22 червня 2018, 19:12

Sell-out/squeeze-out: від теорії до практики

Минулого року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», відповідно до якого відбувається адаптація українського законодавства до норм європейського і вводиться процедура примусового викупу та примусового продажу часток міноритарних акціонерів (sell-out і squeeze-out).

IMG_5008

З цього приводу сьогодні, 22 червня 2018 р, відбулося розширене засідання судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, місцевих і апеляційних господарських судів разом з представниками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та самих розробників проекту цього закону.

На відкритті заходу Богдан Львов, Голова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, наголосив, що це чудова можливість почути як  в ідеалі мав би реалізовуватись закон від його розробників, оскільки на практиці вже підіймаються цікаві питання і судді дуже часто звертаються за певними неофіційними консультаціями, порадами. Разом з цим практика ВС виникне нескоро, в той час, коли суди першої та апеляційної інстанції як завжди є першопрохідцями.

Окрім цього Ганна Вронська, суддя Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного Господарського Cуду у складі Верховного Суду, додала: «Ми запросили суддів першої та апеляційної інстанції, щоб вони почули від розробників проекту, які ідеї закладалися в законопроект, що дійсно означає такі незвичні для нас sell-out і squeeze-out. Також ми запросили представника Комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якій вже проходять ці процедури, щоб дізнатись як визначається ціна, як комісія здійснює контроль над цими процедурами і т.д.».

Важливість судової практики в реалізації нових механізмів вбачає і Оляна Гордієнко, Директор з управління Європейського банку реконструкції і розвитку. «Судова практика в усіх країнах є невід’ємним елементом механізму squeeze-out і просто закону недостатньо. Тому що закон встановлює основні процедури, основні механізми, але як воно буде працювати на практиці, як воно працює зараз не завжди залежить від закону, а від судової практики і від тих обставин, в яких знаходиться країна, а саме фондовий ринок, інститут оцінки і т.д. Якщо машина погано їде, ви не перестаєте користуватися нею, ви здаєте її в ремонт. Я бачу суддівську роль саме в ремонті тих питань, які виникають на практиці. Наприклад, стосовно справедливості або ж конституційності таких механізмів як squeeze-out», - зазначила пані Гордієнко.

Процедурні моменти

Законодавчі засади і першу практику реалізації механізму розкрив Максим Лібанов, член НКЦПФР. За його словами, за цей рік пройшло близько 70-ти squeeze-out.Тобто в 70-ти компаніях акціонер або група акціонерів, які сукупно є власниками домінуючого контрольного пакету, скористалися своїм правом і подали до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій міноритарних акціонерів. Ця вимога є обов’язковою, тобто від міноритарного акціонера не вимагається жодних активних дій з акцептом такої вимоги. Тобто сама процедура, яка прописана в законі передбачає, що як тільки товариство отримує від домінуючого контрольного акціонера вимогу, то процедура запускається автоматично, хоча є певні дії, які має вчинити саме товариство, заявник - власник домінуючого пакету цієї публічної вимоги, але для міноритарного акціонера все відбувається автоматично.

Загальна процедура механізму squeeze-out, прописана в ст. 65-2 ЗУ «Про акціонерні товариства» і цей механізм є постійно діючим. Разом з цим сам закон запровадження механізму squeeze-out - №1983, що набув чинності минулого року, містить прикінцеві та перехідні положення, в яких є певна особлива процедура проведення squeeze-out, але вона обмежена в часі – 2 роки з моменту набуття чинності закону, тобто 4 червня 2019 року. Так, є 2 підстави, за якими власник домінуючого контрольного пакету акцій може використати своє право на squeeze-out:

Підстава 1: Описана в статті 65-2 – набуття права власності на домінуючий контрольний пакет, тобто коли відбувається активний рух акцій на первинному ринку і особа, яка не була власником домінуючого контрольного пакету, вчиняє правочин, внаслідок якого отримує додаткові акції у власність і стає власником домінуючого пакету;

Підстава 2: Приписана в п. 2 прикінцевих положень ЗУ № 1983 – протягом 2-х років в тих АТ, де станом на 04.06.2017 вже є особа, яка є власником домінуючого контрольного пакету, то до 03.06.2019 р. така особа може скористатися правом, наданим ст. 65-2. Для цього вона має зробити спеціальне повідомлення про намір скористатися правом на squeeze-out.

Sell-out

Якщо з приводу механізму squeeze-out є чимало дискусій, то sell-out часто обходять стороною. Цю несправедливість виправила Анна Бабич, партнер AEQUO Law Firm. «Sell-out є справедливим механізмом, бо коли говорять про обов’язковий викуп, забувають чомусь, що у міноритарія є так само право вимагати, щоб у нього викупили акції по ринковій ціні.  Це не є українським ноу-хау, це право міноритарного акціонера захистити себе у інший спосіб, якщо він не може впливати на те, як товариство здійснює свою діяльність. Тобто цей пакет акцій настільки малий, що він вже навіть не може прийняти рішення щодо виплати йому дивідендів, тоді він може вимагати, щоб його акції викупили», - стверджує пані Бабич.

А як це в ЄС?

За словами Анни Бабич, ці процедури не є новими в світі. «Тому коли кажуть, що в Україні через це не захищається право власності, це просто спекуляції. Є Європейська директива, яка ще в 2004 році визначила, що так правильно, тому європейські країни і Китай впровадили такі процедури на основі цієї Директиви. В 2012 році Єврокомісія зробила аналіз, чи мала ця Директива той ефект, задля якого вона встановлювалась, і за результатами цього звіту було виявлено, що все добре працює», - зазначає вона. Разом з цим потрібно розуміти, що Директива встановлює основні принципи, але сама специфіка залишається на вирішення національного законодавства. Тому специфіка в різних країнах відрізняється.

Водночас Микола Стеценко, керуючий партнер «Авеллум, ЮФ», наголошує: «Проаналізувавши практику Європейського союзу, можна сказати, що Україна не єдина країна, де це є, і в той же час Україна не єдина країна, де з приводу цього механізму виникають певні сумніви. Ще в 1982 році в Єврокомісії розглядалася справа проти Швеції. Комісія вказала, шо при виплаті справедливої вартості, що відповідає реальній вартості майна, squeeze-out є законним».

Оскарження

Стосовно оскарження Максим Лібанов запевняє, що з 70-ти проведених процедур, оскаржується 5-7, тобто 10% від загальної кількості. «Це свідчить про те, що процедура працююча і те, що в більшості випадків і домінуючий акціонер, і емітент роблять все таким чином, щоб у міноритарних акціонерів не було підстав оскаржувати саму процедуру або частину процедури. В усіх випадках оскарження питання стосуються ціни, але лише в одному випадку питання стосувалося способу визначення ціни, тобто міноритарні акціонери оскаржують до комісії те, що був обраний неправильний спосіб визначення ціни», - говорить пан Лібанов.

НКПЦФР реагує на ці процеси наступним чином:

-  перевіряється чи була дотримана процедура проведення самого механізму викупу;

-  чи було правильно обрано оцінщика для того, щоб визначити вартість, оскільки оцінщик - це один з механізмів визначення вартості викупу.

Водночас Анна Бабич в більшості скарг вбачає дві, на її думку, взаємовиключаючі вимоги:

-   Це не конституційно;

-   Неправильно визначена ціна.

Стосовно неконституційності пані Бабич наводить статтю 13 Конституції України, в якій йде мова про те, що власність зобов’язує, тому коли закон вимагав у міноритарних акціонерів йти до зберігача, відкрити якийсь рахунок, витратити невелику кількість грошей для того, щоб просто підтримувати свою власність в правильному стані, цього не робилось. Тому питання дуже неоднозначне.

Окрім цього пан Стеценко вирізняє оскарження самої процедури, тобто якщо є процесуальні порушення стосовно строків, форми оголошені і т.д., то є комісія, що стоїть на варті цих питань і жорстко відслідковує, чи правильно була проведена процедура squeeze-out, чи ні. Для вирішення цінових питань пан Стеценко виділив 2 шляхи, по яким може піти міноритарій:

-  звернутися в господарський суд з вимогою визначити справедливу ціну і зобов’язати товариство виплатити цю найбільшу справедливу ціну;

-  оскаржити дію оціночної організації, вбачаючи, що оцінка була проведена неправильно.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати