певні теоретичні та практичні проблеми прийняття виконавцем рішень та вчинення дій, якими виконавець реалізує свої владні повноваження, а саме про акти виконавця, розповів Олександр Снідевич, к.ю.н., доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Водночас приватний виконавець Зорян Маковецький акцентував увагу на вплив сучасних технологій електронного обміну інформацією на діяльність виконавця, оскільки відсутність належної комунікації між сторонами призводить до невиконання судових рішень. На думку пана Маковецьго, напрямами, які потребують вдосконалення, є:

- електронний обмін інформацією в системі електронних торгів арештованим майном, що жодним чином не пов’язано з автоматизованою системою виконавчого провадження;

- електронний обмін інформацією з банківською системою – наразі відсутня можливість перевіряти рахунки фізичних осіб;

- електронний обмін між органами Національної поліції та органами інформаційної підтримки та координації поліції;

- відсутність електронного документообігу з державною міграційною службою щодо місця реєстрації особи, з бюро технічної інвентаризації щодо технічної документації та прав власності до 2003 р., з фіскальною службою щодо дебіторської заборгованості тощо.

Друга сесія стосувалася взаємодії виконавців із судами та іншими органами. Цю тематику розкривали Наталя Сергієнко, к.ю.н., адвокат, Світлана Щербак, к.ю.н., доцент Сумського державного університету, та Володимир Кройтор, к.ю.н. професор Харківського національного університету внутрішніх справ.

У третій сесії розкривалися більш процесуальні питання виконання судових рішень. Так, щодо виконавчої давності як строку виконавчого провадження доповів Юрій Білоусов, к.ю.н., професор кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права, виходячи з чинного законодавства і практики застосування.

29663028_1636826546395647_6719306283040586290_o

Стосовно проблемних питань арешту майна боржника у виконавчому провадженні розповів Андрій Авторгов, к.ю.н., приватний виконавець м. Київ. За його словами, в Законі України «Про виконавче провадження» потрібно запровадити визначення арешту майна боржника, сформулюючи його як позбавлення боржника права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, та чітко зазначити, що арешт є заходом забезпечення реального виконання рішення, а також стадією звернення стягнення майна боржника. При цьому необхідно уніфікувати порядок накладення арешту на стадії відкриття виконавчого провадження тощо.

Ефективність і можливість вдосконалення взаємодії виконавців та банків при зверненні стягнення на грошові кошти розглядала у свої доповіді Любов Малярчук, к.ю.н., кафедра нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На останній сесії увага приділялася певним практичним питанням. Так, доцільність врахування та виконання рішень ЄСПЛ розглядала Світлана Фурса, д.ю.н., завкафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пані Фурса пропонує регламентувати в законодавстві України умови для перегляду рішень ЄСПЛ, оскільки, на її думку, не всі рішення ЄСПЛ є обґрунтованими і відповідають законодавству, а також вирішити проблему з преюдиційним характером таких рішень, що призводить до того, що громадяни звертаються до цього суду із аналогічними позовами.

Можливість введення нових механізмів досліджувала Інна Зеленкова, к.ю.н., Івано-Франківський університет імені Короля Данила Галицького, адвокат, у своїй доповіді «Перспектива запровадження астренту у виконавчому провадженні». Сам астрент представляє собою обов'язок боржника виплачувати, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої буде рости кожного дня до моменту повного виконання покладених на боржника обов'язків (послідовно зростаюча пеня). На думку пані Зеленкової, такий захід має стимулювати боржника до найшвидшого виконання.

29351934_1636825596395742_4119957383807317813_o

Олексій Соломко, радник, керівник напрямку виконавчого провадження ЮФ «ADER HABER», вбачає в концепції розвитку примусового виконання рішень три напрямки, залежно від яких визначається і місце прогресу реформи, і ступінь, до якого ми можемо дотягтися, а саме:

- науково-теоретичний напрямок, який означає розробку теоретичних обґрунтувань системи виконання судових рішень, а також визначення місця виконавчого провадження в системі права і співвіднести його з іншими галузями;

- нормативно-процесуальний напрямок – визначення процедур, що підлягають правовому регулюванню;

- інституційний – визначення організаційної форми діяльності суб’єктів примусового виконання та їх функціонування.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати