19 листопада 2018, 10:58

Судова трансформація: що було, що тепер і що далі?

Вже завершується рік, як почав свою роботу новий Верховний Суд і нові процесуальні кодекси, тож саме час підбивати підсумки, робити прогнози та думати про плани на майбутнє. Що змінилося, як змінилося, що ще потрібно змінювати – все це експерти обговорили на VII Судовому форумі на тему: «Судова система: глобальна та національна трансформація».

IMG_1259

Захід проводився протягом двох днів 15-16 листопада 2018 р. Асоціацією правників України спільно з Проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» та Проектом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні».

Діджитал у суді

В перший день форуму основна увага приділялася впливу інформаційних технологій на судову систему та вірогідності впровадження електронного суду. До речі, опитування, проведене організаторами серед учасників форуму, кількість яких наблизилася до 400 осіб, показало, що більшість вважає перехід до повністю автоматизованого судового процесу можливим лише у простих справах.

Прогнози прогнозами, але обговорити є що. На заході зі своєю доповіддю виступив Джин Хо Вердоншот, фахівець з legal tech та інновацій у сфері правосуддя Justice Leadership Group, автор платформи Dutch Rechtwijzer. Він розповів про створення першої он-лайн платформи вирішення спорів фізичних осіб, про досвід інших країн, де подібні практики вже реалізовані (Туреччина, Пакистан), а також країн, які до цього наближаються. Доповідач відзначив досвід вирішення спорів на таких онлайн-платформах як Alibaba Group та Ebay, де щорічно вирішується 360 млн і 60 млн спорів відповідно. Джин Хо Вердоншот сумнівається в якості такого вирішення, але зважаючи на те, що 80% цих спорів вирішується без будь-якого людського втручання, цей досвід є цікавим.

Микита Полатайко, керівник ІТ-практики AEQUO, продовжив тему впровадження інновацій в систему правосуддя та надав основні поради, як готуватися до змін, яких неможливо уникнути. За його словами, потрібно бути готовими щось змінювати; своєчасно впроваджувати ці зміни, а не чекати, коли технології дозволять обійти всі позитивні нововведення; бути гнучкими та виправляти помилки впровадження нових систем; не натискати на зручність комунікації, технології використовуються не лише для цього; думати наперед, а не постфактум; ефективно використовувати ресурси; вирішувати реальні проблеми, а не впроваджувати інновації заради інновацій.

Натомість Іван Городиський, партнер ЮФ Dexis Partners, директор Школи права Українського католицького університету, наголошує, що інновації у правосудді – це не панацея, адже технології не зможуть вирішити ті проблеми, які не змогли вирішити люди. «У Нідерландах, Німеччині, Канаді access to justice сприймається як спрощення доступу до правосуддя, забезпечення ефективності його здійснення, а у нас – як підвищення доступу до справедливості як явища. Ні, так це не працює, це домашнє завдання нашої системи правосуддя», – висловив свою думку юрист.

IMG_1231

Під час другої сесії експерти торкнулися більш нагального і дуже болючого для багатьох юристів питання електронних доказів. За словами Олесі Дупляк, судді Господарського суду м. Києва, електронні докази подаються або в оригіналі, або в електронній формі, що засвічена ЕЦП чи в іншому передбаченому порядку. Пані Дупляк вбачає проблему в тому, що інший порядок не передбачається, а ЕЦП мають не всі учасники процесу. Отже, щоб посвідчувати нотаріально роздруківки із сайту законом, це має бути передбачено, інакше лише частина суддів сприйматиме цей доказ як належний, а інші – ні.

Натомість Микита Нуралін, адвокат VB PARTNERS, впевнений, що наразі є всі можливості для використання електронних доказів, для їх оцінки та дослідження судом. Однак новації в ІТ-сфері слабо сприймаються як практикуючими юристами, так і сторонами судового процесу. Пан Нуралін не вбачає проблеми у відсутності ЕЦП, оскільки це питання, на прикладі ПриватБанку, вирішується за 5 хвилин. Проблемою є те, що можна вважати оригіналом доказів. Наприклад, якщо відеозапис транслюється з відеореєстратора на хмарне сховище, де буде оригінал: на відеореєстраторі чи на хмарному сховищі?

Окремо доповідач зупинився на електронних документах, оскільки вони можуть мати множинність оригіналу, адже після того як документ підписується ЕЦП, всі його копії вважаються оригіналами: «Наприклад, будь-яка копія договорів, які підписані обома сторонами за допомогою ЕЦП, є оригіналом і можуть подаватися та вказуватися в суді як оригінал електронного доказу».

Була, є і буде: судова реформа в Україні

Другий день форуму стосувався проведення судової реформи. «Цей форум є чудовою платформою для обговорення того, чого ви досягли, що ви маєте зараз, що ще потрібно зробити, щоб завершити судову реформу», – зазначив під час відкриття другого дня заходу Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні.

Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи при Президентові України, окреслив основні досягнення проведеної судової реформи. Зокрема, зміни до Конституції України, законів про судоустрій та статус суддів, про вищу раду правосуддя, про конституційний суд; три нових процесуальних кодекси, які стосуються господарського, цивільного та адміністративного судочинства; два закони, які стосуються виконавчого провадження; законопроект про адвокатуру, який вже внесений Президентом на розгляд ВРУ.

IMG_1535

«Всі ці закони – це лише проект тієї будівлі системи правосуддя, яку ми хочемо збудувати. Ця будівля зараз у процесі побудови, тому говорити про якісь результати судової реформи можна лише умовно», – наголосив пан Філатов.

Порівнюючи систему правосуддя з будівлею, Олексій Філатов відзначив, що якість побудови залежатиме не від проекту, а від «будівельних матеріалів», тобто від реалізації всіх цих змін громадянами.

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, розповів про основні кадрові проекти ВККСУ у 2018 р., серед яких: кваліфікаційне оцінювання 5700 діючих суддів; добір кандидатів на посади суддів місцевих судів; конкурс до IP-суду; другий конкурс до Верховного суду; конкурс до Антикорупційного суду.

Про результати діяльності Верховного Суду розповіла Валентина Данішевська, голова Верховного Суду: «Цей рік ВС працював у неповному складі, що становить приблизно 60% від повного складу. Протягом року ми виконували два основні завдання: працювали як новий Верховний суд за новими правилами, розглядаючи справи, які вже дійшли до ВС, а також розглядаємо залишок справ, що не був розглянутий вищими судами та ВСУ. Виявилося, що цей залишок майже такий же, як і кількість нових справ».

Проте пані Данішевська наголосила, що очікування щодо вирішення усього залишку спорів протягом 2-х років від початку діяльності нового ВС справдяться, адже вже з першого кварталу наступного року відбудеться поповнення лави суддів ВС, а також почнуть працювати на повну касаційні фільтри, які відсіюватимуть велику кількість малозначних справ. Отже, цілком ймовірно, що через рік ефективність значно підвищиться.

IMG_1538

Також цікавим є питанням комунікації Верховного Суду з Європейським судом з прав людини стосовно можливості звернення за консультаційними висновками. Хоча суб’єктом звернення є Верховний Суд, однак залишається питання щодо процедури такого звернення, а також хто саме всередині Верховного Суду може ініціювати таке звернення. У ВРУ наразі є два законопроекти, в одному з яких пропонується, щоб ініціатором була Велика Палата, а в іншому – кожен з касаційних судів. «Якщо з виключною правовою проблемою касаційні суди мають звертатися до Великої Палати, де функція ВП полягає у розв’язанні цього питання, то якщо вже і вона не може вирішити цю проблему та потребує консультацій ЄСПЛ, я думаю, що саме вона має оформити та написати це звернення», – зробила висновок пані Данішевська.

За її словами, на сьогодні до ЄСПЛ за консультативним висновком зверталася лише одна країна – Франція (щодо деталей легалізації дітей, які народилися в інших країнах за допомогою сурогатного материнства). Звичайно, добре, що є підтримка з боку колег з Європи, але більшість проблем можна і потрібно вирішувати всередині країни.

Про те, чим зараз займається Вища рада правосуддя, поділився Ігор Бенедисюк, голова Вищої ради правосуддя, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, член Конституційної комісії: «За весь час діяльності Вищої ради правосуддя ми не лише тричі змінювали свій процес з прийняттям нових законів, але й постійно отримуємо якісь нові повноваження. Майже місяць тому ми отримали повноваження від Президента України щодо переведення суддів. Ми тільки почали займатися цими процедурами та зрозуміли, що необхідність належної координації всіх органів влади відчувається як ніколи».

IMG_1432

Водночас на черзі процес створення нових окружних судів, кількісний склад яких ще не затверджений, а також розробка та впровадження єдиної судової інформаційної системи, яка має допомогти запуску цих судів і полегшити сторонам процес звернення до суду. «Для мене також важливо, щоб у цій системі був блок, який полегшить роботу суддів, щоб йому було комфортно користуватися цим програмним продуктом. Там має бути можливість писати судові рішення, щоб туди автоматично підтягувалася судова практика, яку помічникам не потрібно було б постійно моніторити та витрачати на це час. Сьогодні інноваційні технології дозволяють це зробити, потрібно лише дати цей «чарівний пендель» розробникам у формі правильного технічного завдання», – зазначив пан Бенедисюк.

Підсумовуючи, Анна Огренчук, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер Юридичної групи LCF, зазначила, що в юридичному середовищі реформа оцінюється позитивно, але проблемою залишаються пересічні громадяни, серед яких лише 16% знають про позитивні та негативні аспекти судової реформи, яка зараз відбувається. «Наш обов’язок – доводити до відома громадянського суспільства те, про що ми тут говоримо», – наголосила експерт.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати