Популярні матеріали

01 червня 2017, 14:40

Облікова політика: знижуємо податкові ризики

Згідно з законодавством, мати облікову політку повинні усі підприємства. Часто її  можна використовувати не тільки як власне, документ, який регулює побудову обліку в компанії, а і як інструмент захисту у спорах з податковими органами. Для чого потрібна облікова політика та як її ефективно використовувати розповіли експерти відділу податкового та юридичного консультування компанії КПМГ в Україні під час бізнес-сніданку «Облікова політика: знижуємо податкові ризики». Доповідачами заходу виступили: Інна Шершун, старший консультант з податків КПМГ в Україні та Оксана Шевчук, консультант з податків КПМГ в Україні.

18814001_1348639948547643_3004116590390369914_n

Експерти розповіли присутнім чому важливо мати ґрунтовну облікову політику, як часто її можна змінювати та чи можна вносити зміни в середині року. Основну увагу було присвячено практичним нюансам застосування облікової політики та як з її допомогою запобігти податковим ризикам при формуванні виробничої собівартості товарів, робіт та послуг, резервів та забезпечень, витрат на ремонти та поліпшення основних засобів, обліку курсових різниць та за операціями з пов’язаними сторонами.

За словами Інни Шершун, відповідно до Податкового кодексу України, під час перевірок податківці мають право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів. Крім того, їм надано право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. З іншого боку, за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» саме до компетенцій підприємства належить обрання облікової політики, форми бухобліку, затвердження правил документообороту і технології обробки облікової інформації. Тому неабияке значення має коректна побудова бухгалтерського обліку та обрання тих облікових процедур, які дозволятимуть мінімізувати податкові ризики.

Дозволено не включати…

За словами Інни Шершун, до наказу про облікову політику включають бухгалтерські принципи, методи і процедури, для яких передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Разом з тим, діючі бухгалтерські нормативи дозволяють не включати в наказ одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур.

До основних причини змін облікової політики відносять: зміни статутних вимог на підприємстві, зміни вимог органу, який здійснює державне регулювання методології бухобліку та фінзвітності і, головне, випадки, коли зміни в обліковій політиці забезпечать більш достовірне відображення подій та господарських операцій.

А що з основними засобами?

У свою чергу Оксана Шевчук звернула увагу присутніх на те, що стосовно основних засобів в обліковій політиці варто вказати підходи до оцінки первісної вартості основних засобів, якщо в компанії є специфіка її формування, розмежувати основні засоби та малоцінні необоротні нематеріальні активи.

Експерт зазначила, що важливим є обґрунтований вибір одиниці обліку основних засобів. Адже такий об’єкт є не тільки одиницею ведення обліку, а й одиницею нарахування амортизації. Ще одним з основних критеріїв для виділення об’єкта є очікувані строки його використання на підприємстві (конструктивно та функціонально відокремленого пристрою або його частини). Наприклад,  літак і його двигуни можуть відображатись в обліку як окремі зношувані активи, оскільки вони мають різні терміни корисного використання.

Також пані Шевчук зазначила, що строки корисного використання окремих об’єктів основних засобів, які визначають в обліковій політиці,  можуть і не збігатися з технічними або максимально можливими, а також податковими строками служби. А також, що ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів може бути як нульовою, так і не нульовою, залежно від завдань та економічної політики конкретного підприємства.

Питання обліку забезпечень актуальне як ніколи

Торкаючись питання створення забезпечень, експерти зазначили, що згідно з останніми змінами, які були внесені до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88, було впорядковано оформлення госпоперацій, щодо яких не отримано первинні документи від контрагента на момент закінчення складання облікових регістрів за звітний період. Так, якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість їх відображення в облікових регістрах, то підставою для цього є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. У місяці надходження первинних документів по зазначених вище операціях, до облікових регістрів переноситься відповідна інформація, при цьому обсяг операцій зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої госпоперації за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Крім того, фахівці КПМГ відзначили, що контроль за дотриманням виконавцями графіка документообороту підприємства здійснює головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухобліку.

Спірні ситуації

Серед іншого, аналізуючи судову практику, експерти порадили учасникам заходу звернути увагу на судові рішення, де податкові органи проводили податкові донарахування, оскаржуючи правильність ведення бухгалтерського обліку, та де компаніям вдалося довести свою правоту саме змістовній обліковій політиці. До таких можна віднести, зокрема, кейси щодо:

-     завищення сум амортизаційних витрат (ухвала ВАСУ від 09.11.2016р. у справі №К/800/36335/15);

-      включення до собівартості послуг товарів, роздача яких може кваліфікуватися як безоплатна (ухвала ВАСУ від 13.07.2016 р. у справі №К/800/18439/15);

-     збитковості окремих видів продукції (ухвала ВАСУ від 23.01.2017 р. у справі №К/800/23404/14);

-    нарахування курсових різниць (ухвала ВАСУ від 25.01.2017 р. у справі №К/800/2731/14 та від 17.10.2016 р. у справі №К/800/6309/16)

-   місця зберігання первинних документів щодо товарів, продаж яких здійснюється у магазинах роздрібної торгівлі, для цілей застосування касових апаратів (ухвала ВАСУ від 21.03.2017 р. у справі №К/800/24889/16, від 27.02.2017 р. №К/800/662/17, від 27.09.2016 р. № К/800/22263/16).

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати