Популярні матеріали

23 лютого 2018, 10:00

Суддівський інсайт: чого очікують самі судді Верховного Суду?

Однією з головних цілей судової реформи є відновлення довіри до системи правосуддя, оскільки, як демонструють результати опитувань проекту «Відкритий Суд» до проведення самої реформи, недовіра населення до судової системи складала 63%. Це свідчить про те, що окрім реформування і змін до процесуальних кодексів, потрібно ще налагодити діалог між представниками суддівського корпусу та тими, хто захищає інтереси в суді, щоб дійсно розуміти, які є проблеми і виклики сьогодення та як їх, власне, вирішити.

Суддівський інсайт

В рамках комунікаційної стратегії було створено новий сайт для Верховного Суду, який ще не запрацював в повній мірі, але є, й також сторінка у фейсбуці, де висвічується ключова інформація стосовно діяльності ВС. Разом з цим, в рамках цієї ж стратегії організовуються зустрічі з суддями ВС, на яких вони привідкривають завісу щодо реалізації судової реформи у діяльності ВС. Одна з таких зустрічей відбулась сьогодні, 22 лютого 2018 року, на якій Ганна Вронська, Суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та Юрій Чумак, Суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, поділились своїм першим досвідом та баченням сьогоднішньої ситуації. Платформою для обговорення в рамках даного заходу виступила Американська торговельна палата в Україні.

Нова структура – нова логіка

Окрім реформування системи органів, важливим кроком є зміна ідеологічних підходів до вирішення справи. Судді зазначають, що потрібно враховувати потреби бізнесу щодо зрозумілості й стабільності правозастосування, щоб можна було спланувати свою підприємницьку діяльність, а також швидкості й справедливості судового розгляду, щоб оперативно вирішити проблему, коли вона вже виникла. З цією метою, як зазначає пані Вронська, були розроблені рекомендації, як може Верховний Суд змінити свою структуру судових рішень. Це була спроба наблизити викладення судового рішення до рішень ЄСПЛ. Хоча ці рекомендації є й не обов’язковими, і кожен суддя має на власний розсуд вирішувати, за якою формою писати відповідне рішення.

Однією з переваг такої форми є структурований виклад інформації. Основним маркером, щоб зрозуміти, що таке рішення написане за новою формою, є те, що всі абзаци пронумеровані, а тому зручно посилатись на певний абзац.

Пані Вронська виділяє такі структурні елементи нової форми:

-  Вступну частину, яка не дуже відрізняється по своїй суті від старої форми;

-  Аргументи сторін, які були викладені у судах першої та апеляційної інстанції;

-  Фактичні обставини справи, що були встановлені судами першої та апеляційної інстанції;

-  Цитування норм права, які застосовуються у справі;

- Позиції Верховного суду, що містять найбільш грунтовний аналіз, оскільки тут зазначається, чому приймається до уваги той чи інший аргумент;

-  Правову позицію, якщо вона містить новий підхід у правозастосуванні;

-  Результативну частину.

«Така форма більш відповідає запитам суспільства, коли зрозуміло чому суд приймає те, чи інше рішення», - зазначає пані Вронська.

Разом з цим, за словами пані Вронської, суд очікує що відповідно до такої структури сторони і почнуть писати свої касаційні скарги. «Це буде дуже корисно, якщо правники будуть викладати фактичні обставини справи, які були встановлені в судах, а потім свою правову позицію – чому вони вважають, що матеріальне або процесуальне право було неправильно застосовано. Тоді буде та синергія, яка дасть ривок у покращенні якості судових рішень», - наголошує пані Вронська.

7286f669610dbdcc182987a83bec8257

Окрім цього пан Чумак називає два основні критерії, які викладені в статті 315 ГПК, і якими суддя Верховного Суду має керуватися при розгляді касаційної скарги, а саме:

-  прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу;

-  погодження або не погодження з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції.

Важливим моментом в цьому контексті є також швидкість розгляду. Ідеально, на думку суддів, якщо сторона на судовому засіданні може за дві хвилини чітко та аргументовано пояснити, яким чином право було порушене, її правова позиція з цього приводу та який спосіб потрібно обрати, щоб можна було це порушене право захистити.  Так, пані Вронська наголошує, що приблизно у 30% випадків аргументований виступ в суді змінював позицію суддів, яку вони мали при підготовці до розгляду справи.

Велика Палата – не панацея

Досить багато питань виникає стосовно розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду. Нагадаємо, що Велика Палата розглядає справи, які надходять:

1)  від учасників судового процесу:

-   про перегляд судових рішень за виключними обставинами (після рішень ЄСПЛ);

-   про апеляційний перегляд рішень КАС, ухвалених як судом першої інстанції;

-   про перегляд рішень ВРП, ухвалених за результатом розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати;

-   про перегляд за нововиявленими обставинами за заявами, поданими до ВСУ та не розглянутими до 15.12.2017 року.

2) від касаційних судів у випадках:

-   складних правових проблем;

-   конфлікті юрисдикцій;

-   відступу від існуючого правового висновку.

Найбільший інтерес з цього переліку викликають відступ від існуючих правових висновків та конфлікт юрисдикцій. Щодо першого, то мається на увазі перегляд зокрема правових позицій колишнього Верховного Суду України. Так, пан Чумак з цього приводу зазначає: «ВС має керуватись позиціями ВСУ, але якщо він бачить необхідність відступлення від цієї позиції, то справа передається на Велику Палату для вирішення цих питань. Так само, якщо вже вже буде правова позиція самого Верховного Суду, але завдяки переконливості адвоката чи впевненості колегії суддів, що правову позицію треба переглянути, це також може бути підставою для передачі справи на Велику Палату. Це не вищестояща інстанція. Це паралельний розгляд справи, за якого касаційний розгляд не відбувається, а Велика Палата вже ухвалює остаточне рішення».

На підводних каменях, які виникають якщо сторони посилаються на конфлікт юрисдицій, акцентує увагу пані Вронська: «Важливо розуміти, що якщо сторона посилається на різну юрисдикційну підсудність справи - це автоматична передача справи на Велику Палату. І інколи сторони починають цим трохи зловживати, хоча всі розраховують на сумлінну поведінку учасників справи. В Касаційному господарському суді працюють люди, які спеціалізуються на господарських справах. В Великій Палаті таких тільки чотири. І якщо сторона думає, що вона передасть справу на Велику Палату і та буде вирішувати справу на її користь, то треба зважати, що у Великій Палаті є і представники кримінального, цивільного і адміністративного касаційних судів, тому їм складніше враховувати всі особливості вузькоспеціалізованих правовідносин». Тому пані Вронська закликає не зловживати своїми правами, щоб не ускладнювати собі життя.

Що далі?

Важливим питанням, яке виникає у правників, це поява узагальнень ВС. Так, пан Чумак зазначає, що, в першу чергу, важливо зробити узагальнення по процесуальним питанням, щоб суди першої, другої інстанції розуміли також деякі питання. Але це прийде з часом, коли перші справи за новими кодексами пройдуть від першої до касаційної інстанції. Разом з цим, пані Вронська наголошує: «Так, з’явилися нові процесуальні кодекси, нове законодавство, і всі очікують вказівок від Верховного суду. Проте наразі є така тенденція, що вказівок не буде. Ми не будемо писати роз’яснення, ми не будемо давати інформаційні листи. Можливо ближче до кінця року буде пленум, який узагальнить застосування процесуальних норм. Але Верховний Суд буде відходити від того радянського менталітету, коли вища інстанція повинна давати вказівки, а нижча їх виконувати».

Ще одним моментом, на якому наголошують увагу судді, є те, що важливішим тепер буде етап проходження справи у першій та апеляційній інстанціях і зосереджувати всі сили потрібно там. «Помилковою є позиція, що можна проігнорувати першу інстанцію, апеляцію, і в касації щось довести. Тут важлива кропітка робота адвокатів саме в судах першої та апеляційної інстанції, а ВС має лише виправляти помилки. З новими касаційними фільтрами не кожна справа буде доходити до ВС, і це треба розуміти, коли ви плануєте свою стратегію подання позову або захисту в першій інстанції. ВС також відходить від радянських позицій встановлення істин. Ви можете бути 100 раз праві, але, якщо ви не підготувались до процесу, та якщо ви не надали докази, вас не спасе те, що ви праві, якщо інша сторона буде працювати над своєю позицією», - зазначає пані Вронська.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати