 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
23 липня цього року відбулося засідання комітету Верховної Ради України з питань верховенства права і правосуддя. На порядок денний був винесений розгляд декількох важливих законопроектів, зокрема стосовно вирішення ситуації, що призвела до «кадрового паралічу» у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді юстиції. Нагадаємо, що після набуття чинності Законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього документу, прийнятого 8 квітня поточного року, припинено повноваження усіх членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в т.ч. й керівників зазначених органів.
Проблема полягає в тому, що відповідно до положень ст. 48 Закону «Про Вищу раду юстиції» організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності ВРЮ здійснює її секретаріат. Його керівник та інші посадові особи є державними службовцями. Загальне ж керівництво апаратом Вищої ради юстиції та розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності ВРЮ, до яких, серед іншого, відноситься і фонд заробітної плати працівників секретаріату Ради, належить до повноважень голови ВРЮ, який призначає на посади та звільняє з посад працівників шляхом видання відповідних наказів. У разі відсутності голови його повноваження виконує заступник.
Згідно зі ст. 98 Закону «Про судоустрій і статус суддів», для організаційного забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України створюється секретаріат, працівники якого також призначаються на посади та звільняються головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Таким чином, як було зазначено під час засідання, через припинення повноважень членів ВРЮ та ВККС повністю заблоковано роботу цих органів та одночасно грубо порушуються конституційні права працівників їх секретаріатів, а саме: працівники не можуть бути переведені на інші посади, звільнені з роботи за власним бажанням, вони обмежені у реалізації інших матеріальних та соціальних гарантій державних службовців, їм не можуть бути надані відпустки, в т.ч. по вагітності та пологам, по догляду за дитиною тощо.
По результатам обговорення члени Комітету прийняли рішення рекомендувати парламентарям прийняти за основу та в цілому проект Закону № 4044а «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (щодо забезпечення прав і соціальних гарантій працівників апарату Вищої ради юстиції та секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)», яким пропонується тимчасово, до призначення голів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, надати керівникам секретаріатів названих органів право звільняти працівників цих секретаріатів, надавати їм відпустки, присвоювати ранги та встановлювати надбавки за вислугу років відповідно до вимог чинного законодавства.
Слід зазначити, що під час розгляду даного законопроекту депутати погодилися та прийняли до уваги зауваження Головного науково-експертного управління ВРУ, відповідно до якого надання керівникам секретаріатів ВРЮ та ВККС можливості призначати на посади будь-яких працівників секретаріатів було б недоречним в умовах, коли робота цих установ фактично зупинена.
Не менш актуальною виявилася проблема скорочення видатків на судову систему. Власне, для вирішення цього питання Рада суддів України спільно з Державною судовою адміністрацією та Радою суддів адміністративних судів звернулася до профільних комітетів парламенту. Справа в тому, що до ВР України було подано законопроект №4308а «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким передбачено скорочення на 123,8 млн грн обсягів бюджетних призначень загального фонду держбюджету судам та установам судової влади, головним розпорядником коштів яких є ДСА.
Як було зазначено під час засідання профільного комітету, скорочення стосуються захищених статей видатків, до яких належить оплата праці разом із нарахуваннями, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, що, на думку представників судової гілки влади, призведе до істотного зниження соціального забезпечення працівників апарату судів та погіршить стан розрахунків за отримані послуги.
Нагадаємо, що у поточному році потреба в коштах на виплату суддівської винагороди та заробітної плати працівникам апарату судів задоволена бюджетними призначеннями лише на 66,2%. Ще більше зменшує і так низький рівень зарплати працівників апарату судів, за словами голови ДСА Зеновія Холоднюка, необхідність виплати суддівської винагороди 309 суддям, які вперше призначені на посади, у сумі близько 76 млн грн, що не враховані в бюджетних призначеннях 2014 р. У разі прийняття зазначених змін середня заробітна плата працівників апарату судів буде складати лише 1924 грн. Власне, це призведе до порушення ст. 144 Закону «Про судоустрій і статус суддів», якою визначено, що розмір зарплати зазначеної категорії працівників не може бути меншим, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
Далі по ходу засідання парламентський комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендував ВР України за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому проект постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» №2352 від 17 червня 2010 р. на виконання п. 9 резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 р. Проектом зазначеної постанови пропонується виключити із постанови №2352 частину, відповідно до якої суддю Верховного Суду України Олександра Волкова було звільнено, таким чином поновивши його на посаді.
Нагадаємо, що 9 січня 2013 р. рішенням Європейського суду з прав людини у справі №21722/11 «Олександр Волков проти України» було встановлено низку порушень з боку держави. Зазначене рішення набуло статусу остаточного 27 травня 2013 р. Європейський суд вказав державі на необхідність приведення процедури звільнення суддів у відповідність з міжнародними стандартами, а також зобов’язав її вжити заходи для поновлення порушених прав заявника шляхом «якнайшвидшого поновлення заявника на посаді судді Верховного Суду України».
Єгор Желтухін, журналіст
"Юридичної газети"