Про нове законодавство щодо ТОВ та ТДВ при його прийнятті не говорив тільки лінивий. KPMG Law Ukraine пішли далі і вирішили проаналізувати перші результати практичного застосування закону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Директор KPMG Law Ukraine Юрій Кацер коротко окреслив основні нововведення в корпоративному законодавстві, необхідні зміни до установчих документів та порядок їх внесення. Проблемні питання нового корпоративного законодавства пан Кацер розкрив у коментарі:
«Всіх хвилює вимога, що правочин стає значним, якщо його вартість перевищує 50% активів. На жаль, він генерує дуже багато ризиків, насамперед податкових (з точки зору корпоративного управління, стабільності обороту). Крім того, він не враховує специфіку України, адже після кризи 2014 р. у багатьох компаній виникають проблеми з чистими активами. Дуже багато правочинів вимагають погодження на загальних зборах учасників, а це є не дуже ефективним для бізнесу. Напевно, цю норму варто було б змінити.
Щодо реорганізації теж не досить чітко прописано. Відповідно до закону, ви повинні повідомляти кредиторів, чиї вимоги не забезпечені. Якщо в аналогічній ситуації зі зменшенням капіталу прописано, що вимоги не забезпечені порукою, заставою, гарантією, то в даній ситуації вони ж просто «не забезпечені». У нас, наприклад, неустойка, штраф є формою забезпечення, тобто якщо в договорі передбачено за порушення штраф або неустойку, пеню, то виходить, що кредитору вже не треба повідомляти про реорганізацію.
Насправді схожих моментів ще досить багато, але тішить те, що вони не мають системного характеру. В цілому закон є позитивним, і ми вдячні за його прийняття в такій редакції, оскільки він усуває вже багато питань, які піднімалися».
Менеджер KPMG Law Ukraine Олександр Руденко виокремив позитивні аспекти даного закону:
- розширення варіантів фінансування діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, зокрема шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок кредитних коштів та нерозподіленого прибутку;
- можливість здійснення конвертації боргу в статутний капітал - як шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, так і шляхом внесення права вимоги кредитора до товариства;
- удосконалення корпоративного управління, зокрема шляхом надання можливості створення наглядової ради, членами якої можуть бути не лише учасники товариства, а й незалежні особи, які можуть працювати як за трудовими договорами, так і шляхом укладення з ними цивільно-правових договорів;
- удосконалення механізму контролю учасниками за діяльністю керівників товариств шляхом запровадження інституту значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, у тому числі шляхом встановлення обов’язкової вимоги щодо прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо його вартість перевищує 50% вартості чистих активів товариства виключно загальними зборами учасників;
- можливість укладення між учасниками корпоративних договорів, в яких може бути урегульовано значну кількість питань щодо порядку реалізації прав та обов'язків учасників, порядку голосування на загальних зборах, механізму вирішення «патових» ситуацій між учасниками. Перевагами таких договорів є їх конфіденційність (для осіб приватного права), безвідплатність та можливість їх підпорядкування іноземному праву.
Хоча даний закон не встановлює обов’язкової вимоги щодо приведення статутів товариств у відповідність до нього, він передбачає певний механізм стимулювання цього процесу шляхом звільнення заявників від сплати адміністративного збору за реєстраційні дії, пов'язані з приведенням установчих документів у відповідність до нового закону.
Старші юристи KPMG Law Ukraine Богдан Шишковський та Іван Демцьо розкрили такі актуальні питання як значні правочини, правочини із заінтересованістю та корпоративні договори.