Популярні матеріали

13 листопада 2017, 11:00

Що чекає на кримінальний процес України в майбутньому?

Кожного року в Україні відбувається чимало істотних змін, зокрема в законодавстві, які мають сприяти демократичному розвитку держави. Про те, чи дійсно всі ці зміни на краще, намагалися з’ясувати в рамках IV Всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу, яка була проведена Асоціацією правників України 9-10 листопада 2017 року за сприяння Ради Європи та уряду Данії. Так, відбулося багато цікавих дискусій з приводу прогнозів змін до Кримінального процесуального кодексу України, очікувань щодо нового Верховного Суду, розгляду стану реформи кримінальної юстиції, діяльності нових процесуальних інституцій та інших практичних питань.

IMG_2681

Що ж до останніх змін до КПК для висловлення своїх спостережень, очікувань та сподівань були запрошені представники усіх трьох корпусів: адвокатури, прокуратури і суддівського корпусу. Першим виступив зі своїм баченням позитивних і негативних моментів Денис Бугай, адвокат, партнер VB PARTNERS, Президент АПУ.

На його думку, позитивним для адвокатів є те, що орган слідства буде змушений звертатися з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження безпосередньо за місцем реєстрації цього органу. Також безумовним плюсом доповідач називає в законопроектах, які запропонували у ВРУ, обов’язок допуску адвоката незалежно від стадії слідчих дій. Питання встановлення строків розслідування є і позитивним, і сумнівним одночасно, оскільки вбачається певна незрозумілість, як само це буде застосовуватись.

Проте Д. Бугай зазначає, що ще не вистачає деталізації закріплення принципу змагальності. Тобто ті пропозиції, які вносять до КПК, ще не задовольняють ні очікування клієнтів, ні адвокатів, тому й надалі будуть вноситись пропозиції  щодо деталізації певних аспектів права на захист.

Натомість Микола Подоляк, прокурор Управління підтримання державного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України, звертає увагу на долю правових висновків ВСУ і як буде враховуватись судова практика за попередні двадцять шість років. Разом з цим постає питання відмінності у ідеологічних підходах щодо підтримання прокуратурою державного, чи все ж таки публічного обвинувачення у суді, оскільки це дещо зміщує акценти. Так прокурор має розуміти своє завдання захисту публічних інтересів, а не інтересів держави.

Представник суддівського корпусу, Вікторія Кицюк, суддя Солом’янського районного суду міста Києва, у своїй презентації детально прокоментувала як може модернізуватись КПК в розрізі всіх істотних змін щодо заходів забезпечення кримінального провадження, строків досудового розслідування, участі адвоката при здійсненні слідчих дій, а також призначення експертиз.

Для обговорення не менш актуальної сьогодні теми формування нового Верховного Суду були запрошені новопризначені на посади суддів Верховного Суду у Касаційний кримінальний суд  Станіслав Кравченко, Надія Стефанів, Валентина Щепоткіна та Олександра Яновська. Вони розповіли про те, яким чином відбувався конкурс, які були перешкоди на їх шляху, та які цілі необхідно досягнути новому Верховному Суду.

Так пані Яновська, говорячи про мету проходження до Верховного Суду, наголошує на тому, що місія змінити те, що нам не подобається, має ключове значення. Разом з цим Станіслав Кравченко підкреслює, що коли починався процес відбору, ніхто не розраховував, що це буде так довго і складно. «Найважче було дочекатись результатів», - розповідає В. Щепоткіна.

Відповідаючи на питання, яка роль Верховного Суду в системі судів, В. Щепоткіна зазначила, робота суду касаційної інстанції не може бути ефективною без ефективної роботи судів першої та апеляційної інстанції, тому функцією будь-якого вищестоящого суду є саме допомога судам нижчого рівня. Також перемогою верховенства права в кримінальному процесі Олександра Яновська називає ту ситуацію, коли захищені права людини, а саме: і потерпілого, і обвинуваченого, і держави, якщо завдана шкода державі.

На проблемних аспектах долі правових висновків наголошує С. Кравченко: «На сьогоднішній день насторожує те, що немає механізму забезпечення єдності судової практики. Як це можливо, щоб при схожих правовідносинах, ми отримували різні рішення? Проблеми очевидні, і на мій погляд, запропоновані зміни не дають можливості вирішити ці питання найближчим часом».

Другий день конференції розпочався з панельної дискусії, на якій експертами обговорювався стан реформи кримінальної юстиції загалом, чи є вже позитивні результати, та що потрібно зробити, щоб реформи були справжніми, системними і незворотними. Так Валерія Лутковська, що є Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, зазначає: «На сьогоднішній день система не є реформованою, і навіть при наявності достатньо позитивних положень КПК 2012 року, правоохоронна система підлаштувала практику застосування цього Кодексу під свої звички застосовувати попередній Кодекс».

Водночас Володимир Кривенко, заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, визначає головною проблемою реформування правоохоронних органів відсутність системного підходу. Також Віктор Шемчук, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, погоджується з тим, що проблемою є невизначеність, коли саме ці реформи мають завершитись. Тобто якою є кінцева мета цих реформ? «Ми живемо в процесі реформування багато років. Ми вже звикли до того, що будь-які зміни не змінюють саму систему.  Тому, говорячи про реформу, нам треба встановити наступні цілі: коли ми завершимо цю реформу, і що ми хочемо досягнути внаслідок цієї реформи».

Альгірдас Шемета, бізнес-омбудсмен, в той же час розповів, які ж саме проблеми виникають у відносинах бізнесу з правоохоронними органами. «Перше, з чим я мав справу в Україні, це тиск правоохоронних органів на бізнес. Зараз я бачу позитивні зміни, проте ще є до чого прагнути. Лише тісна співпраця може привести до змін в культурі взаємовідносин бізнесу з правоохоронними органами», - наголосив А. Шемета. Також до позитивних результатів В. Лутковська відносить те, що вдалося переконати прокуратуру в тому, що порушення права на захист таки відбувається, якщо перші слідчі дії стосовно особи проводяться без участі адвоката.

Щодо питання «PR розслідування» як елементу роботи «оновлених» правоохоронних органів та дотримання засад кримінального судочинства в таких розслідуваннях свою думку висловив Віктор Шевчук: «Ми настільки захопилися питаннями просування служби, або органу, або особи в цифровій мережі, що ігноруємо право іншої особи на приватне життя, на те, що ми можемо називати один одного злочинцем до рішення суду. Навіщо порушувати конституційні права особи, щодо якої ще не прийнято рішення? Це робиться насамперед для власного піару, а не для того, щоб досягнути якогось законного рішення».

IMG_2710

Наступна сесія стосувалася тактики захисту у справах з міжнародним елементом. Про заочне провадження у відповідних справах розповіла Оксана Дитинко, партнер Fomin&Partners. Продовжуючи цю тему, Денис Бугай розповів про засади діяльності Інтерполу та особливості процесу екстрадиції, та головне, що необхідно робити адвокату для визнання такої екстрадиції його клієнта недопустимою. Тобто які є підстави для відмови в екстрадиції та за допомогою чого це можна довести.

Досить нестандартною на теренах українського правового простору є тема виконання спеціальних завдань з використанням агента під прикриттям, яку розкрив на прикладах іноземного досвіду Полюга Валерій, детектив НАБУ. Він зауважив, що у всіх державах Європейського союзу проникнення агента під прикриттям відбувається в злочинні організації, де готуються або вже  здійснюються тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Про надання правової допомоги публічним іноземним компаніям в Україні, а також про особливості взаємодії та захисту таких компаній в кримінальних провадженнях, розповів Ігор Воронов, адвокат Sayenko Kharenko. Він наголошував на вразливості іноземних компаній та поділився тим, які превентивні заходи бажано прийняти для захисту таких клієнтів, та які ризики можуть виникнути.

Разом з тим Катерина Гупало, партнер Arzinger, за допомогою практичних кейсів розкрила особливості міжнародної правової допомоги в кримінальному процесі. «Зараз ми частіше і частіше спостерігаємо застосування даного механізму на практиці, і все інтенсивніше відбувається комунікація між правоохоронними органами різних держав. Багато йде неофіційного контакту, і таким чином відбувається отримання оперативної інформації. Звісно, така інформація не буде доказом, проте вона дасть можливість зрозуміти куди далі рухатись по процесу».

IMG_2783

В рамках сесії «Нові процесуальні інституції в дії» з досить болючою для всіх темою конфіскації виступив Віталій Касько, партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери». Він розповів про різницю застосування конфіскації як санкції, спеціальної конфіскації та цивільної конфіскації. Для конфіскації як санкції, як міри покарання за вчинення злочину, не має значення джерело походження майна, тобто конфіскується навіть те майно, що було набуте законним шляхом. Саме такий шлях застосування конфіскації є характерним для України.

Про те, яким шляхом можна досягти виправдувального вироку для свого клієнта, використовуючи недоліки діяльності правоохоронних органів, розповів Євгеній Солодко, керуючий партнер АГ «Солодко і партнери». Разом з тим в своїй доповіді Опанас Карлін, партнер ESQUIRES, визначив позитивні й негативні моменти об'єднання та виділення матеріалів кримінальних проваджень. Останню практику ЄСПЛ щодо окремих аспектів імплементації КПК проаналізував Джеремі Макбрайд, міжнародний консультант Ради Європи, баристер «Монктон Чемберз». Також Антон Янчук, голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в рамках цієї сесії розповів про особливості діяльності АРМА під впливом найкращих практик Європейського Союзу з управління активами.

Завершальна сесія  Конференції  була присвячена тематиці щодо механізмів захисту потерпілого. «На користь підозрюваного у кримінальному провадженні працюють як мінімум два принципи: презумпція невинуватості та право на захист. На користь потерпілого - тільки власна воля і професійний адвокат. Без належної правової допомоги адвоката, жертви кримінальних правопорушень, на жаль, мають мало шансів на успіх. Адже їм треба фактично самим здійснювати розслідування, збирати докази, проводити експертизи, запевняти слідчого та прокурора у необхідності притягнення опонента до відповідальності. Одним словом потерпілий в процесі один проти всіх», - коментує Володимир Рудниченко, керівник практики кримінального права МЮФ Integrites.

Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm, в своїй доповіді роз’яснив в чому полягає складність захисту прав потерпілих, які цілі, які є проблеми та шляхи їх вирішення. Більш детально про те, що є шкодою та чим керуються експерти при проведенні експертиз, розповів Олег Криволатов, завідувач сектора лабораторії економічних та товарознавчих досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В той же час Сергій Прокопенко, директор «Лабораторії комп’ютерної криміналістики», продовжуючи тему проведення експертиз, розповів про особливості саме проведення комп'ютерно-технічних експертиз та вказав на типові помилки при формуванні питань до експертизи. А про те, наскільки дієвим є використання обсягу прав потерпілого, коли його інтереси представляє адвокат в рамках кримінального провадження, доповів Тарас Пошиванюк, партнер ЮК EQUITY.

Отже, ми бачимо, що розвиток кримінального процесу України йде своїм непростим шляхом. Чи прийдуть ці реформи до логічного завершення, і чи запрацює ця система – це ще питання. Проте правники налаштовані доволі оптимістично. Повідомляється, що Асоціація правників України спільно з Радою Європи у найближчі пару місяців планують провести чотири широких обговорення змін до КПК із залученням представників суду, адвокатури, прокуратури, слідчих, детективів та ін, за результатами чого буде підготовлений публічний звіт для спрямування правників, що долучаються до питань кримінальної юстиції.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати