Публічні закупівлі є однією з найбільш болючих точок в межах розмов про корупцію та «договорняки» в Україні. Після впровадження системи ProZorro для державних закупівель з’явилося як багато шанувальників, так і критиків цієї системи. Для того, щоб розібратися в питанні, який ж економічний ефект дає ProZorro, сьогодні, 18 жовтня 2018 р., YouControl провів презентацію дослідження «Публічні закупівлі: ефект ProZorro. Цінові тренди товарних груп» в інформаційному агентстві «Інтерфакс Україна».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сергій Мільман, засновник та СЕО YouControl, стверджує, що YouControl постійно цікавиться відкритими даними і підтримує їх розвиток, тому що відкриті дані - один з драйверів економічного зростання для країни. «Ми цікавимося не тільки оцінкою учасників ринку, не тільки інформацією про них, а й беремо цікаві для суспільства теми і за допомогою наукового підходу шукаємо відповіді на питання, які в суспільстві викликають певні дискусії. Власне цим дослідженням ми намагаємося знищити міф про те, що відкриті електронні закупівлі не несуть жодної користі», - зазначив він.
На певних недоліках системи акцентував увагу Карл Волох, бізнесмен, блогер та громадський діяч, співавтор дослідження: «Звичайно, це перемога, але це далеко не ідеал. Так, не все ми можемо виміряти, і якщо говорити про якісь біржеві товари, або масові товари, де легко відслідковувати ціни, це не означає, що ми можемо так само відслідкувати ціну на якусь специфічну турбіну для Енергоатома тощо. ProZorro жодним чином не може уникнути таких речей як, наприклад, прописування закупівлі під якогось конкретного постачальника. Попри це, треба бачити і те, що зроблено, а зроблено дуже багато».
Натомість Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, співавтор дослідження, розповів про методологію дослідження. За його словами, методологія полягає в наступному:
- вибірка формується тільки з однорідних, подібних товарів, оскільки, знаючи загальну вартість тендерного лоту та інформацію, яка є в ProZorro, можна обчислити тендерну ціну на кожен окремий лот. Після цього можна цю тендерну ціну порівняти з ринковими цінами, які є на сайті Держкомстату. Однак і серед однорідних продуктів потрібно вилучити з аналізу ряд монопольних товарів, оскільки на локальному рівні їх доставляє якийсь один постачальник, наприклад: електрику, воду, тепло. Відтак були обрані продукти з харчової промисловості, аграрного господарства, нафтопереробної промисловості тощо.
- після цього з’являється можливість порівняти маржинальність і ефект від впровадження системи ProZorro. Маржинальність в даному випадку - це різниця між тендерною та ринковою ціною, виражена у відсотках від ринкової ціни. Тобто цей показник говорить про те, скільки копійок довелося переплатити чи вдалося зекономити на кожній гривні кожного проведеного тендеру. Від’ємні значення - це економія у використанні бюджетних коштів, додатні - навпаки.
- потім розраховується сукупна тендерна економію чи переплата на кожен рік на кожну продукцію. Для цього був підсумований ефект, досягнутий від кожного тендеру в рамках року.
За результатами проведеного дослідження був виявлений суттєвий ефект економії, а сукупна різниця між конкретними тендерними цінами та середньо ринковими зросла. Водночас збільшення економії спостерігалося майже за усіма дослідженими видами продукції.
«Сумарна річна економія по цим продуктам зросла з 5 млн грн у 2013 р. до 144 млн грн у 2017 р. Медіальні значення маржинальності - у 2013 р. при проведенні торгів держзамовники в середньому переплачували приблизно 1,2%, у 2017 р. - вже економлять в середньому 10% відносно роздрібних ринкових цін», - зазначив пан Корнилюк.
Однак він наголосив, що в умовах монополізації цін економічний ефект від ProZorro слабший або взагалі відсутній. Так, зниження корупційної націнки, на жаль, не завжди можна досягнути виключно за рахунок прозорості закупівель. В деяких випадках виникає загроза неконкурентних торгів, зокрема якщо ринкове ціноутворення замінюється адміністративними тарифами на певні види продукції, а кількість постачальників обмежена структурою ринку. Проблемою є і те, що товари з монопольних ринків займають провідні позиці за обсягами державних закупівель.
Чи є ці результати однозначною перемогою? На думку Максима Нефьодова, Першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, ще ні, але попри проблеми, з якими ще потрібно боротися, є чимало позитивних речей. «Мені власне дуже приємно, що такі дослідження проводяться. Одне з наших завдань - видавати абсолютно усі дані відкрито й безкоштовно, аби будь-хто міг їх завантажити. І це важливо не лише з якоїсь філософської точки зору, адже це дані, які належать народу України. Ми зацікавлені, щоб приватний сектор на цих даних робив продукти, заробляв гроші, створював робочі місця», - зазначив він.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися тут.