Сьогодні, 25 січня 2019 р., експерти поговорили про те, як можна і як треба реформувати юридичну освіту в Україні. Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України, виділив вісім основних пріоритетів реформування:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- презентація на початку весни концепції реформування;
- приведення держфінансування і держзамовлення у відповідність до ринкових потреб;
- вдосконалення процедури вступу на магістратуру шляхом підвищення мінімальних порогових балів для вступу, залучення практикуючих юристів до розробки тестових завдань і т.д.;
- покращення якості юридичної освіти;
- введення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для здобуття ступеня магістра;
- надання грантів на актуальні наукові дослідження;
- розробка та затвердження стандартів вищої освіти;
- розробка та затвердження стандартів самої юридичної професії.
У свою чергу Андрій Бойко, член Вищої ради правосуддя, впевнений, що надмірна лібералізація системи юридичної освіти, яка наразі існує, породжує широкі можливості доступу до юридичної професії, тобто без жодних обмежень і контролю якості освітніх процесів впродовж всього навчального процесу.
«Це призвело до того, що станом на сьогодні лише 1 з 12-и випускників працевлаштовується після закінчення вищого навчального закладу. Тобто це менше 10%. Зрозуміло, що на професійному ринку ми маємо величезну кількість правничих навчальних закладів.
З іншого боку ми маємо постійні нарікання професійної спільноти про те, що випускники за своєю якістю не відповідають сучасним вимогам професії», - зазначив він. Разом з цим пан Бойко закликає відмовитися від тієї ідеї, що юридична освіта має бути дешевою.
Член Координаційної ради молодих юристів Андрій Бутенко наголосив, що реформування потребує не лише юридична освіта, а й вся освіта в цілому. «Зміни повинні відбуватися галузево в усій проблематиці, методології і відповідності розуміння того, кого ми готуємо», - вказав він.
Крім цього, однією з основних проблем студентів як майбутніх правників, на його думку, є те, що вони не розуміють, навіщо взагалі обрали таку спеціальність.
Разом з цим пан Бутенко застерігає, що не можна надмірно «зарегульовувати» всі освітні процеси. «Тут є якась певна грань, коли за рахунок прагнення прийти до якості ми зарегулюємо професію так, що вона не зможе ніяк розвиватися і реагувати на вимоги ринку», - розповів він.
Натомість відпрацьованим на досвіді багатьох країн виходом, на його думку, є введення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), який урівняє студентів у правах.
«Це чіткий інструмент, який дає змогу коригувати траєкторію навчання студенту з першого курсу і мотивувати його. Це єдина чітка система боротьби з корупцією, адже давай хабарі/не давай, домовляйся за курсову чи ні, в кінці буде іспит, на який вплинути вже не можна. Це чіткий критерій для ринку праці, який розуміє, що випускник знає, що цивільний кодекс від кримінального відрізняється не лише кольором», - зазначив пан Бутенко.
Заступник декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Отраднова висловлює певні занепокоєння стосовно того, яким має бути цей іспит, адже на магістратурі студенти навчаються (обравши кожний свою спеціалізацію), здобуваючи відповідно різні навички.