Популярні матеріали

23 квітня 2018, 13:52

Реалії корпоративних юристів: від держполітики до комплаєнсу

20 квітня 2018 р. Асоціацією правників України було організовано IX Щорічну конференцію корпоративних юристів (юрисконсультів), на якій обговорювалася проблематика регуляторних ризиків у діяльності бізнесу, застосування нових процесуальних кодексів тощо. Президент АПУ Андрій Стельмащук, відкриваючи захід, висловив свої сподівання, що форум є початком активного долучення юрисконсультів до професійної спільноти в рамках АПУ.

30171357_1657448261000142_1910775771979402382_o

Під час першої сесії в учасників конференції була можливість дізнатися думку щодо останніх тенденцій в регуляторній сфері, а також почути про хід реформ, зокрема судової. Заступник Глави Адміністрації Президента України, Олексій Філатов виділив декілька факторів, які зумовили процес під загальною назвою «судова реформа». На його переконання, цей процес є набагато складнішим, оскільки мова йде не тільки про реформу в суді, а й про суттєві зміни в сфері правосуддя та юриспруденції, які були започатковані три роки тому.

Найкритичнішими факторами, за його словами, є безвідповідальність, корупція, недостатній професійній рівень, політичний вплив та залежність у державних інститутах. «Іноді навіть не тільки судді, а й видатні адвокати кажуть: «Як це так, що в кодексі прямо не написано, що потрібно робити». Виникає враження, що на будь-який випадок життя має бути інструкція, щоб кодекс був як калькулятор. Так не буває. Хтось має брати на себе відповідальність, оскільки на всі випадки інструкції ніде не отримаєш. Потрібно мати свідомість і бути відповідальним, щоб відповісти на ці питання», - зазначив Олексій Філатов.

У результаті цих негативних факторів виникають такі явища:

- низький рівень довіри;

- недостатнє фінансування судової системи;

- проблеми із залученням якісних кадрів;

- низька якість судочинства.

30167465_1657448891000079_6398161249770683466_o

Також заступник Глави АПУ наголосив, що підвищення лише суддівської винагороди для вирішення цих питань нічого не гарантує. «Це нічого не дасть, окрім підняття цікавості зі сторони якісних юристів піти на конкурс і стати суддею, тому було заплановано 10 законодавчих актів, 7 з яких вже ухвалені. Наразі очікують на прийняття такі 3 законопроекти: «Про вищий антикорупційний суд», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про правничу освіту»», - зауважив чиновник.

У свою чергу Юрій Терентьєв, голова Антимонопольного комітету України, розповів про типові помилки у взаємовідносинах приватного сектору з АМКУ з позиції колишнього інхауса. Так, він вбачає позитивні тенденції впровадження компаніями комплаєнс-програм, зазначаючи, що вони не є гарантом уникнення всіх можливих проблем. Тому доречним є звернення в АМКУ для отримання консультацій з приводу деяких питань ведення бізнесу.

Друга сесія стосувалася обговорення процесуальних змін, але вже з суддівських позицій, де судді акцентували свою увагу на найважливіших змінах та новелах у кодексах, існуючих проблемах та помилках, які найчастіше допускають сторони процесу. На думку експертів, є багато позитивних аспектів, але потрібен час, щоб з цим всім розібратися і щоб практика показала, які зміни були вдалими, а які - не дуже.

30425357_1657611270983841_784127972382120108_o

В світлі запровадження актуального для корпоративних юристів питання адвокатської монополії, представники Феміди надали свої практичні рекомендації щодо успішного виступу адвоката в суді. «Красномовність адвоката має полягати в тому, наскільки правильно він зможе розставити акценти», - наголошує Віктор Пророк, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС. З цим погоджується і Сергій Жуков, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, додаючи, що сильна доповідь має тривати 3 хвилини. Цього часу достатньо, щоб донести стисло і зрозуміло свою точку зору, що зможе навіть змінити думку судді.

У той же час Володимир Кравчук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС, зазначає: «Перемога в суді кується поза судом. Адвокат має писати касаційну скаргу, не сподіваючись, що хтось взагалі буде його слухати. Він повинен написати її так, щоб вона була читабельною і настільки структурованою, щоб адвокат у перспективі отримав відповідь по кожному аргументу».

Менш оптимістичним під час третьої сесії були прогнози цих змін, (адвокатської монополії), з позицій інхаусів, оскільки за результатами проведеного  голосування більшість учасників конференції не вважають їх позитивними. Тому, що ж робити, щоб залишитися необхідним для компанії спеціалістом, аналізували Максим Бугай, старший юридичний радник TNT Ukraine & Eastern Europe Associates (FedEx Corp), Галина Царюк, старший юрист з корпоративних питань ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки", Юрій Гвоздєв, директор юридичного департаменту ПАТ "Миронівський хлібопродукт", Станіслав Коваленко, директор юридичної дирекції авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", Анна Лазуренко, заступник генерального директора з юридичних питань DELTA WILMAR CIS, Арсен Мілютін, директор департаменту реструктуризації та стягнення Ощадбанку, і Тетяна Тарасюк, директор з юридичних питань ПрАТ "Київобленерго".

30167320_1657613374316964_6866338240489968486_o

Так, Галина Царюк виділила 5 функцій, які роблять з юриста в компанії «надлюдину»:

- бізнес-партнер;

- стратегічний консультант;

- менеджер проектів;

- менеджер розвитку талантів у команді;

- штатний психолог.

Про те, як будувати відносини із зовнішніми радниками, розповідали Юрій Гвоздєв і Максим Бугай, наголошуючи на важливості довіри у співпраці. Анна Лазуренко порадила для досягнення синергії у такій взаємодії наступне:

- обирати оптимальних зовнішніх радників із пулу комфортних для співпраці команд;

- разом ставити завдання, визначати можливі рішення та корегувати їх за ініціативою будь-кого зі сторін;

- зберігати баланс у рамках проекту;

- довіра і взаєморозуміння між інхаусами і зовнішніми радниками має бути частиною об’єктивної реальності;

- підводити підсумки і давати фідбек для перспективи подальшої співпраці над іншими проектами.

Четверта сесія стосувалася більш практичних для корпоративних юристів питань, а саме запровадження корпоративної безпеки в компанії і введення системи коплаєнс. У дискусії прийняли участь як фахівці, які представляють інтереси всередині компанії, - Ольга Прокопович, директор з правових питань регіону Євразія групи Veon, Сергій Сисуєв, старший менеджер з комплаєнсу (юрисконсульт) міжнародної FMCG компанії, Ольга Лук’янова, керівник юридичного відділу, офіцер з дотримання корпоративних стандартів та політик «Хенкель» в Україні, - так і зовнішні радники: Денис Шкаровський, адвокат VB PARTNERS, Артем Дроздов, партнер АО "AVER LEX".

30072711_1657448847666750_2762939545316878217_o

Так, Ольга Прокопович виділила нові пріоритети в комплаєнс-програмах:

- захист персональних даних (GDPR);

- підготовка до розслідувань, які здійснюють регуляторні органи;

- інвестиції в цифрові технології;

- персональна відповідальність;

- кібербезпека.

Окрім профілактичних підготовчих заходів, Артем Дроздов наголошує на важливості корпоративної безпеки як комплексу правових та організаційних заходів з метою забезпечення стабільної життєдіяльності підприємства, а також його захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз. За його словами, для організації захисту на підприємстві потрібно забезпечити:

- наявність фахівців з кримінального права та процесу, які повністю контролюють кримінально-правові ризики;

- наявність адвокатів-універсалів, які обізнані у сферах права щодо поточної діяльності, але також мають досвід роботи у кримінальному праві та процесі;

- наявність виключно спеціалістів у галузях права, які супроводжують поточну діяльність.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати