У вівторок, 17 квітня, відбувся практикум Комітету ААУ з кримінального права та процесу «Новели кримінального процесу. Чи зміниться життя?»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід проходив у новому форматі Public Interview за участі практикуючих адвокатів, суддів та представників правоохоронних органів. Модерували засідання співголови Комітету ААУ адвокат, керівник практики кримінального права Integrites Володимир Рудниченко та адвокат, партнер АО «Клочков та Партнери» Анастасія Гурська.
Обговорення було присвячене основним змінам у кримінальному процесі: нововведенням щодо подання клопотань, призначення експертизи, обмеження строків досудового розслідування та нових інструментів захисту прав у кримінального процесі.
Найбільш гарячу дискусію спричинили зміни до КПК (які діяли з 16.03.2018 р. до 12.04.2018 р.), які встановлювали, що заходи забезпечення кримінального провадження розглядатиме лише суд за місцем реєстрації органу досудового розслідування як юридичної особи. А відповідно до ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, як юридична особа в м. Києві зареєстроване лише Головне управління Національної поліції у м. Києві. Фактично юридична адреса знаходиться Шевченківському районі, тоді як управління поліції – в кожному районі окремо. Тож всі управління поліції у м. Києві, незалежно від району, повинні були б звертатися з клопотаннями виключно до Шевченківського районного суду м. Києва. Аналогічні правила встановлювалися щодо клопотань про застосування запобіжних заходів та клопотань про надання дозволу на обшук. Наразі з 12.04.2018 р. ці зміни вже не діють, але проблема підслідності залишилася, оскільки фактично у органу досудового розслідування може бути декілька адміністративних приміщень і чим орган досудового розслідування «користується», подаючи не до суду за місцем знаходження органу досудового розслідування, а за місцем знаходження одного з адміністративних приміщень.
Погляди дуже різні, єдиної позиції немає ні у представників адвокатської спільноти, ні у правоохоронних органів чи суддівського корпусу.
Богдан Черняховський, старший слідчий ГСУ Національної поліції України, зазначив, що зміни покращили роботу і трохи розвантажили слідчих, але наразі висновок робити доволі складно.
Заступник начальника відділу ГПУ Андрій Шевченко заявив: «На мою особисту думку, неважливо, в який суд ти йдеш. Я не пам’ятаю проблем з подальшим розглядом в судах через те, що докази були недопустимі чи неналежні, якщо особа звернулася не в той суд. Напевно законодавець хотів уникнути зловживань і саме через це визначив, що звертатися необхідно саме за юридичним знаходженням».
Проте багато учасників стверджували, що зміни, навпаки, сприятимуть зловживанням зі сторони органів досудового розслідування і будуть тільки затягувати процес.
Наступне, не менш актуальне, питання – зміни щодо проведення експертизи.
У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за новою редакцією ст. 242 Кримінального процесуального кодексу експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною установою лише за дорученням слідчого судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів.
Раніше судову експертизу можна було проводити безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження. Але відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, повинні будуть звертатися до слідчого судді для призначення судової експертизи.
Модератор засідання Володимир Рудниченко запитав доповідачів, наскільки це логічно, і чим обґрунтовується такий порядок, зазначивши, що на його думку, ні обвинувачення, ні, тим більше, захист, плюсів не отримали.
У відповідь на це представник Спеціалізованої антикорупційної корупційної прокуратури заявив, що, справді, ні для адвокатури, ні для прокуратури плюсів нема. «Нічого гарного з цього не буде. Чи можемо щось змінити? Напевно, ні. Тож будемо пристосовуватися та чекати чергового законопроекту».
«Будуть складнощі з приводу економічних експертиз щодо злочинів, передбачених ст. 191 ККУ, – зазначила Анастасія Гурська. – Буде ситуація, коли сторона захисту захоче залучити свого експерта на стадії досудового розслідування. Це наразі є складно, бо в будь-якому разі сторона обвинувачення буде знати про експертизу, адже ухвали у відкритому доступі, а експерта визначатиме суд, тож це іноді не зовсім позитивний момент. Крім того, щодо проведення експертизи лише на підставі слідчого судді буде тяжко тим, хто захищає потерпілого, адже строки будуть затягуватися».
Представник Генпрокуратури Андрій Шевченко заявив, що суд не повинен втручатися у проведення експертиз.
Віра Ковальська, суддя Апеляційного суду м. Києва, зазначила: «Якщо клопотання буде адекватно сформульоване, то жоден слідчий суддя вам не відмовить. Якщо кожен з нас буде ставитися до цього добросовісно, не буде ставити елементарних і неадекватних питань, то все буде добре».
Ще одним нововведенням є обмеження строків досудового розслідування по фактових кримінальних провадженнях. Окрім того, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України. Відповідно до ст. 284 проекту КПК України, слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений у ст. 219 цього Кодексу, закінчився та жодну особу не було повідомлено про підозру.
Щодо цього питання представник прокуратури висловила думку про те, що, безперечно, ці строки потрібні для того, щоб забезпечити реалізацію конституційних прав учасників процесу, але треба ще й забезпечити нормальну кількість слідчих і прокурорів, бо наразі слідчі перезавантажені кримінальними провадженнями.
Подібна позиція і в представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: «Якщо у слідчого є більше, ніж десять справ на місяць, то це полегшить роботу хіба що адвокатам. З точки зору правоохоронних органів плюсів я не бачу. Якщо брати в загальному, то більшість порушників будуть непокараними, оскільки більшість справ просто закриють».