Популярні матеріали

17 березня 2018, 8:00

Судова реформа: перші підсумки

16.03.2018 р., за три місяці після набуття чинності змін до процесуальних кодексів і початку роботи Верховного Суду, Асоціація адвокатів України за підтримки юридичних компаній провели І судовий форум ААУ. Олександра Павленко, адвокат, керуючий партнер Pavlenko Legal Group, член правління ААУ, підкреслила, що ідеєю цього форуму було саме підбиття перших підсумків роботи ВС та застосування оновлених процесуальних кодексів.

судовий форум ААУ

Здобутки та прорахунки судової реформи

В першій панелі форуму увага була зосереджена не лише на тематиці судової реформи, але й на багатогранності професійного досвіду учасників. Олег Маліневський, адвокат, партнер EQUITY, Голова Комітету ААУ з судової практики, наголосив: «Судова реформа змінює не тільки долю держави, але й юридичні долі. Багато хто намагався скористатися цим вікном можливостей, які надала судова реформа в плані зміни власної професії. Кожен переосмислив, чи готовий він бути суддею, чи хоче він бути адвокатом, чи перейти в іншу діяльність. Першу панель представляли люди, які зробили свій свідомий вибір».

Першим зі своєю доповіддю виступив Георгій Логвинський, народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Пан Логвинський називає однією з-поміж все ще не врегульованих проблем, питання виконання рішень Європейського суду з прав людини на території України, та пропонує таке її вирішення: «Ми підготували законодавчі акти, які чітко визначають місце для Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ, а саме зміни до закону про виконання цих рішень, які на сьогодні визначаються як джерело права, а ми пропонуємо визначати їх як тлумачення норм Конвенції, що буде її неодмінною частиною і виконуватиметься в порядку щодо міжнародних угод».

Натомість Антон Лосєв, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «ЛНМ», наголошує на тому, що наразі ідея створення єдиної судової практики поки що не втілюється у життя. «Щодо одних і тих самих питань вже пішли різні рішення, тому знову повторюється ситуація, яка була до того, коли одне питання могло бути врегульоване двома-трьома способами. Тоді адвокати, коли йшли в суд чи оцінювали перспективність такої справи, говорили: «Ну, до кого попаде», – іронізує пан Лосєв.

Не погоджується з критикою процесуальних кодексів щодо їх занадто швидкого прийняття та наявності в них багатьох суперечностей, оціночних суджень, ризиків Дмитро Луспеник, секретар Пленуму ВС, к.ю.н., доцент: «Ці кодекси не були прийняті поспіхом, вони готувалися понад 3 роки та були вже майже готові, коли прийняли ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», а зміни в системі судоустрою викликали зміни в кодексах».

Позитивну синергію від співпраці у Верховному Суді представників різних світоглядів відзначили також Олександра Яновська, д.ю.н., професор, суддя Великої Палати ВС, та Ганна Вронська, суддя ВС, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного Господарського Суду в складі ВС.

Підбиваючи підсумки першої панелі, пан Маліневський визначив такі основні здобутки та прорахунки судової реформи.

Здобутки:

  • відкритість суддівської професії, оскільки прийшли люди з різним професійним досвідом і світосприйняттям;
  • монополія адвокатури має підвищити стандарти представництва;
  • впровадження нових технологій та становлення електронного суду.

Прорахунки:

  • підвішеність переходу – незрозумілі часові межі для судової реформи, через що суспільство перебуває у постійній напрузі та очікуванні нових реформ;
  • процесуальні міни від старих кодексів;
  • гіпертрофоване сприйняття громадськістю своєї участі без будь-якої відповідальності.

 Найголовніше, які є очікування на майбутнє вже після проведеної судової реформи:

  • посилення адвокатури, що має відбутися з прийняттям нового закону про адвокатуру та адвокатську діяльність, яке проявиться щонайменше у додаткових гарантіях адвокатської діяльності;
  • оновлення процедур банкрутства;
  • збільшення суспільної підтримки, що буде можливе за умови, коли всі об’єднаються задля правильної інформаційної політики та зменшення напруги з суддів.

 Перший досвід застосування процесуальних новел

Цікавою виявилася дискусія під час другої панелі. З одного боку, експерти розповідали про ті проблеми, з якими вони зіштовхнулися під час застосування оновлених кодексів; з іншого боку, були запрошені судді, які вже коментували своє бачення вирішення таких проблем.

Про зустрічне забезпечення, де новелою є не інститут, а його детальне врегулювання, розповів Олександр Шкелебей, керуючий партнер ESQUIRES, наголошуючи на проблемі обґрунтування співмірності такого зустрічного забезпечення. Вікторія Кицюк, суддя Солом’янського районного суду м.Києва, з цього приводу зазначила, що новела спрямована на те, щоб позивач став добросовісним, тобто це має запобігти зловживанням саме з боку позивачів.

Наступною темою для обговорення були новели стосовно доказів і доказування, а також свідків у господарському процесі. У своїй доповіді з цього приводу Олег Громовий, керуючий партнер GENTLS Law firm, звернув увагу на електронні докази, а саме електронні документи, веб-сайти, текстові, мультимедійні й голосові повідомлення, мета дані та бази даних.

У випадках, коли потрібно підтвердити достовірність таких файлів (наприклад, скріншотів у роздрукованому вигляді), пан Громовий пропонує подати клопотання до суду з метою встановлення достовірності таких даних судом.

Володимир Ващенко, адвокат, партнер компанії VB PARTNERS, зробив акцент на проблемах доказування та реалізації на практиці нових процесуальних можливостей на прикладі кейсу, коли акціонера не впускають на Загальні збори. В такій ситуації потрібно довести, що таке недопущення є підставою для скасування рішення Загальних зборів, проте докази, які збиралися на момент виникнення такої ситуації, не були взяті до уваги ні за старим, ні за новим законодавством, тому результат можна визначити все ще невтішним.

Також одним з цікавих моментів є спрощення провадження в адміністративному судочинстві. Чи є це оптимізацією форми, чи обмеженням процесуальних прав аналізував Андрій Гвоздецький, юрист, радник компанії ADER HABER. За висновком пана Гвоздецького, такий механізм буде обмежувати процесуальні права, поки не будуть додержані такі умови:

  • потрібно напрацювати практику за кодексами;
  • якісне судочинство без багатогранних розумінь;
  • представники, які забезпечуватимуть належний розгляд справ і сприятимуть суду.

Тетяна Васильченко, к.ю.н., cуддя Господарського суду м.Києва, з цього приводу зазначила, що спершу судді також з підозрою ставилися до спрощеного провадження, проте зараз всі справи, які відповідають критеріям, вже відправляються на спрощене провадження. Водночас важливим моментом, на якому наголосила пані Васильченко, є те, що всі процесуальні дії мають бути вчинені, а клопотання подані протягом 30 днів або до початку судового засідання. Зволікання сторін є найбільш поширеною помилкою.

Достатньо новим і дискусійним є питання вирішення спорів за участю судді. Про те, що це таке, розповіла Лариса Зуєва, суддя-спікер Одеського апеляційного адміністративного суду. «Ви приходите до судді зі своїм клієнтом і маєте можливість проводити як спільну нараду (тобто ви, суддя, інша сторона), так і окремі наради (окремо з суддею та своїм клієнтом обговорювати ситуацію у вашій справі). Така процедура прописана в усіх процесуальних кодексах, окрім кримінального, та передбачає, що до початку розгляду справи по суті сторона має право заявити клопотання про проведення такої процедури. Якщо інша сторона погоджується, суд зупиняє провадження у справі та виносить ухвалу. Починається така процедура, що триває місяць. Внаслідок такої процедури сторони домовляються і постановляється ухвала про закриття провадження у справі у зв’язку з примиренням сторін. Якщо сторони не домовилися, провадження у справі поновлюється і справа передається на розгляд іншому судді», – розповідає пані Зуєва.

Однак, за її словами, не варто плутати судову медіацію з вирішенням спорів за участю судді, оскільки це різні альтернативні способи вирішення спору, в якому медіатором може бути навіть особа без юридичної освіти. За результатами цього процесу буде лише угода між двома особами. Якщо в судовому порядку досягається так угода, то суд постановляє ухвалу, яка є виконавчим документом. Елла Катаєва, суддя, в.о. Одеського окружного адміністративного суду, також наголошує на позитивних моментах такого вирішення спору, де жодна сторона не буде почуватися переможеною.

Проте виникають певні сумніви стосовно того, чи не почнуть сторони зловживати таким механізмом задля подовження строків і відводу судді.

Прогнози на майбутнє

Звичайно, як завжди, є представники песимістичних прогнозів на майбутнє і більш-менш оптимістичних. Ярослав Зейкан, партнер EQUITY, достатньо скептично налаштований, зокрема стосовно прискорення судових процесів. Водночас Григорій Трипульський, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Law Firm «De-Jure», у найближчому майбутньому бачить розвиток електронного суду, де всі адвокати та клієнти будуть зареєстровані в електронній системі, через яку всі зможуть надсилати матеріали до суду, де розгляд судової справи буде можливий у форматі відеоконференції, де більше не буде черг та очікувань, а працювати можна буде з дому чи будь-якого місця на планеті, де є інтернет. Мрія це чи реальність – дізнаємося через кілька років.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати