У Києві відбулася презентація першого в Україні каталогу «ФінТех в Україні: тенденції, огляд ринку та каталог» від Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та інноваційного парку UNIT.City. Також на заході було представлено результати дослідження ринку ФінТех та карту ФінТех-екосистеми України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами CEO та керуючого партнера UNIT.City Макса Яковера, поява каталогу дозволить банкам не тільки знайти нові рішення, але й клієнтів. «Ми віримо, що наше дослідження допоможе банкам знайти інноваційні рішення для свого бізнесу, стартапам – отримати допомогу у розвитку, а інвесторам – знайти потенційних партнерів та клієнтів. Синергія та співробітництво здатні створити набагато більше, ніж нам здається», - розповів він, вказавши, що перші ФінТех-проекти з’явилися ще у 2008 році, під час фінансової кризи.
На думку керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Роберта Бонда, в Україні є чимало викликів новим проектам, серед яких, наприклад, недовіра фінансовим установам, підтримка населення готівки, а не карток тощо, недостатня фінансова культура України в цілому. «Наша мета – сприяння фінансовій інклюзивності та більш широкому доступу до фінансових послуг для всіх українців. Подальший розвиток FinTech-сектору за рахунок покращення регулювання, вдосконалення продуктів, збільшення інвестицій та встановлення стратегічного партнерства з традиційними гравцями фінансового сектору стане важливим внеском в досягнення цієї мети», - розповів пан Бонд.
Так, понад 80 українських компаній активно розробляють інноваційні продукти, які застосовують технологічні рішення до фінансового сектору. Важливим та досить з певного боку неочікуваним є те, що близько 60% цих ФінТех-компаній почали працювати в останні 3 роки, 80% з них - вже надають послуги ринку.
Важливою темою, як зазначив старший радник з питань електронних фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Джон Оуенс, є і різноманітні новації у ФінТех: «Загалом у світі відбувається багато нового у цьому напрямку, зокрема, наприклад, тенденція відходу від пластикових карток до мобільних гаманців, зростання мобільних точок, поштовх інновацій у кредитуванні (наразі увага приділяється переказу грошей, різноманітним платежам), перехід від банкоматів до «розумних» Ibox, що допомагає додавати цікаві послуги тощо. Здивування викликає, що більшість компаній, які займаються цим питанням, знаходяться саме в Україні».
Основні висновками дослідження є:
- 40% ФінТех-компаній, які взяли участь у дослідженні, були засновані до 2015 року, тоді як 60% - з’явилися за останні 3 роки. При цьому близько 80% ФінТех-компаній вже почали пропонувати продукти та надавати послуги;
- основною проблемою напрямку є фінансування. Так, 45% ФінТех-компаній для фінансування операційної діяльності використовують власний капітал (без залучення зовнішніх інвестицій), 49% - мають фінансування зовнішніх інвесторів або його шукають;
- потреба в інвестиціях українського ФінТех-сектору оцінюється самими гравцями ринку в 40-75 млн дол.;
- напрямками спеціалізації українських ФінТех-компаній є платежі та грошові перекази (31,6% від усіх компаній), інвестиції в технології та інфраструктуру (19,3%), кредитування (14%), маркетинг (7%), іншуртех (5,3%), діджитал банки (5,3%), управління фінансами (5,3%), мобільні гаманці (5,3%), блокчейн (3,4%), криптовалюти (1,75%).
Також пан Оуенс представив ФінТех-екосистему, яка поєднує всіх учасників фінансового ринку: ФінТех-стартапи, регуляторів, банки, міжнародні платіжні системи, асоціації банкірів та фінансистів, інкубаторів, акселераторів та постачальників. Сама екосистема складається з таких факторів:
- інфраструктура (тобто покриття мобільним зв’зком та доступ до Інтернету, оскільки дуже важливим фактором ФінТех є саме технологічна готовність ринку);
- сприятливе правове та регуляторне середовище (ключове значення має правове поле, яке передбачає прості та прозорі правила для створення бізнесу, належні правила оподаткування, вимоги до ліцензування та захист прав інвесторів та бізнесу);
- доступ до капіталу та інвестиції;
- експертиза (для розвитку та підтримки бізнесу).
За словами радника Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Андрія Бірюкова, ФінТех-сектор в Україні ще знаходиться у початковому стані. «Важливо стимулювати його розвиток таким чином, щоб він не тільки сприяв наближенню України до безготівкової економіки, але також і підтримував фінансову обізнаність, доступ до фінансових послуг для малого та середнього бізнесу та фінансову інклюзивність для малозабезпечених верств населення в сільській місцевості та зонах конфлікту. Збільшення інвестицій та стратегічного ділового партнерства – це важливий перший крок у цьому напрямку», - підкреслив він.
Також на заході відбулася дискусія за участі експертів. На думку Антона Тютюна, заступника Голови Правління «Ощадбанк», головна роль держави у напрямку ФінТех – не заважати розвитку цього напрямку. Також він зауважив, що існує багато різноманітних ФінТех-ідей, проте не всі вони є вірно оформленими та не завжди конкретними. При цьому Дмитро Зарахович, співвласник UAPAY, вказав на проблему питання мотивації стартапів. На його думку, велика частина стартапів «йде саме за грошима, а не створює бізнес».
Торкнулися на заході й питання блокчейну. Анастасія Шевченко, експерт, автор книги «Діджитал ера», зауважила, що основною проблемою є вирішення питання довіри, яке наразі відсутнє: «Поки що, наскільки мені відомо, не вирішено питання довіри, коли потрібно по суті "одружити" технологію блокчейн з реальним сектором, який фізично повинен почати роботу над технологіями, що забезпечують довіру. На мою думку, як технологія, блокчейн вирішить багато складнощів». Зі свого боку Дмитро Зарахович відмітив, що блокчейн є надто дорогою технологією з точки зору споживання ресурсів (фінансів), а Тарас Волобуєв, директор/засновник FinTech Cluster в Україні, наголосив на правильному застосуванні технології: «Блокчейн потрібен там, де він потрібен. Тому постає лише питання правильного використання блокчейну саме у тих проектах, у яких він зможе точно бути».