11 лютого 2015, 11:16

Не судіть, і судимі не будете, або як суддям всидіти на двох стільцях

Опубліковано в №6 (452)

За останній рік народні обранці прийняли декілька законів, спрямованих на переформатування українського суспільства, зокрема на очищення влади. Однак зазначені документи, які ніби містять позитивні зміни в Україні насправді створили ще більше проблем та стали підґрунтям для виникнення їх надалі. Яскравий приклад — Закон України «Про очищення влади», який набув нещодавно чинності і перетворив представників Феміди на заручників ситуації – або прийняти законні рішення, задовольняючи позовні вимоги звільнених чиновників, або приймати справедливі рішення на вимогу часу і суспільства, не звертаючи уваги ані на Основний Закон держави, ані на рішення Європейського суду з прав людини, за що, вочевидь, в майбутньому доведеться відповідати.

Так, 2 лютого цього року відбулося чергове засідання Науково-консультативної ради (далі – НКР) при Вищому адміністративному суді України (далі – ВАСУ), члени якої намагалися знайти відповіді на запитання, що виникли у суддів адміністративної юстиції. Як було зазначено під час засідання, набуття чинності Закону України «Про очищення влади» призвело до того, що звільнені до його положень особи почали масово звертатися до суду. Так, було названо цифру понад 300 осіб, що вже звернулися до адміністративних судів. Крім того, було зазначено, що декілька справ вже перебувають у провадженні ВАСУ. Зазначимо, що із трохи більше ніж 300 справ, у 164 справах провадження було зупинено, і судді звернулися до Верховного Суду України, щоб останній у свою чергу звернувся до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо неконституційності деяких положень цього Закону, що, власне, і було зроблено.

Серед тої маси позовних заяв вісім вже розглянуто, з них лише два позови задоволено, шість відмовлено. Якщо говорити загалом, про відмову, то свою позицію суди обґрунтовували тим, що закон не визнано неконституційним, тому звільнення проведено правильно. Щодо задоволених позовних вимог, то суди говорять, що окремі положення є неконституційними, що має бути індивідуальна відповідальність, оскільки під час звільнення ці принципи не дотримані, отже, звільнення проведено неправильно.

Задовольняти, відмовляти чи зупиняти?

Одна із проблем —  незрозумілий статус закону. Він чинний, але у КСУ знаходяться два конституційні провадження -  від суддів та народних депутатів. Водночас, зазначили члени НКР, з одного боку, те, що закон чинний, а завтра його буде визнано неконституційним, може статися так, що сьогодні люди звільнені, тобто суди погодилися зі звільненням, а потім їм доведеться погоджуватися з тим, що особу було звільнено незаконно. Отже, ситуація незрозуміла у тому сенсі, а як суддям діяти зараз. Однак на переконання деяких членів НКР, якщо під час звільнення були допущені справді грубі порушення, то суд має поновити таку особу на роботі. З іншого боку, було висловлено припущення, що якщо таких порушень не має, то суди не можуть розглядати такі позови до того часу, поки КСУ не розгляне це питання. Тому треба зупиняти провадження у справі.

Як зазначив суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук, на сьогодні є два конституційні подання, які загалом оскаржують частину положень Закону України «Про очищення влади». Вмотивовані вони декількома  міжнародними документами, що гарантують право на захист, декількома рішеннями ЄСПЛ, висновками Венеціанської комісії. «Станом на сьогоднішній день є очевидним, що закон є проблемним, у ньому є багато явних неузгоджених моментів, а тому суддям необхідні процедури та правові методи, щоб коли через декілька років ці справи повернуться з ЄСПЛ, суддів не зробили «крайніми» за рішення, яким було обмежено чиїсь права», - зазначив суддя.

Також під час виступів, члени Ради намагалися визначитися, чи є така ситуація, яка склалася у КСУ, підставою для зупинення провадження, і звернути увагу парламенту на те, що закон містить багато процесуальних  проблем, які потребують вирішення під час доопрацювання.

У Законі  «Про очищення влади» зазначено, що очищення, люстрація - це встановлена або безпосередньо самим законом, або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі — посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їхньому здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на певних принципах. Як зазначили деякі правники, з цього питання є висновок Європейської комісії за демократію через право, що ніякої узурпації не було, що Янукович прийшов до влади у результаті виборів, і повноти влади у нього ніколи не було. Також було наголошено на тому, що такі дії є складом злочину, передбаченого чинним Кримінальний кодексом України, тому судам необхідно на це звертати увагу, і, оцінюючи правомірність застосування певних заходів заборони зайняття посади, суди повинні розглядати це у комплексі. Тобто має бути визначена наявність декількох підстав: особа повинна обіймати певну посаду у зазначений період та не звільнятись за власним бажанням. Важливий момент полягає в тому, що перебуваючи на посаді, така особа прийняттям рішення, вчиненням дій або допущеною бездіяльністю, допустила настання певних наслідків, і тут суди повинні теж оцінювати, чи мають місце такі випадки чи не мають.

Інша підстава - це не подання особою, що обіймає певну посаду, визначеної переліком в десятиденний строк заяви про згоду на проведення щодо неї перевірки. Виникає питання, якщо у законі з самого початку є застереження, що ці заходи, визначені законом, застосовуються до усіх посадових осіб, крім тих посад, що є обраними, то чи повинен цей закон застосовуватися до тих суддів, які обрані на посаду парламентом? Дужу сумнівно. Ще одна підстава — це перевірка щодо встановлення недостовірності наявності майна за поданими за попередні роки деклараціями. Практично реалізація цього пункту -  це обов’язок подавати декларації, що супроводжується потім запитами фіскальних органів щодо підтвердження законності наявності майна. Як було зазначено під час засідання, інколи це доходить до абсурду, перевіряючі запитують правові, правоустановчі документи за останні 15 років. Це явно суперечить принципам як самого закону, так і принципу невинуватості. Тому потрібно надавати цьому оцінку, оскільки не можна тільки за наявності однієї підстави, що особа перебувала на посаді певний час, застосовувати до неї ці заходи, наприклад заборону обіймати певні посади. Як зазначили деякі члени НКР, треба такі справи розглядати комплексно, з погляду того, чи обіймала конкретна особа раніше посаду, яка зазначена у законі, чи її дія або бездіяльність призвели до тих наслідків, які передбачені законом. Крім того, на переконання деяких членів ради, зупиняти такі провадження у зазначених справах можна, але дуже обережно, лише з погляду застосування закону як правового акта, а не як політичної декларації.

 

Коментар: 

Смокович  Михайло Смокович, заступник голови ВАСУ

На сьогодні  до окружних адміністративних судів надійшло 305 справ за позовами осіб, які звільнені відповідно до Закону України «Про очищення влади».  У зв’язку із цим, у суддів виникли запитання: а чи необхідно перевіряти те, що звільнені особи приймали якісь рішення, вчиняли дії чи бездіяльність, які призвели до наслідків зазначених у законі, зокрема спрямовані на підтримку режиму часів В. Януковича. Другий момент, що хвилює суддів: а чи повинні суди встановлювати вину суб’єкта владних повноважень, який звільнив зазначених осіб? Слід врахувати, що у цьому випадку колективної відповідальності не може бути,  оскільки вона є індивідуальною. Яскравий приклад – Вища рада юстиції, деякі члени якої, наприклад, адвокати, які не працювали ні в судовій, ні в правоохоронній системі, потрапили під дію зазначеного закону, хоча це порядні люди, на яких ніхто не міг впливати під час прийняття певних рішень ВРЮ. Власне, через такий стан речей, у суддів  і виникли зазначені питання, на які ми маємо дати відповіді.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати