Ще у 2015 р. почалася розробка проекту Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу. І ось, коли проект вже на фінішній прямій, на думку багатьох представників учасників ринку авіаперевезень, його слід змінити, оскільки під сумнівом відповідність документа сучасним реаліям і потребам ринку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
4 квітня 2018 р. Комітетом з транспортного права Асоціації правників України спільно з Авіаційним комітетом при Торгово-промисловій палаті України було проведено круглий стіл, на якому експерти обговорили відповідність проекту Правил Перевезень, розроблених у 2015 р., Повітряному кодексу України, вимогам ЄС, принципам державної регуляторної політики, а також потребам та реаліям авіаційного ринку, який інтенсивно розвивається у сфері обслуговування пасажирів у зв’язку з впровадженням нових технологій.
За словами Олега Бондаря, керуючого партнера ECOVIS Бондар та Бондар, ринок досить позитивно оцінює цей проект. У ході обговорень вже з’явилося певне розуміння щодо деяких питань, проте все ще залишаються моменти, які потребують доопрацювання, а саме:
- ринкові відносини, відповідно до цих Правил, занадто врегульовані, тобто регулятор сильно втручається в ті питання, які є комерційною практикою. Бізнес-моделі в авіаперевезеннях наразі змінюються дуже швидко, тому не потрібно встановлювати такі норми, що вже завтра можуть втратити свою актуальність.
- українські та іноземні перевізники мають працювати за однаковими правилами в одному правовому полі і знаходитися в рівних регуляторних умовах.
Детальніше про те, які положення з позиції авіаперевізника потребують перегляду, доповіла Анастасія Астаніна, представник Міжнародних авіаліній України. Так, за її словами:
- правила повинні стосуватися всіх перевізників, які виконують польоти до й із України;
- визначення «надзвичайних обставин» не можна залишати в старій редакції. Ця дефініція має бути приведена у відповідність до Регламенту ЄС 261/2004;
- не потрібно врегульовувати питання формування компанією власних тарифів;
- щодо збору персональних даних пасажирів бажано дати можливість перевізнику самому визначати правила збору цих даних;
- авіаперевізник має сам визначати перелік послуг і що до них входить, оскільки це питання конкуренції і вони не можуть бути уніфіковані для всіх перевізників;
- питання відповідальності та порядку розгляду претензій мають врегульовуватися відповідно до міжнародних норм і законодавства України, проте не встановлюватись цими Правилами.
Водночас Бурчевський Олексій, юрист-аналiтик МЮФ Kinstellar, адвокат, представляючи інтереси іноземних перевізників, наголосив: «Для нас найголовнішим питанням є застосування цих правил до іноземних перевізників, оскільки це дика практика - змушувати іноземних перевізників слідувати абсолютно всім правилам, шо прописані в цьому документі. Є міжнародне авіаційне право, ст. 13 Чиказької конвенції, двосторонні міжнародні угоди, в яких чітко зазначено, що врегульовується внутрішнім правом країни, а що - правом країни авіакомпанії. В основному питання, які регулюють відправлення рейсів, і все, що відбувається на території країни, регулюються національним законодавством цієї країни, а стосовно перевезення, договору перевезення – це справа національності перевізника».
Разом з цим Євгеній Дихне, перший заступник Генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль», голова авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України, акцентує увагу на потребі чіткого визначення предмету врегулювання цих Правил. На його думку, питання захисту пасажирів як споживачів мають врегульовуватися законодавством з питань захисту прав споживачів, а не відповідним документом. Це стосується і маркетингових концепцій авіакомпаній стосовно встановлення тарифів – держава не має втручатися в господарську діяльність авіаперевізника. «Мене, як представника аеропорту, більше хвилюють ті іміджеві втрати, коли авіакомпанія не виконує встановлені нею правила стосовно пасажирів в ситуаціях збоїв (затримка рейсів тощо), а аеропорт ніяк, згідно законодавства, не може вплинути на таку ситуацію. Я більш зацікавлений, щоб у цих Правилах був пункт щодо можливості аеропортів виконати обов’язки авіакомпанії перед пасажиром для того, щоб нівелювати стресову ситуацію, а потім виставити компенсацію авіакомпанії».
Отже, на думку експертів, цей документ у такому вигляді, як він є, очевидно, потребує доопрацювання. Тому до фінального погодження представники учасників ринку мають бажання внести свої пропозиції та заперечення, щоб не було прийнято «регулювання заради регулювання», а з’явилися дійсно прогресивні Правила, які зможуть захистити права пасажирів; дадуть можливість бізнесу розвиватися в умовах конкуренції, адаптуючи свої бізнес-моделі під потреби сучасності; зменшать бюрократичність певних процедур; полегшать життя державним органам, зробивши систему прозорою і позбавивши її від безглуздих речей. Вбачається, що такі зміни не відбудуться без відповідних змін і до інших законодавчих актів, тож далі буде…