Популярні матеріали

02 листопада 2018, 17:07

Реалії юристів у сфері інтелектуальної власності: що є і чого чекати?

Інтелектуальна власність - сфера, де експерти щодня наголошують на необхідності змін - як законодавчих, так і підходів загалом. Для обговорення різних питань на цю тему Комітет з інтелектуальної власності Асоціації правників України спільно з Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України 1 листопада 2018 р. провели ІІ Конференцію на тему: «Захист прав та судова експертиза у сфері інтелектуальної власності».

45054157_1901385006606465_1088719710695981056_o

«Нам був потрібен професійний захід, який доніс би до професійної спільноти якісний контент, якого, як ми вважаємо, дещо бракує на сьогоднішній день», - зазначив на відкритті заходу голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності Олександр Мамуня..

Зі свого боку Олена Орлюк, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, д.ю.н., професор, академік НАПрН України, наголосила: «Те, чим сьогодні ми займаємося в контексті розгляду реформи захисту прав інтелектуальної власності та створення Вищого ІP-суду, є цеглиною, яка дасть можливість Україні продовжувати свій шлях демократичної і правової держави».

Відтак перша сесія стосувалася ходу проведення реформи, а саме її реалізації та оцінки змін. «Метою першої сесії було обговорити ту величезну кількість змін, яка відбувається останнім часом у правовому регулюванні галузі інтелектуальної власності. Це питання як системи державного управління інтелектуальної власності, так і зміни законодавства, судового процесу і практики, а також справ, пов’язаних зі змінами у митному оформленні, патентних спорів, а також питання недобросовісної конкуренції. Тобто це майже всі питання, з якими стикаються юристи у галузі інтелектуальної власності», - прокоментував пан Мамуня.

Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, розповів про навантаження ВККСУ. За його словами, одночасно проходять такі конкурсні процедури:

- чотири конкурсні відбори до Верховного Суду у чотири касаційні суди;

- конкурс у Вищий суд з питань інтелектуальної власності і його Апеляційну палату;

- конкурс у Вищий антикорупційний суд і його Апеляційну палату;

- вже пройшов кваліфікаційний іспит для майбутніх суддів - 9-та конкурсна процедура відбору нових суддів;

- кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, яке повинні пройти ще 3000 суддів.

45130793_1901384993273133_2201251669268758528_o

Продовження першої сесії відбувалося у форматі hard talk, де питання ставила Анна Кравчук, член Ради Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер АО «Синергія», адвокат, патентний повірений, а відповідав на них Артем Тищенко, завідувач сектору з питань захисту прав інтелектуальної власності та експортного контролю управління організації митного контролю та оформлення Одеської митниці ДФС. Зокрема, підіймалися питання про те, яким критерієм користуються працівники митниць, щоб перевірити той чи інший вантаж на наявність контрафакту. Пан Тищенко стверджував, що для цього використовується автоматизована система аналізу ризиків, яка дозволяє скоротити кількість самих призупинень, збільшуючи ефективність викриття контрафакту.

Друга сесія присвячувалася судовій експертизі, а саме діяльності судових експертів, етичній поведінці і репутації, оцінці судом висновків експертів тощо. За словами Юлії Семеній, партнера Asters, щоб суд міг оцінити висновок експерта, він має містити:

- коли та де була проведена експертиза;

- ким (ПІБ, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене знання, посада експерта) була проведена експертиза;

- підстава проведення експертизи;

- хто був присутній;

- поставлені питання;

- використані матеріали;

- попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 ККУ), а якщо експертиза призначена судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків (ст. 385 ККУ).

Відповідаючи на питання, що при оцінці висновку експерта судом має вирішальне значення - кваліфікація і стаж роботи експерта чи сам висновок, - Олександр Дорошенко, заступник директора з експертної роботи НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.ю.н., судовий експерт, наголосив, що кваліфікація експерта звісно є важливою, але головним є те, щоб, коли цього експерта викликали до суду, він міг відповісти на всі питання та таким чином захистити цей висновок.

45302271_1901386059939693_1130073232074866688_o

Завершувалася конференція інтерактивною грою «IP-суд». Зі сторони позивачів  кейсу стосовно недобросовісної конкуренції шляхом продажу і рекламування лікарського засобу зі схожою назвою та упаковкою були: Вікторія Сопільняк, партнер Патентно-юридичної Агенції «Дубинський і Ошарова», та Катерина Сопова, член Ради Комітету АПУ з інтелектуальної власності, заступник керівника Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності НАПрН України. Зі сторони відповідачів виступали Іларіон Томаров, радник, керівник практики інтелектуальної власності ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», та Альона Андрєєва, судовий експерт, патентний повірений.

Присутні учасники конференції могли відчути себе присяжними, голосуючи онлайн, а судили весь цей процес реальні судді: Ганна Бондаренко, суддя Господарського суду м. Києва, Олена Букіна, суддя Солом'янського районного суду м. Києва, та Олена Кафідова, секретар судової палати, суддя Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ. У результаті позов було задоволено.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати