06 липня 2015, 15:46

Місія перетворення: яких змін до Конституції чекати?

Українська юридична спільнота та й суспільство загалом з нетерпінням чекають коли будуть представлені основні напрацювання щодо конституційної реформи, особливо що стосується судової системи. Особливої актуальності це питання набуло останнім  часом, оскільки Президент України чекає відповідних пропозицій від Конституційної комісії, яка в свою чергу має їх отримати від Робочої групи з питань правосуддя, суміжних правових інститутів та правоохоронної діяльності (далі – Робоча група). Однак наразі якихось чітко прописаних пропозицій немає. Принаймні на момент здачі номера, «Юридична газета» не мала жодних офіційних документів, з яких би чітко вбачалися ті чи інші пропозиції щодо внесення змін до Основного Закону. Ми вирішили проаналізувати можливі пропозиції на підставі дискусій, що велися під час засідань Робочої групи, і яка активно працює над узагальненням своєї пропозицій. Одна ситуація не є простою. Умовно кажучи, пропозиції можна поділити на ті, за якими є певні домовленості членів Робочої групи, принаймні умовно погоджені, а є такі, за якими експерти зайшли у глухий кут.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Генпрокурор та міністр юстиції вийдуть зі складу ВРЮ

Так, членам Робочої групи вдалося досягти порозуміння щодо кількісного складу Вищої ради юстиції. Пропонується зменшити її склад до 19 осіб з виведенням генерального прокурора та міністра юстиції, тобто тих  осіб, хто входив за посадою, окрім голови Верховного Суду. Інші члени Ради будуть у більшості судді – 9 представників Феміди обраних у демократичний спосіб- з’їздом суддів. Тобто з 19 членів ВРЮ 9 – це судді, за посадою лише одна особа – голова Верховного Суду України, і таким чином 10 осіб це вже буде більшість суддів. Щодо меншості, пропонується розподілити квоти так: 2 особи від представників з’їзду адвокатів, 2 від працівників прокуратури, 2 – представники з’їзду представників ВНЗ і 3 особи від Президента України. На думку деяких учасників Робочої групи, це велике досягнення і досить правильний крок, оскільки буде зменшений вплив на суддів з боку інших гілок влади.

Також погоджено питання повноважень Вищої ради юстиції, якій додаються повноваження щодо представництва всієї судової системи у питанні щодо захисту незалежності судової системи. Тобто все що стосується суддів як носіїв судової влади, переходить до повноважень ВРЮ, звичайно, якщо Конституційна комісія з цим погодиться. Принаймні, це пропозиція робочої групи.

Верховну Раду позбавлять можливості обирати суддів?

Ще одне питання – це деполітизації процесу обрання суддів, зокрема відсторонення від цього процесу Верховної Ради України. Проблема у тому, що останнім часом, народні обранці спекулюють цим питанням, якщо не сказати більше – займаються вимаганням та шантажем представників Феміди, оскільки відповідно до чинного законодавства, якщо суддя під час голосування не набрав необхідної кількості голосів, це є підставою для ВРЮ внести до парламенту подання про звільнення такого судді. До того ж не мають взагалі жодного значення ні особисті, ні професійні якості суддів. Тобто сьогодні на суддів відкрито тиснуть, і навіть не приховують цього, цинічно приховуючись народною люстрацією та іншими закликами. Тому судді перебувають у не складній ситуації. З одного боку, якщо сильно тиснути на парламентарів, то Верховна Рада просто не проголосує та звільнить таким чином близько 400 суддів, питання щодо яких обрання безстроково не визначено ще. З іншого боку, якщо не порушувати це питання, то це не є гарантією, що суддів оберуть на безстрокове. Як-то кажуть, краще жахливий кінець, ніж жах без кінця. Тому важлива пропозиція робочої групи – скасувати перше призначення на посаду судді, так званий випробувальний термін. Церемоніальну функцію для призначення відразу безстроково закріпити за Президентом, але парламент усунути від цього процесу.

Судді КСУ будуть працювати до 70-ти років

Не було особливих суперечносте під час погодження питань щодо Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України залишиться окремим розділом, прописаним в Основному Законі, тобто не буде входити до розділу «Правосуддя». Щодо суддів Конституційного Суду, то пропонується підвищити саме верхню планку, тобто дати змогу суддям КСУ працювати до 70 років, а почати працювати з 40 років, як це передбачено чинною Конституцією. Також швидше буде змінений і фаховий ценз, тобто який стаж роботи має бути у кандидата на посаду судді КСУ. Крім того, пропонується без змін залишити кількісний склад і термін повноважень суддів КСУ. Водночас триває дискусія щодо того, а чи може орган, що обрав суддю КСУ його звільнити. Зазначимо, що дискусія тривала у межах того, чи має суддя КСУ обиратися безстроково. Але оскільки дійшли висновку, що все-таки обирати будуть лише на певний строк, як вже було зазначено, то питання відпало само собою.

Підстави для звільнення суддів закріплять у Контитуції

Важливою зміною може стати закріплення підстав для звільнення судді у Конституції України. Також було погоджено питання щодо збільшення юридичного стажу роботи для кандидатів на посаду судді в загальні суди і підвищення вікового цензу. Єдність полягає у тому, що члени робочої групи підтримали цей крок, але не знайшли порозуміння, наскільки років необхідно збільшити ці показники.  Зазначимо, що сьогодні стаж має бути три роки. Так, одні члени робочої групи пропонували довести необхідний стаж до п’яти років, інші до семи. Однак помітної переваги не набрала жодна з пропозицій. Тому прийняли рішення передати це на розгляд самої Конституційної комісії.

Якою буде судова система вирішить Президент

Каменем спотикання є питання щодо того, якою буде судова система, чи будуть ліквідовані вищі спеціалізовані суди. Це питання не є погодженим. Умовно кажучи, за і проти голоси між членами Робочої групи поділяються порівну. Тому є вірогідність, що його віддадуть на відкуп Президенту, тобто запропонують декілька варіантів і глава держави, як суб’єкт  законодавчої ініціативи, прийме вольове, політичне рішення.

Так, перший варіант передбачаю зберегти статус-кво наявної системи. Другим варіантом пропонується ліквідувати вищі спеціалізовані суди, і Верховному Суду передати функції суду касаційної інстанції. Це два радикальні варіанти. Є і так звані проміжні варіанти. Наприклад, залишити адміністративну юстицію як окрему гілку на чолі з Верховним адміністративним судом, а господарські суди поєднати із загальними судами.

Є варіант забрати спеціалізацію судів першої інстанції, а залишити, так би мовити, лише у судів вищих інстанцій. Обговорювалася і пропозиція зробити навпаки, тобто прибрати спеціалізацію вищих інстанцій, а залишити лише на рівні першої. Однак жоден з цих варіантів поки не знайшов серйозної підтримки. Якщо говорити про останній варіант, то з цього погляду для пересічного громадянина краще б було не поділяти спеціалізацію саме на цьому рівні. А далі, з урахуванням поступового запровадження так званої адвокатської монополії, якраз буде відповідати першому варіанту, тобто передбачається, що на етапі оскарження рішення суду першої інстанції, питаннями до якого суду подавати відповідну скаргу, буде опікуватися адвокат, тобто спеціаліст. Зазначимо, що йдеться лише про представництво громадян у цивільному та кримінальному процесах.

ВРЮ та ВККСУ об’єднувати не будуть

Щодо об’єднання ВРЮ і ВККСУ, то Робоча група вирішила відмовитися від таких пропозицій, хоча нагадаємо, були дискусії навіть щодо об’єднання трьох органів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради юстиції та Ради суддів України. РСУ залишається з тими самими повноваженнями, за винятком, як вже було загадано раніше, питань віднесених до незалежності судової системи. Цим питання буде опікуватися ВРЮ через те, що вона займається кадровими питаннями. Тобто фактично поділ може відбутися так, що всі питання щодо кадрів, дисциплінарної відповідальності, переведення суддів, призначення тощо будуть закріплені за ВРЮ, а питання організації роботу судів, фінансового забезпечення залишаються за Радою суддів, і державною судовою адміністрацією, як органу, підконтрольному Раді суддів. Крім того, будуть також чітко розділені повноваження між ВККСУ та ВРЮ, щоб уникнути дублювання функцій. Тобто Комісія має займатися кваліфікацією, добором кандидатів на посаду судді, питаннями анонімного тестування тощо.

Зазначимо, що актуальними є питання кількісного складу Ради суддів та порядку формування за квотним принципом. Наразі навіть стоїть питання можливого переобрання складу Ради на черговому з’їзді суддів, який заплановано на кінець вересня поточного року. Хоча можливо питання буде стояти не в тому, чи варто переобрати склад РСУ, а в тому, щоб привести кількість Ради у відповідність до закону. Але фактично виникає одне нерозв’язане питання, а кого, власне, треба забрати зі складу, з якого регіону? Зрозуміло, що кожна область буде боротися за себе, за свого представника, і це можна пояснити та зрозуміти. Тому Рада суддів вирішила поставити питання радикально про переобрання, і якщо з’їзд це питання не проголосує, і зазначить, що Рада суддів має продовжити свою роботу, важко уявити, як вийти з цієї ситуації. Однак, на думку самих суддів, питання переобрання швидше буде внесено до порядку денного з’їзду. Крім того, підставою до цього є і зміна квотного принципу, оскільки наразі ситуація є сумбурною, і треба,  хочуть цього судді чи ні, нарешті навести лад та порядок в цьому питанні. Поки що це єдиний шлях – переобрання складу. Якщо колектив який делегував свого суддю довіряв йому, його повторно буде висунуто і зрештою  повторно обрано. Якщо ні, то оберуть іншого. Однак єдине, чого б хотілося, аби зберігся робочий кістяк Ради суддів, оскільки ці люди знають, як працювати і є ефективними у роботі, що допоможе уникнути паузи у функціонуванні Ради.

 

Коментарі:

Сімоненко - копия Валентина СІМОНЕНКО, голова Ради суддів України

Відповідно до змін запропонованих Робочою групою, більшість суддів до Вищої ради юстиції буде обиратися суддями. На моє переконання, це важливий крок, і крім того, рекомендація всіх європейських експертів, зокрема Венеціанської комісії. Крім того, суттєвим є те, що ми сподіваємося, що відповідно до нашої пропозиції, підстави для звільнення судді будуть прописані в Конституції  України. Це також дуже важливо, оскільки знову-таки Венеціанська комісія наголошувала на необхідності конституційних підстав для звільнення судді. Так само мають бути визначені конституційні підстави припинення повноважень судді. Крім того, ми розділили підстави для звільнення та підстави для припинення повноважень суддів. Такий крок дає підстави у майбутньому деякі питання вирішувати більш оперативно. Наприклад, якщо виповнилося судді 65 років, припинилися його повноваження, то його може звільнити ВРЮ, без допомоги парламенту, якщо останній таки не буде усунутий від процесу формування суддівського корпусу.

 

Ярослав Романюк - копия Ярослав РОМАНЮК, голова Верховного Суду України, член Робочої групи Конституційної комісії з питань правосуддя, суміжних правових інститутів та правоохоронної діяльності

Важлива пропозиція робочої групи – скасувати перше призначення на посаду судді, так званий випробувальний термін. Отже, якщо ці зміни буде запроваджено, Верховну Раду України буде усунуто від формування суддівського корпусу, тобто повноваження народних депутатів щодо обрання суддів на безстроково скасовуються. Пропонується відразу призначати суддів безстроково, але виникає питання, ким призначати. Є пропозиція, щоб цю функцію було передано Президентові України, але лише  з однією важливою умовою – повноваження Глави держави мають бути суто чисто церемоніальними. Тобто він діятиме лише у межах подання, яке внесе Вища рада юстиції. Отже, Президент буде зобов’язаний на підставі подання призначити на посаду суддю і не матиме права відмовити чи  призначати когось іншого, кого ВРЮ не рекомендувала.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати