Популярні матеріали

01 грудня 2017, 15:28

Податковий спір чи кримінальне провадження: як убезпечити бізнес

Згідно з нормами законодавства, донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань на будь-яку суму іншу, ніж у показниках платника податків – це звичайний податковий спір. Однак на практиці навіть підозра в ухиленні від сплати податків, яка сформульована в рапорті оперуповноваженого, аналітичній довідці чи слідчим правоохоронного органу щодо фіктивності (сумнівності) суб'єкта господарювання, не кажучи вже про пояснення засновника або директора про те, що він «не здійснював господарської діяльності», призводить до внесення інформації в ЄРДР та відкриття кримінального провадження за ст. 212, 205 КК України. Далі відбувається «кошмаріння» бізнесу «по ланцюгу» за підозрою в ухиленні від сплати податків.

IMG_4434

Про це повідомив адвокат Йосип Бучинський, доповідаючи про актуальні особливості відкриття кримінальних проваджень під час семінару «Умови настання кримінальної відповідальності службових осіб суб’єктів господарювання у зв’язку з несплатою податків», організованому Адвокатським об’єднанням «Яр.Вал».

Спікер продемонстрував ілюстрований порядок формування претензій до суб’єктів господарювання, порівнюючи редакції КПК України 1960 р. та 2012 р. «Механізм документування податкового економічного злочину за редакцією КПК 1960 р. складався спочатку з акту податкової перевірки, далі відбувалась дослідча перевірка, а потім порушувалась кримінальна справа. Також були можливі обшуки, але у виняткових випадках. До суду направляли лише справи, які мали судову перспективу. Зараз кримінальне провадження стоїть на початку, далі йде тимчасовий доступ, обшуки, акт позапланової перевірки (не в усіх випадках), справа може бути направлена до суду з обвинувальним актом, а також може бути винесений вирок», – зазначив Йосип Бучинський.

Звертаючи увагу на офіційну статистику Генеральної прокуратури України, адвокат акцентував увагу на тому, що у 2007 р. відсоток справ, направлених до суду з обвинувальним висновком, складав 75%, винесені вироки – 70,3%. За останні 10 місяців цього року відсоток справ (разом із закритими) становить 9,4%, винесено 20 вироків за ст. 212 КК України, з яких 9 вироків за ч. 3 КК України.

«Гарантовано можу додати, що в цих відсотках немає жодного справжнього вироку, а лише договірні», – повідомив Йосип Бучинський.

Доповідач наголосив на важливості та обов’язковості для сторони обвинувачення встановлювати й доводити умисел службових осіб щодо ухилення від сплати податків, а також об’єктивного встановлення сум податків, що фактично не надішли до бюджету (обґрунтованість донарахувань податкових зобов'язань), тобто шкоди.

Завершуючи промову, спікер навів приклади внесення до ЄРДР інформації про кримінальні правопорушення.

Про зупинення реєстрації податкових накладних розповів адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Яр.Вал» Юрій Долженко: «У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДФС України заповнену встановлену форму. Така інформація подається з поясненням платника, в якому зазначається специфіка діяльності з можливим посиланням на податкову та іншу звітність». Адвокат зауважив, що ДФС розглядає подану інформацію протягом 5-тиробочих днів.

IMG_4421

За словами партнера АО «Яр.Вал», підставами для відмови в реєстрації ПН є такі критерії: ненадання платником копій документів; ненадання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації; надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН.

«Оскаржити відмову в реєстрації ПН можливо лише в письмовій формі протягом 10-ти календарних днів після отримання рішення комісії ДФС. Водночас відповідна скарга має розглядатися також протягом 10-ти днів».

Судовий експерт та керуючий партнер експертної групи «ЕС Енд Ді» Ірина Педь розповіла про судову економічну експертизу як один з найважливіших інструментів захисту від необґрунтованих донарахувань податків та висновків про спричинення збитків.

«Експертиза – це інструмент адвоката. Дуже важливо, щоб експерт чув та розумів адвоката і навпаки. Адже співпраця впливає на отримання бажаного результату», – зауважила судовий експерт.

Вона нагадала, що 22.11.2017 р. Президент України підписав Закон про процесуальні кодекси, внаслідок чого змінився підхід до значення процесуальної експертизи, а також зазнав змін висновок експерта. «Відтепер є певні особливості в адміністративних та господарських спорах», – наголосила Ірина Педь.

Експерт нагадала, що вже кілька років поспіль в Україні існує конкурента експертиза в кримінальному процесі, де кожна сторона самостійно готує висновок експерта. Після набуття чинності новими процесуальними кодексами така ж конкурентна експертиза запроваджується як у господарських, так і в адміністративних спорах.

«Набули чинності норми, де кожна сторона самостійно має право звернутися до експерта для замовлення експертизи. Нові норми обтяжують життя адвокатам у кримінальному процесі, адже висновок експертизи можливий лише після винесення ухвали слідчого судді. Тобто ускладнюється процедура в межах кримінального процесу та значно спрощується в адміністративних та господарських спорах», – завершила виступ Ірина Педь.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати