 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вже другий рік нашу країну лихоманить від анексії Криму та війни на Сході України. Бізнес у кризі, зокрема юридичний. Оптимісти сподіваються, що скоро все закінчиться і ситуація покращиться, але є й песимісти. Це стало зрозуміло під час ХI Щорічного юридичного форуму «Розвиток ринку юридичних послуг в Україні – 2015» Асоціації правників України – знакової події для всього юридичного суспільства, що відбулася 27.02.2014. У межах заходу менеджери топових юридичних фірм обговорили найважливіші питання юридичного бізнесу України.
Президент Асоціації правників України Денис Бугай зазначив, що необхідно пам’ятати, що юридична спільнота сильна як ніколи і сьогодні є можливості, якими потрібно скористатися. «Я, як голова асоціації, закликаю користуватися цими можливостями, реалізовуватися, оскільки ми повинні, зокрема взяти на себе відповідальність за розвиток не лише професії, а й держави загалом», – вважає Д. Бугай.
Міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко, який теж є вихідцем з юрбізнесу, заявив, що взаємопідтримка та обмін досвідом допомагає розвивати юридичний ринок та будувати кожному свою фірму.
Заступник міського голови – секретар Київської міської ради Олексій Резніков, колишній партнер «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери», заявив, що лихоманить всю державу і клієнтів, а тому треба вселяти спокій своїм співробітникам, клієнтам для спокою і здорового розуму, який буде поширюватись на всю державу.
Менеджмент під час кризи
Після минулорічних подій у всіх була надія, що почнеться нове життя, розуміючи, що ми побудуємо нову державу і всі плекали думку, що найближчим часом житимемо в нових умовах. Потім відбувся ряд подій, пов’язаних з агресією східного сусіда і почалось падіння бізнесу в Україні. За словами керуючого партнера АО Arzinger Тімура Бондарєва, у ряду клієнтів бізнес впав на 50-70%. Не радісна ситуація на всіх ринках, а це в свою чергу вплинуло на сприйняття клієнтами цін на юридичні послуги.
«Клієнти намагаються робити юридичну роботу всередині, в своїх юридичних департаментах і мінімізувати кількість роботи, яку віддають на аутсорсинг», – заявив Т. Бондарєв. За його словами, спостерігається відтік інвестицій, правда є й такі «божевільні» інвестори, які все-таки приходять в Україну, проте вони є винятком із правил.
За словам Т. Бондарєва, з червня минулого року намагання продати свої послуги в євро чи доларах вже вважається моветоном. «Ми розуміємо, що більшість наших клієнтів заробляють у гривні, продажі впали, тому багато фірм мусять закріпити свої ставки у гривнях. Ми розуміємо наших клієнтів, намагаємось з ними домовлятися, йдемо їм назустріч. Можна сказати, що українські юрфірми більше не прив’язують свої ставки до іноземної валюти. Зрозуміло, що якщо клієнт іноземний, то ми можемо встановлювати ставки в валюті», – зазначив керуючий партнер Arzinger.
За його словами, буде скорочення затрат. Усі захочуть працювати більш ефективно, тому відбуватиметься велике скорочення штату, зарплати платитимуть у гривнях без прив’язки до іноземної валюти, соцпакети скорочуватимуть.
«Ринку відома ситуація, коли багато юрфірм перейшло на 4-денний робочий тиждень. Я також знаю ситуацію, коли юрфірма відмовилась від зарплат юристам. Останні отримують лише відсотки від того, що вони напрацювали», – зазначив Т. Бондарєв.
Говорячи про практики, він зазначив, що банки, фінанси і транзакційна практика трохи втрачають свої позиції, практика нерухомості – давно не актуальна. Юристи освоюють нові практики. Ті в кого судової практики не було, активно працюють у цьому напрямі. Кримінальна, податкова та антимонопольна практики активні. Великий попит має банкрутство. Юрист зазначив, що очікується ряд великих, цікавих реструктуризацій, багато з них з серйозною присутністю кримінального елементу. Також розвиватиметься антикорупційна практика, найближчим часом набудуть чинності нові антикорупційні норми та працюватиме новий антикорупційний орган.
Т. Бондарєв також звернув увагу, що раніше на ринку з’явилось багато нових цікавих юристів, які пройшли школу міжнародних юрфірм. Це дає змогу підібрати цих юристів і замінити ними тих, хто не підходить. Також клієнти починають наймати фрілансерів – вихідців з великих юрфірм .
«Думаю, що юристи продовжуватимуть йти в політику. В мене є чітке розуміння, що це триватиме. Ще дуже багато наших колег розійдуться по державних посадах. Буде посилюватись конкуренція та фріланс. Юристи будуть працювати самостійно, або організовуватимуть свої юрфірми», – прогнозує керуючий партнер Arzinger.
Також він зазначає, що існує теорія, що джерелом політичних негараздів є економіка, а не навпаки, тому якщо подивитись на те, що було раніше, на циклічність економіки, то можна побачити, що всім треба затягнути паски і подумати, як оптимізувати затрати.
«Антикризові заходи, які зараз приймаються, безперечно впливають на наш ринок. Ми розуміємо, що перша стаття затрат – це затрати на консультантів. Ми сподіваємося на реформи, які відбуваються у державі. Там дуже багато роботи передусім у нас великі надії на судову реформу», – заявив Т. Бондарєв. Ще одна тенденція на юридичному ринку – з нього йдуть міжнародні гравці.
Коли розходяться друзями
Минулого року важливою подією на ринку юрпослуг став вихід частини партнерів з ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» (далі – ВКП), які створили власну юрфірму AEQUO.
За словами партнера ВКП Андрія Стельмащука, в їхній фірмі процес виходу партнерів пройшов абсолютно безболісно як для тих, хто вийшов з партнерства, так і для тих, хто залишився. «Є ряд комунікаційних питань, які потрібно вирішити. Передусім необхідно повідомити колектив, що партнери покидають компанію, здійснити зовнішню комунікацію для колег на ринку. Дуже складне питання поділу клієнтів і проектів, над якими працювали, хоча сьогодні воно досить просто вирішується. Відповідно важлива і комунікація з клієнтами – повідомлення від партнерів, які пішли, і від тих, які залишились про зміни, які відбуваються», – зазначив А. Стельмащук.
Водночас він вважає, що питання партнерства (приєднання і виходу з партнерства) в Україні може суттєво відрізнятися від того ринку, який ми бачимо в Великобританії, наприклад, чи в США.
«Український юридичний ринок досить молодий і динамічно розвивається. У багатьох фірм-засновників, які переживають процеси приєднання і виходу партнерів, як правило, партнери-засновники досі практикують і ця особливість веде до певного емоційного навантаження на ті процеси, які відбуваються у партнерстві, пов’язані і з приєднанням, і з виходом партнерів. Якщо брати нашу модель партнерства, то майже всі партнери, які були до 2014 р., прийшли на фірму як студенти. Було лише декілька винятків, коли партнерами ставали люди, які вже мали досвід роботи в інших фірмах до того, як прийшли в ВКП. Тому для партнерів-засновників процес виховування партнерів і подальшого виходу в нове партнерство має велику складову особистого, емоційного», – пояснив партнер ВКП.
Якщо говорити про фінанси то, за словами А. Стельмащука, тут необхідно дивитися у комплексі, оскільки питання виходу з партнерства тісно пов’язане з приєднанням до партнерства і тих умов, на яких партнери приєднувалися до юрфірми. «Враховуючи нашу модель і філософію розвитку партнерства, до нас партнери приходять зі студентської лавки і не роблять фінансових внесків, щоб стати партнером. Відповідно, коли партнери, які були вирощені ВКП виходять із партнерства, ми розуміємо, що у них немає ніяких претензій щодо отримання чогось іншого, крім того, прибутку, який вони заробили спільно з іншими партнерами у фірмі. На мій погляд, який розділяють і партнери ВКП, вихід з партнерства – це нормальне явище. На наш погляд, це свідчить про зрілість тих партнерів, з якими ми тривалий час разом робили спільну справу», – зазначив А. Стельмащук.
Анна Бабич, партнер ЮФ AEQUO, розповіла про досвід створення нової фірми партнерами, які вийшли з ВКП. За її словами, партнери ЮФ AEQUO, в процесі погодження партнерської угоди. За словами А. Бабич, незважаючи на те, що всі партнери давно знайомі, зараз розпочався новий етап притирання між партнерами. Є лідерство партнерів з відповідних напрямів – з розвитку бізнесу, HR тощо.
Керуючий партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна Сергій Свириба, з огляду на свій досвід, зазначив, що в його юридичній практиці було близько 60 партнерів. «Партнери приходили, йшли. Найголовніша проблема, коли партнери не домовляються з самого початку. Вихід – це рутинна річ. Хтось йде в політику, хтось – на держслужбу, хтось робить свій бізнес. Якщо в людей є домовленість з самого початку, який алгоритм дій (найголовніше – це фінанси), то в більшості випадків є абсолютно нормальним розійтись, і колишні партнери навіть продовжують зберігати чудові відносини. У моїй практиці був лише один випадок, коли чинна угода не була дотримана партнером, який покидав компанію, що не дозволило далі продовжувати відносини», – зазначив С. Свириба.
Народний депутат України Сергій Власенко, який є колишнім партнером юрфірми, згадав, що за свою юридичну кар’єру пройшов один некоректний вихід з партнерства, а в одному випадку був коректний вихід і перехід на держслужбу. «Звичайно, важливо мати домовленості до виходу і краще всього їх дотримуватися, хоча бувають різні випадки. Мені здається, що вирішити проблему можна набагато простіше – вибирати партнером не просто особу яка буде максимально ефективна для компанії, а особу, яка бачить розвиток компанії так, як і інші партнери, і розділяє базові принципи партнерства та розвитку компанії. Тоді легко буде розходитись навіть, якщо у вас немає писаних документів. Хоча, звичайно, бувають різні варіанти. Тим більше, що при виході інтереси кардинально відрізняються. У того, хто йде один інтерес, а в тих, хто залишається – зовсім інший.
Водночас Д. Бугай заявив, що будь-які питання: фінансові, взаємовідносин, ранжування партнерів, можна винести в окрему партнерську угоду, яка матиме статус юридичного документа.
«Якщо статут – публічний документ, то партнерська угода може бути конфіденційна. Якщо партнери довіряють один одному, то немає необхідності регулювати відносини за допомогою такого документа», – вважає президент АПУ.
Олексій Дідковський, керуючий партнер ЮФ «Астерс», вважає, що співвідношення 4-5 юристів на партнера – це оптимальна цифра, щоб партнер міг розуміти і бути в курсі тих проектів, які ведуться. Щодо того, як юристу стати партнером, то, на думку О. Дідковського, передусім юрист має бути цінним для фірми і тоді в нього є шанс стати партнером. «Ми маємо чітко розуміти, в чому цінність юриста, і які наслідки будуть, коли він піде з компанії. Пробуючи різні варіанти, ми для себе прийняли рішення, що швидше, за рідкими винятками, в нашій фірми приживаються тільки партнери, вирощені всередині фірми», – заявив керуючий партнер ЮФ «Астерс».
За його словами в Україні така ситуація, що якщо партнера брати зі сторони, то він може не вписатись у колектив. Тому компанія прийняла рішення, що краще партнерів вирощувати всередині. Водночас О. Дідковський вважає, що всі партнери різні, і він розуміє, що їх не потрібно робити однаковими, просто треба використовувати їх сильні сторони на благо фірми.
Європейський досвід
Сергій Островський, партнер Ashurst зазначив, що за англійським правом, згідно із Законом про партнерство 1890 року, в принципі будь-який партнер в звичайному партнерстві має всі повноваження виступати від імені партнерства і зобов’язання, які індивідуальний партнер бере від імені партнерства, накладає зобов’язання на всіх партнерів. Тобто відбувається певна кругова порука, до того ж ризикована.
Цікаво, що на початку двохтисячних, коли було прийнято новий закон про партнерство з обмеженою відповідальністю, чого раніше не було, тим не менше основний принцип не був скасований і зберігся до сьогодні. Отже, навіть у партнерстві з обмеженою відповідальністю як, наприклад, в Linklaters, Freshfields, Allen&Overy, будь-який партнер теоретично володіє всіма повноваженнями брати зобов’язання від імені партнерства.
«Юридичні фірми стають все більше схожі на публічні компанії, їхня структура все більше нагадує корпорації. Менеджмент таких юрфірм все більше нагадує раду директорів компанії», – зазначив С. Островський.
Водночас він розповів, як у його фірмі приймають рішення про відкриття нового офісу. Так, якщо якась практика вважає, що треба обов’язково відкрити офіс у відповідній юрисдикції з певних причин, то така ініціатива може йти від будь-кого і є надія, що вона буде почута. Далі це питання виноситься на розгляд, а кінцеве рішення приймає керуючий партнер, який повинен отримати згоду ради партнерів.