Популярні матеріали

18 травня 2018, 14:14

Свобода вираження поглядів VS Право на повагу до приватного життя

17 травня 2018 р. на проведеному Асоціацією правників України круглому столі: «Свобода вираження поглядів та право на повагу до приватного життя: пошук балансу прав та виконання обов’язків» експерти намагалися знайти тонку межу між тим, які відомості та інформацію можна збирати, як її оброблювати і зберігати; що робити, якщо особа самостійно розголошує відомості про себе і не тільки, та, найголовніше, тим, де закінчуються права однієї особи та починаються права іншої.

32764535_1682958865115748_3526540296047296512_o

«Останніми роками ми побачили дуже серйозні зміни в тому, як регулюється інформаційне право, а саме баланс свободи вираження поглядів і захист права на приватність. Ми живемо в ту епоху, коли інформація стає дуже цінним продуктом, а компанії (такі як Google, Facebook) в своїй капіталізації переганяють «монстрів» американської економіки, які завжди були взірцем. Це відбувається тому, що цінність такого продукту як інформація зростає в геометричній прогресії», - зазначив Вадим Галайчук, партнер ТОВ «Хіллмонт Партнерс».

Звичайно, постають питання про те, як збирається інформація, яким чином вона використовується. Саме тут, за словами пана Галайчука, настає епоха юристів інформаційного права. Так, 25 травня 2018 р. набирають чинності нові нормативи обробки персональних даних в Європейському Союзі – GDPR (General Data Protection Regulation - прим. ред.), які встановлюють дуже жорсткі правила щодо того, як має збиратися та оброблятися інформація. Отже, актуальність цієї теми найближчим часом буде тільки зростати.

Сергій Кальченко, адвокат, асоційований партнер ТОВ «Хіллмонт Партнерс», у своїй доповіді розглянув рішення ЄСПЛ останніх років, де була суперечка між гарантованою свободою на вираження поглядів та правом на повагу до приватного життя. «Рішення ЄСПЛ на перший погляд можуть здаватися непов’язаними між собою, але в багатьох із них суд намагався перевірити, чи додержаний баланс між двома цінностями, які мають однакову охорону і захист з боку держави. Тобто з одного боку ті права гарантовані ст. 8 Конвенції з прав людини (право на повагу до приватного життя), з іншого -  ст. 10 (право на свободу вираження поглядів)», - розповів пан Кальченко.

32815870_1682958651782436_7359431907714531328_o

Ці справи умовно він розділив на дві групи. До першої входять справи, де предметом були висловлювання, які не публікувалися в пресі та не поширювалися на телебаченні. Це були виключно коментарі, які розміщувалися в Інтернеті до певних матеріалів. В цих справах ЄСПЛ висловив свою позицію щодо того,  як він оцінює інтернет-середовище через призму того, які функції він виконує.

Друга група справ стосувалася висловлювань осіб, які є публічними службовцями і внаслідок цього вважалися відомими особами, а отже їх дії та висловлювання мають слідувати інтересам тих органів, які вони представляють.

Таким чином, на думку пана Кальченко, у разі конфлікту двох прав ЄСПЛ перевіряє, чи національний орган зберіг той баланс, оскільки одне право не може превалювати над іншим. Так, ЄСПЛ йшов за такими критеріями перевірки:

- перевірка змісту тих прав, що встановлювали баланс: чи це було необхідно в громадянському суспільстві, чи є публічний інтерес;

- ступінь того, наскільки відома була особа, право якої зазнало втручання;

- предмет новин поширення;

- метод отримання інформації;

- попередня поведінка суб’єктів;

- зміст, форма, наслідки публікації і наскільки суворими були санкції до порушника.

32837477_1682959111782390_6907464343013556224_o

Пан Кальченко також акцентував увагу на проблемі збору доказів. На його думку, цю інформацію ще потрібно правильно зафіксувати, бо сьогодні вона є, а завтра - немає. Разом з тим, особа може сказати, що це не її аккаунт, з якого зроблено коментар чи публікацію, тому при зборі доказів це також потрібно враховувати.

У таких ситуаціях Масі-Мустафа Найєм, партнер ЮК «Міллер», рекомендував спробувати в інших обставинах (в іншому середовищі) спровокувати особу висловити таку ж інформацію, щоб це вже дійсно було доказом. Щодо висловлювань публічних осіб, які займають певні посади, пан Найєм наголосив, що для більшості з них існують етичні кодекси, де в свою чергу прописується, як їм потрібно комунікувати зі ЗМІ; як себе поводити; які відомості така особа може розголошувати і яким чином, що також слід враховувати.

З іншої сторони пан Наєм відмітив, що наразі подробиці приватного життя стають предметом дуже вигідної купівлі-продажу, і жертвами найчастіше є публічні фігури, оскільки подробиці їх особистого життя викликають найбільший інтерес. Тому таким особам потрібно пам’ятати про те, яку позицію вони займають в суспільстві, і діяти відповідним чином. Хоча це і спричинює моральний тиск на їх приватне життя.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати