Популярні матеріали

20 березня 2018, 13:32

Процесуальні новації: із теорії в практику

17-18 березня 2018 року відбувся дводенний вокршоп «Новації в процесуальних кодексах України», організований Інститутом післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Верховним Судом.

IMG_4980

Відкриваючи захід, Олександр Рожко, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наголосив на тому, що це унікальний проект, який розглядає новації в процесуальних кодексах з реалізацією принципу дуальної освіти – поєднання теорії та практики, що є доцільним як для студентів, викладачів, так і для адвокатів і суддів,  інших практиків з метою розбудови судової системи і впровадження сучасних освітніх технологій у навчальний процес.

Модераторами заходу виступили д.ю.н., проф. кафедри конституційного права юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Оксана Васильченко та адвокат, к.ю.н., доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка керуючий партнер адвокатського обєднання «Мельник, Кухнюк і Партнери» Дмитро Кухнюк.

Першою виступила Олександра Яновська д.ю.н., професор, суддя Великої Палати Верховного Суду, яка у своїй доповіді розвінчувала міфи стосовно діяльності у Великій Палаті ВС.

Міф 1. Велика Палата - ще одна інстанція

«Велика Палата – це структура в структурі. Інодізазначається, що це контрольна інстанція щодо касаційних судів. Це не так. Велика Палата не має повноважень скасовувати рішення касаційних судів. Ідея законодавця створення Великої Палати полягала в тому, щоб цей структурний підрозділ мав повноваження, які будуть сприяти єдності практики всіх касаційних судів одночасно, тому ВП складається із представників всіх 4 юрисдикцій. На сьогоднішній день обрано 16 суддів і Голова ВС», - зазначила пані Яновська.

Міф 2. Рішення ЄСПЛ – пряма дорога до Великої Палати

Також Олександра Яновська акцентувала увагу на проблемі перегляду рішень на основі рішень ЄСПЛ, оскільки дуже часто люди йдуть і оскаржують певні моменти, які ніяк не впливають на справедливість судового розгляду національним судом. «Люди приходять у повній впевненості, що Європейський суд з прав людини визнав порушення в конкретній справі і прийняв рішення на їх користь. Це не зовсім так. ВС тут опиняється у досить незручному положенні перед громадянами України», - констатує пані Яновська.

8T5A4977

Так, окрім практики ЄСПЛ, Конвенції з прав людини, за словами пані Яновської, враховується також Рекомендація №R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини, відповідно до якої перегляд буде адекватним способом поновлення прав заявника, але за умов:

- коли порушення є наслідком судових рішень, ухвалених на національному рівні, тобто має простежуватися чіткий логічний зв'язок між тими порушеннями, які встановлені ЄСПЛ, і рішеннями національних судових органів;

- заявник і далі зазнає наслідків від рішень, ухвалених на національному рівні — наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;

- коли в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.

Потрібно враховувати, що ані умови тримання під вартою, ані порушення, пов'язані з кореспонденцією заявника, ані навіть відсутність належного порядку перебування особи під вартою не пов'язані безпосередньо з рішеннями, які були винесені національними судовими органами. Тому ця підстава для перегляду відпадає. Відтак не за кожним рішенням ЄСПЛ, в якому навіть визнані порушення конвенційних прав заявника, має відбутися повторний розгляд тих справ. Це має здійснюватися тільки тоді, коли ті порушення, визнані ЄСПЛ, свідчать про те, що судові рішення національних органів є такими, що суперечить Конвенції; що такий перегляд припинить негативні наслідки, які продовжуються; що новий перегляд виправить несправедливість судового розгляду.

Михайло Вільгушинський, д.ю.н., Заслужений юрист України, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, з цього приводу прокоментував: «Недобросовісні захисники одразу орієнтують, що рішення ЄСПЛ допоможе скасувати вирок суду. ЄСПЛ задовольняє скаргу і пише визнати неправильним, що засудженому до довічного ув’язнення лампочка вночі дуже яскраво світить, і що до нього приходять вже відкриті конверти з його переписки. Тобто Європейський суд сказав нашій державі, що це неправильно, скаргу потрібно задовольнити, стягнути компенсацію за ті порушення, що були на момент подачі скарги, і зобов’язати усунути ці порушення: лампочку притушити, листи заклеїти. І все».

Разом з цим пан Вільгушинський розповів про механізм роботи у Верховному Суді, а також про долю суддів Верховного Суду України, що очікують переведення, оскільки просто звільнити їх неможливо. 

IMG_4982

Зловживання процесуальними правами

Про одну з найбільш болючіших проблем, яка безпідставно затягує і заважає судовому процесу, розповів Олексій Кот, адвокат, д.ю.н., Заслужений юрист України, керуючий партнер юридичної фірми «Антіка», член Ради з питань судової реформи. «Ми всі розуміємо, що клієнт досить часто ставить завдання - у будь-який спосіб потрібно перенести розгляд справи на тиждень. Проте в цьому контексті потрібно думати ще про одну дуже важливу річ - якщо ти у такий спосіб досяг мети для свого клієнта, то напевно ти - молодець. З іншого боку, маєш бути готовий до того, що твій візаві по процесу також щось вигадає. Внаслідок цього ми отримуємо ситуацію, коли завдяки таким некоректним діям спаплюжується процес здійснення правосуддя. А кожен суб’єкт, права якого порушені, сподівається, що все ж таки під час розгляду справи в суді він зможе отримати належний захист. Саме тому була реалізована концепція боротьби із зловживанням процесуальними правами. Так, законодавець не тільки заборонив зловживання, а й наділив суд певними можливостями для боротьби з процесуальними правопорушеннями, які в чистому вигляді не є зловживаннями правами», - зазначає пан Кот.

Олег Малінєвський, адвокат, партнер EQUITY, голова Комітету ААУ з судової практики, акцентував увагу на процесуальних «мінах» нового ЦПК України: «Якість процесуального закону створює певні передумови для зловживань і ставить під сумнів можливість повернення довіри до судів і задоволення громадян, інвесторів - всіх тих, хто звертається за захистом своїх прав. Ознаками процесуальних «мін» є те, що об’єктивно вони можуть підірвати суспільну довіру до суду. Мова йде не лише про фінальне рішення, а про сприйняття об’єктивності суддів, наскільки він є незалежним і об’єктивним. Проте найбільш небезпечним у процесуальних «мінах» є те, що ззовні все законно».

Найбільш вразливими інститутами, за словами пана Малінєвського, є:

- Інститут забезпечення позову;

- Інститут зустрічного забезпечення;

- питання зупинення виконання рішень, які вже набрали законної сили;

- апеляційне оскарження та перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Окрім цього, впродовж двох днів активної роботи було чотири модулі, які стосувалися кримінального, адміністративного, цивільного та господарського процесів. Стосовно ролі слідчого судді в кримінальному провадженні виступила Вікторія Кицюк, суддя Солом`янського районного суду м. Києва, член Правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування; новації в адміністративному процесі розкривали Михайло Смокович, д.ю.н., Заслужений юрист України, голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Володимир Бевзенко, д.ю.н., професор, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС, та Валентина Юрченко, к.ю.н., суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС; про особливості касаційного провадження у цивільному судочинстві за новим процесуальним законодавством розповів Олег Ткачук, д.ю.н., доцент, суддя Великої Палати Верховного Суду, Голова Ради суддів України; новації господарського процесу презентували Лариса Рогач, суддя Великої Палати ВС, і Ірина Булгакова, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС. За підсумками участі в цьому заході, учасники воркшопу отримали сертифікати про отримання нових знань і досвіду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати