 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Традиційно на початку вересня відбувся черговий IV Міжнародний адвокатський форум «Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки». Захід зібрав кілька сотень адвокатів з усіх регіонів.
«Ми започаткували цей форум у 2014 р. та розвиваємо тему реалізації Стратегії Президента України щодо реформування судової системи. Кожного року ми підводимо риску під тим, що було зроблено за рік. Цей форум буде найбільш змістовним, оскільки саме наприкінці 2016 р. набули реалізації головні пункти стратегії Президента», – зазначила під час відкриття форуму Інна Рафальська та додала, що всі ті негаразди, які відбуваються в адміністративних колах київського самоврядування, жодним чином не перешкоджають спілкуванню адвокатів між собою.
Першим серед доповідачів виступив суддя КСУ Михайло Гультай, який розповів про новий для України інститут, конституційну скаргу, в арсеналі захисника. Про нові процесуальні кодекси розповів завідувач відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента Віктор Короленко. Зокрема, він повідомив, що Парламент перейшов до розгляду законопроекту №6232 у другому читанні. Наразі надійшло понад 5 тис. поправок, з яких за два дні народні депутати встигли опрацювати лише 600. На питання про те, як скоро народні обранці ухвалять зазначені зміни, пан Короленко відповів, що не може говорити за парламент, але сподівається, що питання щодо кодексів вирішиться найближчим часом.
З цікавою доповіддю про відповідальність за зловживання процесуальними правами виступив адвокат Дмитро Кухнюк. За його словами, наразі вже напрацьовані пропозиції, відповідно до яких запроваджуються матеріальні санкції у вигляді штрафів. Так, залежно від юрисдикції, пропонується ввести штраф від 0,5 до 10 прожиткових мінімумів (для працездатних осіб) в цивільній та адміністративній юстиції, а також від 2 до 100 в господарській. Окрім того, негативними наслідками за зловживання процесуальними правами та «процесуальний тероризм» можуть стати наступні: неприйняття скарг чи позовних заяв (особливо, що стосується автоматичного розподілу справ і масового подання позовів до суду з метою, щоб справа потрапила до потрібного судді), неповернення судового збору, покладання судових вират на порушників, незалежно від результату розгляду справи.
Надбання та втрати адвокатської професії
Про нові стандарти адвокатської професії в контексті надбань та втрат говорив член ВКДКА Олександр Ноцький.
«Перш за все, я хочу сказати про найголовнішу втрату. Такий основоположний документ як Правила адвокатської етики (далі – ПАЕ) були ухвалені практично без публічного професійного обговорення. На мою думку, адвокати – це найбільш вільні люди у суспільстві. Встановлювати правила для життя цих людей без моживості їх обговорити, без можливості взяти участь у формуванні основних положень цих правил – це не лише неповага, це плювок нам всім. Все те, що роздавали делегатам на з’їзді (маю на увазі проект ПАЕ), без будь-яких змін було надруковано у Віснику НААУ за серпень цього року, хоча адвокати мали зауваження. Однак дає надію, що в Преамбулі ПАЕ зазначено, що українська адвокатура дотримується європейського напрямку розвитку, а отже, українські адвокати мають слідувати тим тенденціям, яким слідують європейські колеги», – зазначив доповідач.
За його словами, з ПАЕ прибрали ст. 31, яка забороняла адвокатам укладати з клієнтом угоди майнового характеру. Водночас у п. 2.1.1.Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства зазначено, що адвокату необхідно уникати будь-яких ущемлень власної незалежності та не поступатися принципами обов’язку заради інтересів клієнта, суду або інших осіб. У продовження цього у п. 2.1.2. зазначено, що адвокату належить зберігати незалежність як під час розгляду майнових спорів, так і справ, не пов’язаних з матеріальною зацікавленістю. Порада, одержана клієнтом від адвоката, втрачає сенс, якщо останній надав її, керуючись міркуваннями власної вигоди, з будь-яких корисливих інтересів або під впливом зовнішнього тиску.
«У практиці ВКДКА були такі випадки, коли адвокат практично примушував клієнта укладати з ним угоду майнового характеру. Ми визнавали це порушенням, відповідно до ліквідованої статті. Я закликаю всіх не «йти на повідку» того, що пропонують нові ПАЕ, а дотримуватися європейських стандартів у цьому питанні», – підкреслив пан Ноцький.
Основний акцент він зробив на тих положеннях ПАЕ, що регулюють поведінку адвокатів в інтернеті. Він звернув увагу на велику кількість оціночних понять у цій частині ПАЕ. Наприклад, формулювання: «Участь адвоката в соціальних мережах… є допустимою формою спілкування».
«Що це означає? Нас наближають до думки, що нам можуть заборонити або дозволити спілкування в інтернеті. В англійській мові є такий вислів «soft law», який означає, що деякі речі потрібно м’яко рекомендувати. Як можна порушувати право людини, тим паче адвоката? Як можна впливати на свободу думки та свободу її вираження? Нас намагаються втиснути в певні стандарти, для оцінки яких немає об’єктивних критеріїв. Загалом, увесь цей розділ присвячений тому, що будь-якого адвоката за певних обставин (які можуть виникнути раптово) можна буде притягнути до дисциплінарної відповідальності. Притягнути за те, що він подивився на проблему не так, як її бачать керівники органів адвокатського самоврядування. Звичайно, я проти образ. Ми не можемо собі цього дозволити, адже етичні вимоги до адвоката мають бути набагато вищими, ніж до будь-якої іншої людини. Однак ми маємо лишити місце для іронії та сарказму, тому що там, де є іронія та сарказм, там є інтелект, а значить, є розвиток. На жаль, нас вганяють у межі нерозумної юрби», – критично зауважив адвокат.
А як у них?
Про адвокатське самоврядування та адвокатську етику в Польщі «ЮГ» запитала гостей форуму – польських адвокатів Анжея Ногала та Томаша Будніковські. Вони розповіли, що адвокатське самоврядування у Польщі складається з 24-х палат в різних великих містах та однієї Верховної ради (вищий орган адвокатського самоврядування), яка їх об’єднує.
За словами Анжея Ногала, у Польщі адвокати сприймають одне одного виключно як колег, тому будь-які конфлікти між ними зведені до мінімуму.
«Якщо трапляються непорозуміння, то всі зацікавлені в тому, щоб вони вирішувалися всередині адвокатського середовища. Адвокатське співтовариство ми розглядаємо як родину, а отже, погляд на проблеми та їх вирішення маємо відповідний. Ми дивимося один на одного не як на конкурентів чи ворогів, а як на колег», – зазначив він.
Його колега Томаш Будніковські стверджує, що для польських адвокатів не існує заборони на критику органів адвокатського самоврядування.
«Наскільки я пам’ятаю, у Польщі жодним документом не заборонено критикувати органи адвокатського самоврядування. До того ж, як адвокат, я можу бути незадоволений тим, що робить моя палата, можу не погоджуватися або мати інший погляд на багато речей. Наприклад, щодо адвокатських внесків, які в Україні адвокати сплачують щороку. У нас така сплата є щомісячною, сплачуємо ми її на користь палати. Однак ще кілька років тому розмір внесків був удвічі більшим, ніж зараз. Моєму колезі Анжею вдалося домогтися їх суттєвого зниження. Звичайно, існують різні думки щодо того, як витрачати ці кошти, але головний сенс існування палати – це можливість клієнта поскаржитися на адвоката, перш ніж він піде скаржитися на нього до суду», – підкреслив пан Томаш.
На питання, яким чином в Польщі вирішуються конфлікти між органами адвокатського самоврядування, експерти відповіли, що адвокати можуть сперечатися один з одним або адвокат зі своєю палатою, однак у них немає органів адвокатського самоврядування, які сперечаються між собою.
Про що забули адвокати
Зазначимо, що 11.09.2017 р. до України прибула моніторингова місія ради Європи з питань адвокатури для з’ясування питання щодо стану самоврядування. ЇЇ представники зустрілися з керівництвом НААУ, РАмК. Також плануються зустрічі з органами адвокатського самоврядування та окремими адвокатами, які не є членами відповідних органів. За словами Інни Рафальської, європейцям було передано звіт міжнародної комісії юристів щодо стану справ у самоврядуванні й тих недоліків, що наразі існують, щоб міжнародні експерти змогли порівняти виконання рекомендацій, які вони надавали у 2015 р.
«Насправді, ситуація не змінилася на краще. Сталося навпаки. Тому я гадаю, що буде відповідна реакція», – прокоментувала пані Рафальська.
На жаль, така ситуація достатньо сильно б’є по іміджу України загалом та по адвокатурі зокрема. В очах іноземних юристів (не в останню чергу завдяки деяким представникам вітчизняного юрбізу, для яких жодні правила неписані) імідж українських юристів та адвокатів і без того невисокий, а якщо додати ще й постійні суперечки органів адвокатського самоврядування, то репутація адвокатури буде вщент знеславлена.
План «Б»
Родзинкою форуму мав стати збір підписів щодо проведення нового з’їзду, старт якому начебто дало опитування на сторінці Ради адвокатів України у Facebook, опубліковане адвокатом Ігорем Івановим 01.09.2017 р. Стосувалося воно двох основних питань. По-перше, чи підпишуть адвокати звернення до РАУ про скликання з’їзду адвокатів? Питання з’їзду: повне перезавантаження керівництва вищих органів самоврядування, аудит НААУ, ревізія ПАЕ і всіх актів щодо самоврядування, прийнятих з’їздом. По-друге, чи підпишуть адвокати рішення про створення оргбюро, яке проведе такий з’їзд? Однак оргкомітет прийняв інше рішення. Як стало відомо «ЮГ», адвокати почали діяти за новим планом, а відповідні підписи почали збирати в регіонах.
Коментуючи нашому виданню питання про мотиви проведення такого опитування, Ігор Іванов зазначив, що він не ставив собі за мету збір підписів, а лише цікавився думками адвокатів щодо порушених в опитуванні питань.
«Якщо ми говоримо про опитування, яке я розмітив на сторінці Ради адвокатів України у Facebook, мені були цікаві відкриті думки адвокатів, їхнє ставлення до цього процесу. Що мене на це наштовхнуло? Перебуваючи на своїй посаді протягом 5-ти років і дивлячись на процес самоврядування (а саме на виборчі процеси), я спостерігаю нечесні та незаконні технології. Я певен у тому, що наразі у нас не існує будь-яких законних виборів поза бажанням групи осіб керівництва адвокатури. Прозорих виборів не буде. Київ це прекрасно продемонстрував протягом 2016-2017 рр. Рада адвокатів України наділила себе непритаманними їй повноваженнями щодо формування та виборчого процесу органів адвокатського самоврядування. На мою думку, щоб щось змінити, насамперед, необхідно провести позачерговий з’їзд», – відзначив адвокат.
Нагадаємо, що з’їзд адвокатів України, відповідно до ст. 54 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скликається Радою адвокатів України не рідше ніж 1 раз на 3 роки. З’їзд адвокатів України скликається у 60-денний строк за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менше ніж 1/10 від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менше ніж 1/3 рад адвокатів регіонів.
Якщо Рада адвокатів України не скликає з’їзд адвокатів України протягом 60-ти днів з дня надходження пропозиції про скликання з’їзду, адвокати або представники рад адвокатів регіонів, які підписали таку пропозицію, приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання з’їзду адвокатів України. Організаційне бюро має право скликати та забезпечувати проведення з’їзду адвокатів України, визначати особу, яка головує на засіданні з’їзду.
Зазначимо, що на момент написання статті своє тверде «так» у соцмережі висловили понад 130 адвокатів. Ще 15 адвокатів зажадали спочатку побачити текст. Наскільки активними виявляться адвокати в реальному, а не у віртуальному житті, стане зрозуміло найближчим часом.