Популярні матеріали

05 жовтня 2017, 11:04

VI судовий форум: від змін в освіті до судової реформи

IMG_5877

Традиційно на черговому судовому форумі, організованому Асоціацією правників України за підтримки ЮГ LCF, який відбувся 28-29.09.2017 р., юристи обговорили низку важливих тем. Ми вирішили зупинитися лише на двох: юридичній освіті та судовій реформі.

Так, у перший день форуму одне з найбільш цікавих питань заходу стосувалося юридичної освіти ХХІ ст. Дискусію розпочав професор кримінального права, декан юридичного факультету Гельсінського університету Кіммо Нуотіо. За його словами, на юридичних факультетах ВНЗ Фінляндії викладачі виступають асистентами студентів, а не педагогами. Така система покликана розвивати самостійність у студентів та поступово відходити від звичного формату навчання. Аналізуючи проблемні моменти у процесі підготовки конкурентоспроможного юриста, пан Нуотіо зауважив, що юридична освіта у Фінляндії не є досконалою.

«Я навчався на юридичному факультеті на початку 80-х років. Тоді навчання було побудоване за класичною схемою: виходив професор і виступав перед аудиторією. Далі були тестові завдання, бібліотеки, іспити… В багатьох країнах світу досі спостерігається аналогічна ситуація, але у Фінляндії ми намагаємося змінити таку систему. 15 років тому в нашій країні було запроваджено педагогічні курси, покликані навчити викладати по-новому. В цій системі дуже важливе значення має саме спосіб перевірки знань. Ми намагаємося ретельно аналізувати всі справи, а також пояснюємо студентам, що навіть закінчивши університет, вони не будуть повністю готовими до роботи. Потрібно весь час навчатися. Зараз у нас відбувається своєрідна революція – в центрі уваги знаходиться студент. Ми не дуже втручаємося у процес навчання, але, безперечно, має бути відповідний результат», повідомив професор.

Гість із Фінляндії пояснив, що змінити звичну систему навчання було не просто, адже не кожен викладач може перебудувати схему подачі матеріалу, маючи за плечима десятки років досвіду. Для усунення цієї проблеми існують відповідні педагогічні тренінги та семінари. При цьому було відзначено, що раніше у Фінляндії навчання юристів розподілялося за галузями: адміністративне, кримінальне та цивільне право. Однак зараз намагаються запровадити нову систему: з першого курсу студенти-правники починають опановувати загальні навички з усіх напрямків права. В цій системі відрізняється лише ступінь заглиблення у предмет.

«На мою думку, юрист у Фінляндії має розбиратися в усіх галузях права, а не у вузькому напрямку. Юридичні фірми, беручи студентів на стажування, навіть навмисне переводять їх з одного відділу в інший, щоб ті розбиралися в усіх напрямках», – розповів пан Нуотіо.

Персоніфікований підхід понад усе?

Професор кафедри господарського права КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова зауважила, що в Україні бракує персоніфікованого підходу до студентів юридичних факультетів.

«Майже в усіх галузях існує персоніфікований підхід до працівника, а юридичну освіту ми намагаємося загнати в рамки, повністю стандартизувати, підігнати під образ «ідеального юриста». Однак юристи не можуть бути однаковими, оскільки ми всі – різні люди, у кожного є свої сильні сторони характеру. Тому потрібно персоніфіковано підходити освіти, а також навчати майбутнього юриста працювати зі своїм клієнтом або з іншими особами, з якими він постійно контактуватиме. Наші студенти перебувають у стані невизначеності, оскільки не знають, на що їм орієнтуватися, на що очікувати. Зараз ми вивчаємо концепцію вдосконалення правничої та юридичної освіти для підготовки правників за європейськими стандартами, а студенти очікують на проект закону про доступ до правничої професії в його остаточній редакції», – зазначила В. Рєзнікова.

IMG_6160 — копия

Директор Школи права Українського Католицького Університету Іван Городиський впевнений, що юридичній освіті в Україні бракує відкритості та усвідомленості. «Є програма та навчання. Юридична освіта – це процес заради процесу. Все зводиться до того, щоб випустити випускника з дипломом. Також дуже бракує активності з боку юридичної спільноти. Випускники самостійно намагаються шукати роботу, об’єднуються в групи. Я часто зіштовхувався з ситуацією, коли студенти та випускники юридичних факультетів говорили, що не бачать цінності юридичної професії. Тобто є певні проблеми, які потрібно вирішувати», – стверджує юрист.

Статус судової реформи

Другий день форуму розпочався з дискусії навколо реформування судової системи. Заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, спілкуючись з учасниками заходу, окреслив кілька важливих питань, які стосуються теми судової реформи. «Перше питання: чому? Чому досі не завершена судова реформа? Чому в рамках судової реформи не всіх суддів звільнили та не всіх призначили? Чому правоохоронні органи не здатні якісно вести слідство, а тільки «кошмарять» бізнес? Відповіді на ці запитання можуть бути довгими та короткими. Коротка відповідь полягає у тому, що ми живемо в реальному житті, в якому, на відміну від фентезі, перемогу приносять не дракони, чисельність, тактика та озброєння; в якому правосуддя є частиною українського суспільства з притаманними йому перевагами та недоліками», – висловив свою думку чиновник.

За словами пана Філатова, в судовій системі відбуваються зміни так само, як вони відбуваються в українському суспільстві загалом. «Ті процеси, які почалися у 2014 р., мають свої об’єктивні наслідки, один з яких – величезний незадоволений попит на справедливість», – зауважив урядовець, підкресливши, що задовольнити цей попит має саме система правосуддя, тому зміни в ній відбуваються й відбуватимуться надалі.

«Друге питання: коли? Коли система правосуддя зміниться? Коли попит на справедливість буде задоволений? Коли в Україні буде така система правосуддя, як у країнах Європи?», – запитав аудиторію О. Філатов.

На його думку, найбільш точна відповідь – тоді, коли середній рівень культури, освіти, громадської свідомості в Україні буде таким, як середній рівень культури, освіти, громадської свідомості в Європі. «Ми розуміємо, що це вимагає певного часу, тому що мова йде про зміну менталітету, зміну суспільної свідомості», – наголосив він.

«Третє питання – як? Як все це робити? Яким чином? Крок за кроком. Коли починалася робота над змінами до Конституції або над новими законодавством, то це здавалося неосяжним. Минув час, зміни до Конституції ухвалені. Вперше за 26 років незалежності країна має Конституцію, яка повністю відповідає всім стандартам Європи в галузі правосуддя. Ухвалено також закон про Вищу раду правосуддя і закон про Конституційний Суд», – зазначив Заступник Глави Адміністрації Президента України.

IMG_6182

Також він висловив сподівання, що ВРУ знайде в собі сили закінчити багатотижневий марафон, який ухвалить зміни до процесуального законодавства. «За три роки було зроблено більше, ніж за попередні. Попереду – величезний обсяг роботи. Перешкоди, які доведеться долати щодня, також величезні. Однак ми рухаємося у правильному напрямку», – впевнено заявив реформатор.

Найскладніше питання пан Філатов залишив наостанок. На його думку, законодавство, відбудова нових інститутів є дуже складним, але легшим моментом, ніж роздуми про те, хто ж ті люди, які будуть працювати? «Четверте питання – хто? Як і раніше, кадри вирішують все. Хто переконуватиме депутатів голосувати за нові закони? Хто братиме участь у нових конкурсах в апеляційні суди, суди першої інстанції? Хто повинен відбудовувати адвокатське самоврядування? Хто навчатиме студентів за новими стандартами?», – запитав чиновник.

Олексій Філатов впевнений, що реальні зміни неможливо нав’язати ззовні, а в системі правосуддя вони відбудуться лише тоді, коли критична маса людей стане частиною цих змін.

Також він торкнувся інших питань, зокрема, пов’язаних із конкурсом до нового Верховного Суду та створенням Вищого антикорупційного суду. «Я не можу сказати, що ми висвітлили всю світову практику, але ті дослідження, які ми здійснили, показали, що такий конкурс (навіть у країнах Європи) ніхто не проводив. Що мене здивувало, так це те, що я очікував збільшення кількості кандидатів на початковому етапі, але та кількість, яка взяла участь, загалом виявилася достатньою», – відзначив О. Філатов.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати