Протягом кількох останніх років медіація стає все більш обговорюваним явищем, прихильники якого впевнені, що це панацея майже від всього. Чи можлива медіація, коли однією із сторін буде суб’єкт владних повноважень, з’ясовували 22 жовтня 2018 р. на круглому столі на тему: «Медіація та адміністративний суд: дискусійні аспекти». Захід було організовано за ініціативи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Лариса Швецова, член Вищої ради правосуддя, медіатор, розповіла про досвід Німеччини та Нідерландів стосовно впровадження процедури судді-медіатора саме в адміністративному процесі. За її словами, коли суддя бачить, що спір можна врегулювати за допомогою медіації, він відправляє сторони до судді-медіатора. Відтак майже 40% адміністративних справ у Німеччині та Нідерландах вирішуються за допомогою медіації. Альтернативний метод - врегулювання спору за участі судді, - за словами експерта, також може бути корисним.
Натомість перевагами медіації є:
- зменшення навантаження на суддів;
- скорочення строків розгляду справ;
- зменшення кількості оскаржуваних рішень;
- зменшення витрат суду на розгляд справи;
- зниження негативної емоційної складової судового провадження;
- послаблення напруги в суспільстві.
Разом з цим медіатор не приймає самостійно жодних рішень по суті конфлікту, адже ніхто краще сторін не знає, який з варіантів вирішення конфлікту буде найбільш прийнятним для них. З цього приводу Наталя Крестовська, член правління Української академії медіації, медіатор, додала, що внаслідок цього відсутні і будь-які корупційні ризики, адже медіатора не потрібно ні до чого схиляти, бо він сам нічого не вирішує. Відтак і вимоги до медіаторів не повинні бути такими ж високими, як для суддів.
Медіатором, на її думку, може бути навіть особа, яка досягла 18-річного віку і пройшла відповідне навчання. Проте сьогодні вже можна говорити про наявність медіаторського імунітету, адже встановлено, що медіатор не може бути допитаний в якості свідка.
Стосовно законопроекту про медіацію, який ще не прийнятий, пані Крестовська визначила основні дискусійні питання, які сповільнюють його прийняття, а саме:
- підготовка медіаторів (скільки годин і хто контролює);
- самоврядування медіаторів (чи повинна бути єдина система органів самоврядування);
- єдиний реєстр медіаторів (хто його буде вести), або кожна організація веде свій;
- забезпечення виконання договору про результати медіації;
- судді-медіатори або суддя направляє сторони до медіатора за межами суду.
Крім цього, пані Крестовська відповіла на питання, що робити якщо сторони не виконують рішення, до якого вони дійшли у процесі медіації. За її словами, таке рішення буде цивільно-правовим договором, а відтак за його невиконання передбачена цивільно-правова відповідальність.
Не бачить можливість використання медіації в адміністративних процедурах й Олег Муза, професор кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України, адже в адміністративних правовідносинах суб’єкт владних повноважень ніколи не може відійти від норм закону. «Орган приймає рішення і пізніше, якщо воно вам не подається, ви його оскаржуєте. Тобто тут діє «явочний» принцип: ви подаєте заяву і отримуєте відповідь. Ні про яку медіацію тут апріорі мова йти не може», - стверджує пан Муза. Інакше, на його думку, будуть порушуватися принципи управлінської діяльності.
Дискусійним питанням також було те, чи тільки на першій інстанції можуть застосовуватися врегулювання спору за участі судді. З цього приводу Олег Муза вважає поки що неможливим застосування цього інструменту в апеляційній та касаційній інстанції.
Підсумовуючи почуте на заході, модератор Тетяна Анцупова, суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі ВС, зазначила: «Важливо визначити категорії справ, які підлягають як медіації в межах адміністративних правовідносин, так і при врегулюванні спору за участі судді. Колеги погоджуються, що немає прямої заборони на врегулювання спору за участі судді у апеляційній та касаційній інстанції, однак тут дуже важливо сформувати судову практику з цього питання. Адже інколи в складних справах, де відповідачем виступають Президент України, ВРУ і т.д., інструмент врегулювання спору за участі судді був би дуже доречним, оскільки часто до суду звертаються громадяни, які не розуміють межі судового захисту, відстоюючи громадянську позицію, а не свої права. І було б корисно їм це роз’яснити поза межами судового засідання і поза фіксацією судового процесу».