31 травня 2018, 18:30

На сторожі доброчесності: як бізнес запобігає корупції зсередини?

Зменшення рівня корупції прийняттям відповідних законів і владних приписів зверху - не таке легке завдання, як нам би того хотілося. Тому бізнес взяв ці процеси в свої руки і розпочав діяльність, що покликана зробити підприємницьку діяльність «чистою» і прозорою. Власне, корупція - це більше про людські якості, ніж про закони. Так, 30 травня 2018 р. було проведено Перші щорічні збори учасників мережі UNIC щодо впровадження культури ділової доброчесності. 

33899168_1695938763817758_8531043538035539968_o

Мережа UNIC була ініційована Радою бізнес-омбудсмена за підтримки ЄБРР та ОЕСР та об’єднує бізнес, який прагне працювати прозоро та дотримується принципів доброчесності у повсякденній діяльності. Метою створення мережі було просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу, а відтак компанії-учасники мережі погоджуються підтримувати добру ділову репутацію та постійно удосконалювати власні стандарти доброчесності відповідно до кращих міжнародних практик.

У травні 2017 р/ компаніями-першопрохідцями було підписано декларацію і створено ініціативну групу. Кожен з цих заявників був рекомендований РБО, ЄБРР, ОЕСР, а також міжнародними організаціями та бізнес-асоціаціями України. Так, Мережа UNIC на сьогоднішній день об’єднує 55 українських та міжнародних компаній.

На відкритті заходу Іван Сакаль, голова Виконавчого комітету Мережі, фінансовий директор Organic Systems, наголосив: «Я впевнений, що ми візьмемо доброчесність і порядність за озброєння, щоб бізнес в Україні був взірцем для наших європейських партнерів».

Річний звіт діяльності Мережі, а також зміни до Меморандуму про партнерство та річні бюджети Мережі, були представлені головою Секретаріату Мережі Ганною Герасимчук. «Міжнародні партнери продовжують підтримувати нас і зараз. Відтак основною ціллю є створення майданчику, що буде наповнений знаннями у сфері комплаєнсу, адже запровадження цінностей доброчесності є необхідною умовою для запобігання протидії корупції як в приватному секторі, так і у відносинах приватного сектору з державою. Також ми бачимо UNIC основним центром, що надає приклад моделі захищеного від корупції бізнес-середовища і кращих практик комплаєнсу в своїй діяльності», - зазначила пані Герасимчук.

34091896_1695939270484374_883837104818225152_o

Окрім цього, на загальних зборах до виконавчого комітету Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу UNIC було обрано Лану Сінічкіну, партнера Arzinger, керівника практики антикорупційного комплаєнсу та етики бізнесу.

В експертній панелі заходу стосовно викликів та можливостей сертифікації рівня доброчесності пані Герасимчук зазначила, що приєднання до Мережі - ще не введення сертифікації, це лише намір для її проходження. І хоча проходження сертифікації не вимагається, не всі компанії насправді готові її пройти, навіть виразивши такий намір.

За твердженням Юлії Каленберг, партнера Pohlmann & Company, шлях до доброчесності асоціюється з видатками на впровадження цих механізмів, але правильно побудована комплаєнс-програма може допомогти:

- уникнути фінансових санкцій та пом’якшити покарання;

- приймати більш врівноважені рішення завдяки вдосконаленому управлінню інформацією;

- підвищити довіру клієнтів;

- збільшити ефективність роботи і, як наслідок, прибутків компанії;

- зробити компанію більш стійкою до роботи в кризових умовах.

33889420_1695939397151028_821806330976141312_o

З цього приводу доктор Густл-Бернхард Фридль, Голова з питань комплаєнсу Дивізіону «Електроенергетика» Siemens AG, поділився досвідом про те, як компанія, яка ще в 2006 р. потрапила до низки скандалів і мала сплатити багатомільярдні штрафи, впровадила у себе систему комплаєнс і за ці роки не лише стала взірцем доброчесності, але і почала допомагати іншим компаніям впроваджувати в себе аналогічні системи.

Водночас експерти наголосили на тому, що доброчесність проявляється не лише в написанні комплаєнс-програми як естетично привабливого папірця. За цим стоїть робота всієї компанії, всіх співробітників, що усвідомлюють значення цієї програми і втілюють її в життя. Тетяна Херувімова, інспектор РБО, також акцентувала увагу на тому, що настав час ідеологічно переходити від засудження винних «name and shame» до прославляння «name and praise» - тих, хто вже може поділитися історією успіху про ведення чесного і прозорого бізнесу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати